Справа №705/3511/25
3/705/1604/25
10 липня 2025 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковський Роман Володимирович, розглянувши в режимі відеоконференції матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №348427 від 01.06.2025, ОСОБА_1 01.06.2023 року о 19 годині 41 хвилина на 210 км а/д М-05 Київ-Одеса водій керував транспортним засобом INFINITI QX 50 д.н.з. НОМЕР_1 при цьому був обмежений у праві керування транспортними засобами від 16.03.2020 ВП57062020 Новокодацьким відділом державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, чим порушив ст.15 Закону України «Про дорожній рух» основні положення щодо допуску до керування транспортними засобами, за що відповідальність передбачена ч.3 ст.126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні, в залі суду м.Умань, свою вину не визнав, та просив закрити справу за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, оскільки дане правопорушення передбачає умисну форму вини (особа повинна усвідомлювати, що будучи тимчасово обмеженою у праві керування транспортними засобами умисно продовжує керувати транспортним засобом), а він не був обізнаним про існування обмеження у праві керування транспортним засобом, що було встановлено відносно нього постановою Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 16.03.2020 ВП 57062020. Він знав, що з нього на утримання доньки стягуються аліменти і завжди вчасно сплачував необхідну суму, оскільки офіційно працевлаштований і від обов'язку щодо утримання доньки не відмовлявся, яким чином міг виникнути борг у виконавчій службі йому не зрозуміло.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Щукін О.С., в судовому засіданні запечував вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП та просив провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити через відсутність в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_1 постанови державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).
Свої заперечення обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є захисником Маріуполя, Донецької області, військовослужбовцем в/ч НОМЕР_2 Міністерства оборони України з 2019 року постійно перебуває у лавах Збройних сил України, приймав безпосередню участь у бойових діях під час захисту Батьківщини, отримав тяжке бойове поранення та з 17 травня 2022 року по 25 червня 2024 року перебував у полоні.
Вважає, що зазначені вище обставини свідчать, що ОСОБА_1 з поважних та незалежних від нього причин не був обізнаний про наявність та не отримував постанову державного виконавця від 16 березня 2020 року винесену у рамках виконавчого провадження ВП №57062020 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами. Отже, керуючи транспортним засобом 01 червня 2025 року діяв добросовісно та не мав умислу порушити наявне тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши особу, яка притягується до відповідальності та його захисника, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.
Згідно положень ч.9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Зазначені постанови надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Вказані постанови направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною п'ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.
Таким чином, законодавцем передбачений обов'язковий порядок повідомлення особи, стосовно якої прийнято рішення про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами з метою забезпечення права на оскарження такого рішення.
Частиною 3 ст. 126 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об'єкту; б) об'єктивної сторони; в) суб'єкту; г) суб'єктивної сторони.
Об'єктивна сторона даного правопорушення виражається у керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
При дослідженні матеріалів справи, встановлено, що вони не містять відомостей, які би вказували на наявність у ОСОБА_1 умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, а саме про те, що ОСОБА_1 був обізнаний про встановлене відносно нього обмеження у праві керування транспортним засобом.
З наданих суду стороною захисту документів, вбачається, що дійсно ОСОБА_1 з 2019 року є військовослужбовцем вч НОМЕР_2 , що підтверджується записами у військовому квитку серії НОМЕР_3 , тобто мав офіційне працевлаштування. Відповідно до виписки з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факти позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України від 27.06.2024 року був позбавлений особистої свободи 17.05.2022 до 25.06.2024, перебував у полоні. Крім того, ОСОБА_2 , на користь якої стягуються аліменти на утримання доньки надала начальнику другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районі (м.Дніпро) заяву в якій зазначила, що аліменти завжди отримувала вчасно претензій будь якого майнового характеру до ОСОБА_1 не має.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 був обізнаний про постанову державного виконавця від 16 березня 2020 року винесену у рамках виконавчого провадження ВП №57062020, якою встановлено відповідне тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром.
Частина 9 статті 71 цього Закону вказує, що вмотивована постанова державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами надсилається сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня їх внесення.
Однак, в копії постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, яка міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, не зазначено жодних відомостей щодо виконання державним виконавцем вимог ст.ст.28 та 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Дослідженими матеріали справи, а також, виходячи з пояснень особи, що притягається до адміністративної відповідальності, судом не встановлена обізнаність ОСОБА_1 про накладене на нього обмеження у праві керування транспортним засобом, а отже в діях останнього не вбачається умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП.
Таким чином, надавши оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до переконання, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №348427 від 01.06.2025 та додані до протоколу матеріли не є достатніми доказами, які дають підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.126 КУпАП.
Суд не є тим органом, який збирає докази на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Відповідно до ч.2 ст.255 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема справу Пол та Одрей Едвардз проти Сполученого Королівства/Pauland Audrey Edwards v the United Kingdom (№46477/99), в якому суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 № 463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно із ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950, ратифікованою Україною 17.07.1997, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Враховуючи зазначене, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, оскільки на обґрунтування його провини матеріали справи не містять достатніх об'єктивних та безсторонніх доказів, які б дозволили суду на підставі ст.252 КУпАП зробити висновок про доведеність факту вчинення особою інкримінованого правопорушення.
Крім того, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вказане, проаналізувавши та оцінивши відповідно наведені вище обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст.126 КУпАП, у зв'язку із чим провадження в даній справі підлягає закриттю.
На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ч.3 ст.126 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Р.В. Піньковський