Справа № 529/625/25
Провадження № 2-а/529/3/25
про залишення позовної заяви без руху
16 липня 2025 року селище Диканька
Суддя Диканського районного суду Полтавської області Чуб К.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до суду про скасування постанови № 3082 від 12.06.2025 про притягнення його адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесеної тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Перевіривши адміністративний позов і долучені документи, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Частинами 1, 2 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення такої ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч.6 ст.161 КАС України).
Предметом оскарження у цій справі є постанова № 3082, винесена ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 , 12 червня 2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП. Позовну заяву з вимогою скасувати це рішення суб'єкта владних повноважень подано 08.07.2025, тобто за межами строку, встановленого ч. 2 ст. 286 КАС України. Разом з тим, позивачем не подано заяву про поновлення строку звернення до суду, не зазначено про наявність поважних причин його пропуску та не додано відповідних доказів.
Крім того, суд звертає увагу на помилкове визначення у позовній заяві відповідача - службової особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, тво керівника Близнюка Р.В.
Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Із аналізу вказаної норми вбачається, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відноситься до компетенції Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Керівники Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки мають накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно ч. 4 ст. 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідні посадові особи Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки при розгляді справ про адміністративні правопорушення діють від імені Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а тому вони не наділені самостійною процесуальною правоздатністю в рамках розгляду справ даної категорії у судовому процесі.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме суб'єкт владних повноважень, а не його начальник - посадова особа, яка від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 року у справі за №742/2298/17 та від 26.12.2019 року у справі за №724/716/16-а.
Так, Верховний Суд виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Отже, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 не може виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний суб'єкт владних повноважень, на який, зокрема положеннями ст. 235 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені, зокрема ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Належним відповідачем у справах щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, повинен бути відповідний ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Враховуючи зазначене вище, приходжу до висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без руху з наданням йому 10-денного строку для усунення вказаних недоліків, а саме необхідно: подати заяву про поновлення строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 286 КАС України, повідомити про причини пропуску цього строку та надати відповідні докази, а також оформити позовну заяву з залученням належного відповідача (та надання її копії у відповідності до кількості учасників справи).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 286 КАС України, -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності залишити без руху та надати позивачеві для усунення недоліків строк - 10 (десять) днів з дня отримання цієї ухвали.
У разі неусунення вказаних недоліків у визначений строк позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.В. Чуб