Єдиний унікальний номер: 704/950/25
16 липня 2025 року м. Тальне Слідчий суддя Тальнівського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_2 , подану в інтересах ОСОБА_3 , на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження,
15.07.2025 року до Тальнівського районного суду Черкаської області надійшли матеріали скарги на постанову дізнавача СД Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження №12024255310000366 від 17.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.
Ознайомившись з матеріалами даної скарги, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність її повернення скаржнику на підставі п.2 ч.2 ст.304 КПК України.
Як вбачається з матеріалів скарги, скаржник вважає незаконною постанову про закриття кримінального провадження та просить її скасувати.
Як Конституція (ст.55), так і КПК України (ст.24) гарантують кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого. Рішення, дії чи бездіяльність вказаних органів та їхніх посадових осіб відповідно до положень гл.26 КПК України оскаржуються до суду.
Реалізація права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування залежить від можливості доступу до правосуддя, що також є конституційною засадою кримінального провадження. Зокрема, у ч.1 ст.21 КПК України вказано, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Крім цього, доступ до правосуддя є одним з елементів права на справедливий суд, яке гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, від правильного та однозначного регулювання питання щодо визначення підсудності скарг на рішення, дії чи бездіяльність прокурора чи слідчого залежить можливість реалізації права, гарантованого як Конституцією, так і міжнародно-правовими стандартами здійснення судочинства.
Зокрема, в ч.1 ст.306 КПК, яка регламентує порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування, сказано лише про те, що такі скарги розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею ВАКС згідно з правилами судового розгляду.
Однак ні у вказаній нормі, ні у §1 гл.26 КПК у цілому не регламентується питання щодо територіальної підсудності розгляду таких скарг.
У правозастосовній практиці в цьому випадку керуються положеннями ч.2 ст.132 КПК, посилаючись на його ч.6 ст.9, яка передбачає можливість застосування загальних засад кримінального процесуального закону. Тобто у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади.
Відповідно до ч.2 ст.132 КПК клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого розташований орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено п.2 цієї частини; у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до ВАКС.
Таким чином, у законодавстві територіальна підсудність визначається межами юрисдикції суду, на території якого розташований орган досудового розслідування. Саме тому при визначенні територіальної підсудності для розгляду скарг чи клопотань під час досудового розслідування важливе значення має однозначне розуміння терміну «місцезнаходження органу досудового розслідування». Адже в протилежному випадку існує ризик того, що клопотання чи скарга буде розглянута некомпетентним судом з усіма негативними наслідками такого розгляду.
Тому, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України , правило зазначене у ч.2 ст.132 КПК України слід застосовувати і до розгляду скарг та клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за N 223-558/0/4-13 від 05.04.2013.).
З урахуванням наведеного територіальна підсудність повинна визначатись за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за N 1-1640/0/4-13 від 15.10.2013). Зазначені висновки викладено і в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 04.06.2010., відповідно до якого, місцем розташування органу або роботи посадової особи слід вважати юридичну адресу такого органу.
Аналогічна за своїм змістом позиція міститься і у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Щодо окремих питань здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю в кримінальному провадженні" (вих. N 223-1650/0/4-16 від 16 червня 2016 року), роз'яснено, що відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК України усі клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжних заходів (ч. 2 ст. 131 КПК України), подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює відповідне розслідування.
Слідчий суддя приходить до висновку, що правильним є застосування зазначеного правила і до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад ч. 1 ст. 306 тощо).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини суд не буде вважатися таким, що утворений на підставі закону, якщо він діяв поза межами своєї предметної, функціональної, суб'єктної чи територіальної юрисдикції. А тому вільне трактування поняття «місцезнаходження органу» і, як наслідок, подання клопотань до самостійно обраного суду можуть призвести до визнання дій органу досудового розслідування незаконними, а зібраних доказів - недопустимими.
Крім цього, таке «варіативне» визначення суду, який має розглядати скарги чи клопотання під час досудового розслідування, суперечить міжнародним стандартам судочинства.
При визначенні територіальної підсудності для розгляду клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження та скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора вирішальне значення повинна мати юридична адреса відповідного державного органу, який є юридичною особою та до складу якого входить відповідний структурний підрозділ.
Саме такий підхід буде сприяти досягненню завдань кримінального судочинства та реалізації права на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Також, у відповідності до п. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень розділу ХІІ Закону України "Про судоустрій і статус суддів" : До набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
З врахуванням того, що на території колишнього Тальнівського району Черкаської області на даний час ліквідовано орган досудового розслідування, який здійснював розслідування кримінальних правопорушень, слідчий суддя даного суду не вправі розглядати скарги з приводу невнесення відомостей щодо кримінальних правопорушень, розслідування яких має здійснюватися органом досудового розслідування, який на даний час територіально знаходиться в м. Звенигородка.
Керуючись ст.ст.132, 304, 372 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу адвоката ОСОБА_2 , подану в інтересах ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження - повернути особі, що її подала.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня отримання її копії шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області.
Слідчий суддя: ОСОБА_1