Справа №712/9766/24
2/705/1108/25
16 липня 2025 року м. Умань Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Гудзенко В.Л.
при секретарі судового засідання Юрченко А.І.
за участю: позивача ОСОБА_1
представника відповідача Науменко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконфренції в залі суду в м. Умань матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Уманської міської ради про скасування державної реєстрації права власності,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Уманської міської ради про скасування державної реєстрації права власності. В позовній заяві зазначено, що на підставі Договору дарування частини житлового будинку від 13.06.2016 їй належить 23/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Власниками інших частин цього ж будинку є ОСОБА_2 (48/100 частина) та ОСОБА_3 (29/100 частин). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, спадщина після його смерті не відкривалася та не визнавалася відумерлою органом місцевого самоврядування. Належна їхньому будинку земельна ділянка загальною площею 0,1235 га є неприватизованою та перебуває у власності територіальної громади. За життя ОСОБА_4 отримав на своє ім'я Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 058545 від 23 грудня 2003 p., за яким отримав у власність частину від належної їхньому будинку земельної ділянки загальною площею 0,0681 га, з яких 0,0520 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 7110800000:04:002:0299 по АДРЕСА_1 . Оскільки отримана у власність ОСОБА_5 площа земельної ділянки не відповідала його частці у будинку та була значно більшою, що створювало ситуацію, коли на земельній ділянці ОСОБА_6 знаходилась частина будинку іншого співвласника, то рішенням Уманського міськрайонного суду від 12 липня 2007р. Державний акт від 23 грудня 2003 р. визнано недійним. Тому на даний момент всі співвласники будинку не мають документального оформлення свого права власності на частку земельної ділянки, які б відповідали їхнім часткам у будинку. Вона звернулась у структурний підрозділ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області в м. Умані для оформлення права власності на земельну ділянку. Однак, з'ясувалось, що здійснити документальне оформлення права власності на належну їй частину земельної ділянки не є можливим, оскільки ще 09 січня 2004 р. Управлінням Держгеокадастру в Уманському районі Черкаської області було проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0520 га, кадастровий номер 7110800000:04:002:0299, а її частина будинку знаходиться на цій земельній ділянці. Тому вона позбавлена можливості документально оформити своє право власності на належну їй земельну ділянку та звернулася до суду з позовом про скасування державної реєстрації права власності.
23.12.2024 через систему Електронний суд» від представника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшов відзив на позов, в якому вказано, щоГоловне управління заперечує з приводу позовних вимог в повному обсязі. Державний акт видано на підставі технічної документації по підготовці державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_3 , загальною площею 0,0681 га, з них: 0,0520 га для обслуговування житлового будинку та 0,0161 га для ведення особистого селянського господарства, розробленої Уманським міським кадастровим бюро у 2003 році. За даними Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 7110800000:04:002:0299 має площу 0,0520 га, розташована АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Головне управління не здійснило жодний дій які б порушили права позивача. Також сторона відповідача просить при винесенні рішення не покладати на них сплачений судовий збір.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, посилаючись на обставини, що викладені у позові та просила позов задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Черкаській області в судовому засіданні надала пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві, зазначивши, що Головне управління не здійснило жодний дій які б порушили права позивача.
Представник відповідача Уманської міської ради в судове засідання не з'явився, до суду подано заяву, в якій вказано, що ознайомившись з заявленими вимогами та доданим матеріалами справи Уманська міська рада не заперечує проти задоволення позову та представник відповідача просить розгляд справи проводити у її відсутність.
Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 13.06.2016 ОСОБА_7 подарувала ОСОБА_1 23/100 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , про що було укладено Договір дарування частини житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Черкаської області Марченко Н.М.. зареєстровано в реєстрі № 567.
Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №058545, що виданий Уманським міським управлінням земельних ресурсів 23.12.2003, ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 0,0681 га, що розташована по АДРЕСА_1 , що надана для обслуговування жилого будинку 0,0520 га та ведення особистого селянського господарства 0,0161 га.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 19.07.2024.
Як вбачається з Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, в тому числі при поділі чи об'єднанні земельних ділянок від 21.11.2003, внесені відомості про земельну ділянку кадастровий номер 7110800000:04:002:0299, надану для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_3 ..
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.07.2007 Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР №0585456, виданий ОСОБА_3 , на підставі рішення Уманської міської ради №2.18-24/24 від 19.11.2003 на земельну ділянку площею 0,0681 га, що розташована по АДРЕСА_1 визнано не дійсним. Рішення Уманської міської ради №2.18-24/24 від 19.11.2003 скасовано в частині видачі державного акту на праві власності на землю ОСОБА_3 .
Згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
У відповідності до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав відповідно до вимог визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до частини першої статті 153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до статті 15 ЗУ «Про земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються відомості про земельні ділянки, зокрема, кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно із частинами шостою - восьмою статті 16 ЗУ «Про земельний кадастр», кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.
У частині тринадцятій статті 79-1 ЗК визначено, що земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об'єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», не було зареєстровано протягом року з вини заявника. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Постановою КМУ від 17 жовтня 2012 р. № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», встановлено, що ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. До складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком. Відповідно до п. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» та ч. 3 п. 114 цього Порядку, передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закону України № 1952-ІV).
Згідно з п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.
Суд враховує, що рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.07.2007 було скасовано рішення Уманської міської ради №2.18-24/24 від 19.11.2003 в частині видачі державного акту на праві власності на землю ОСОБА_3 та визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР №0585456, виданий ОСОБА_3 , на земельну ділянку площею 0,0681 га, що розташована по АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.51 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011року №1141 внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав здійснюється за заявою особи, заінтересованої у внесенні/скасуванні відповідних записів, виключно у випадках, передбачених законом.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, суд вважає, що наявні підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Керуючись ст. 4, 5, 10-13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Уманської міської ради про скасування державної реєстрації права власності - задовольнити.
Скасувати державну реєстрацію земельною ділянки, кадастровий номер 7110800000:04:002:0299, площею 0,0520 га, що призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 , здійснену 09.01.2004 Управлінням Держгеокадастру в Уманському районі Черкаської області та припинити речові права ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку, які виникли на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №058545 від 23.12.2003.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів через Уманський міськрайонний суд Черкаської області, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 17 липня 2025 року.
Суддя В.Л. Гудзенко