Справа № 555/1990/24
Номер провадження 2-а/555/20/24
08 липня 2025 року м. Березне
Березнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді Мельничук Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Стасюк І.Я.,
представниа позивача, адвоката Кисличенко П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне адміністратиавну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції у Рівненській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - поліцейський СРПП ВП № 4 Рівненського РУПГУНП в Рівненській області Чернюшок Юрій Віталійович про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що відповідно до оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП. Вказує, що працівники поліції Мельника П.В. не зупиняли та транспортним засобом він не керував, що підтверджується відеозаписом з боді камер працівників поліції. Працівника поліції підійшли до ОСОБА_2 та почали витребувати посвідчення водія. Останній стояв біля мотоциклу та зазначив, що у нього немає документів, після чого була співбесіда з працівниками поліції протягом 20 хвилин. На підставі наведеного, просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі, за серією БАД №472923 від 16.08.2024 року.
Ухвалою суду від 28.01.2025 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та даного відповідачу строк надати відзив, позивачу відповідь на відзив.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином.
Представник позивача адвокат Кисличенко П.В. у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача ГУНП у Рівненській області у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, відзив на позовну заяву не надав.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - поліцейський СРПП ВП № 4 Рівненського РУПГУНП в Рівненській області Чернюшок Ю.В. у судове не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. У матеріалах справи наявні пояснення на позовну заяву про скасування постанови про адміністративне правопорушення. Вважає, що позовна вимога не підлягає до задоволення. Зазначає, що 16.08.2024 року о 18 год.35 хв. при здійсненні контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, із застосуванням превентивних заходів, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису було зупинено водія транспортного засобу Shinerey XY15-17, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував з порушенням правил користування мотошолому, як було встановлено, це був ОСОБА_1 . При перевірці документів особи та моніторингу бази ІПНП та єдиного реєстру судових рішень встановлено, що водій керував транспортним засобом, будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1аПДР України за що передбачено адміністративна відповідальність відповідно за ч.2 ст.126 КУпАП. Згідно з Єдиним державним реєстром МВС України посвідчення водія серії НОМЕР_2 видане ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дійсним, однак відсутня категорія «А». Всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 2 ст.126 КУпАП, заслухавши та врахувавши його усні пояснення, ним, поліцейським, як уповноваженою особою органу Національної поліції було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАД №472923 від 16.08.2024 року про накладення на правопорушника адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 3400 гривень на підставі санкції ч.2 ст.126 КУпАП. Вважає, що у ОСОБА_1 немає законних підстав вважати, що його незаконно притягнули до адміністративної відповідальності. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає заявлені вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення.
Згідно зі ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно із ч. 3ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що 16.08.2024 року інспектором відділення поліції №4 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області сержантом поліції Чернюшком Ю.В., винесена постанова про накладення адміністративного стягення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №472923 від 16.08.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП та об'єднано згідно ч.2 ст.36 КУпАП ч.1 ст.126 КУпАП та ч.5 ст.121 КУпАП з накладенням штрафу в межах санкції ч.2 ст.126 КУаАП в розмірі 3 400,00 гривень .
За приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Згідно з п.8 ч.1ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч.1ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
У відповідності з ч.2 статті 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Зі змісту ч. 2 і 4 ст. 258 КУпАП слідує, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції - протокол у справі про адміністративне правопорушення не складається, а уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Суд звертає увагу на те, що справа про адміністративне правопорушення, в якій винесена оскаржувана постанова, згідно тексту постанови, була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції ч.ч.2, 4, 5 ст.258 КУпАП, а також відповідає змісту Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395.
Згідно положень п.2.1 а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно положень ч.2 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, ч.2 ст.126КУпАП встановлена відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Позивачем не надано жодних доказів, які спростовували б факт порушення ним вимог п.2.1 а ПДР та ч.2 ст.126 КУпАП.
В судовому засіданні був оглянутий відеозапис, на відеозаписі зафіксовано, що позивач дійсно не пред'явив посвідчення водія, відповідної категорії на вимогу представника поліції. У зв'язку з відмовою надавати посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, інспектором Чернюшком Ю.В. було роз'яснено позивачу, що відносно нього буде складено постанову за порушення вимог п.2.1 ПДРУкраїни та буде притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2ст.126 КУпАПта об'єднано згідно ч.2 ст.36 КУпАП ч.1 ст.126 КУпАП та ч.5 ст.121 КУпАП з накладенням штрафу в межах санкції ч.2 ст.126 КУаАП в розмірі 3 400,00 гривень.
У даному випадку суд приймає у якості належних та допустимих доказів відео файли з фіксацією того, як на пряму вимогу інспектора поліції надати посвідчення водія, ОСОБА_1 відмовляє, що свідчить про наявність у діях особи, яка керувала даним транспортним засобом складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2ст. 126 КУпАП.
Суд звертає увагу на те, що незгода позивача з поставленим йому в провину порушенням ПДР України не звільняє його від обов'язку виконати вимоги посадової особи поліції щодо перевірки документів. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 464/1470/17 та від 24.01.2019 у справі № 201/6167/17.
Крім того, у постанові Касаційного адміністративного суду від 25.03.2019 (справа №127/19283/17) Верховним судом зазначено наступне: «Водночас, на думку скаржника, він мав право не пред'являти посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною. Такі доводи позивача не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов'язку водія транспортного засобу мати при собі та пред'явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи».
У значених постановах Верховним Судом наголошено, що відповідно до діючого законодавства на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов'язаний пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб. При цьому право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно зі ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннях свідків. Обов'язок по доведені своїх вимог та заперечень покладається на сторони, які зобов'язані довести ці обставини відповідно до ст.77 КАС України.
Положеннями ч.2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень ст.248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом.
Положеннями ст.252КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень ст.280КУпАП відповідачем було з'ясовано, що позивачем було скоєно адміністративне правопорушення за ч.2 ст.126 КУпАП. Адміністративне стягнення було накладено в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.126 КУпАП.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі за ч.2 ст.126 КУпАП, відбувається в скороченому вигляді, а саме фіксація адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Отже, відповідач правомірно виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126КУпАП на місці вчинення правопорушення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що стягнення відповідачем застосовано без порушень, в межах санкції ч.2 ст.126 КУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому підстави для задоволення позову відсутні, оскільки факт правопорушення було зафіксовано засобом відеозйомки, яке використовувалось при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
На відеофіксації, яка проводилася під час розгляду скоєного правопорушення зафіксовано порушення ПДР допущеного ОСОБА_1 , згідно якого видно, що останній, керував мотоциклом, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.
Положеннями ст.251КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, суд вважає, що відповідач при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача правильно встановив наявність в діях останнього складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, а винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності повністю відповідає нормам ст.ст.222, 238, 251, 252, 258, 288 КУпАП.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про скасування постанови про адміністративне правопорушення не підтверджені зібраними у справі доказами, є необґрунтованими, та у зв'язку з чим, не підлягають задоволенню судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що 16.08.2024 на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, дії працівників поліції відповідали вимогам Правил дорожнього руху України, Кодексу адміністративного судочинства України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, а адміністративне стягнення було накладено правомірно.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2ст. 126 КУпАП складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, при цьому розмір штрафу відповідає санкції ч. 2ст. 126 КУпАП.
Із врахуванням встановлених обставин та наведених вище положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення БАД №472923 від 16.08.2024року, якою на позивача накладено штраф у розмірі 3 400 грн. за вчинення ним адміністративного правопорушення за ч.2ст.126 КУпАП є законною та не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.126,245,251,252,288,289,293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.9,12,73-77,90,229,242,244-246,262,286 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції у Рівненській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - поліцейський СРПП ВП № 4 Рівненського РУПГУНП в Рівненській області Чернюшок Юрій Віталійович про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності- відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Березнівський районний суд Рівненської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н. В. Мельничук