Справа № 536/686/25
провадження 2/527/644/25
16 липня 2025 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Фіцай О.Л.,
з участю секретаря судових засідань - Москаленко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Глобине цивільну справу № 536/686/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» код ЄДРПОУ: 41084239, до ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: с. Яроші Кременчуцького району Полтавської області про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача звернувся до Глобинського районного суду Полтавської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.06.2023 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі ТОВ «Бізпозика») та ОСОБА_1 укладено Договір № 467757-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 11.03.2023 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 467757-КС-001 про надання кредиту. ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 467757-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-6764, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 11.06.2023 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 467757-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 18000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,15013889 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 18000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника, що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням). ОСОБА_1 до теперішнього часу належним чином не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, а лише частково сплатив кошти на загальну суму 7950,00 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Станом на 14.09.2024 утворилась заборгованість за договором № 467757-КС-001 про надання кредиту в розмірі 65971,50 грн, що складається з:- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 18000 грн; - суми прострочених платежів по процентах - 47187,63 грн; - суми прострочених платежів за комісією - 753,87 грн, які позивач просить стягнути з відповідача на його користь та понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 14 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника банку, проти винесення судом заочного рішення не заперечує.
Розгляд справи було призначено неодноразово, проте відповідач в судове засідання не з'явилався, про дату та час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому ст. 128 ЦПК України порядку, шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення за місцем реєстрації.
Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Ураховуючи викладене, суд на підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» код ЄДРПОУ: 41084239, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В судовому засіданні 17 червня 2025 завершено розгляд справи за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
11.06.2023 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі ТОВ «Бізпозика») та ОСОБА_1 укладено Договір № 467757-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗПОЗИКА» 11.06.2025 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 4677557-КС-001 про надання кредиту.
11.06.2023 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 467757-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-6764, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 11.06.2023 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 467757-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 2.1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 18000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами надання споживчих кредитів. Строк кредиту - 24 тижнів, термін дії договору - до 26.11.20223
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,15013889 процентів за кожен день користування Кредитом.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 18000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника, що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням) і випискою по рахунку № НОМЕР_2 , наданою АТ КБ "Приватбанк".
Боржник свої зобов'язання за Кредитним договором № 467757-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав.
Станом на 14.09.2024 утворилась заборгованість за договором № 467757-КС-001 про надання кредиту в розмірі 65941,50 грн, що складається з:- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 18000,00 грн; - суми прострочених платежів по процентах - 47187,63 грн; - суми прострочених платежів за комісією - 753,87 грн.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 526, 612, 625 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З договору № 467757-КС-001 від 11.06.2023 вбачається, що він укладений в електронній формі.
У ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1ст. 642 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Враховуючи норми закону та те, що відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню.
Вирішуючи позовну вимогу щодо стягнення з відповідача комісії в сумі 753,87грн. суд зазначає таке.
Згідно з п.2.5 договору №467757-КС-001 від 11.06.2023 комісія за надання кредиту 2700 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.
Також у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 666/4957/15-ц вказано, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв'язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв'язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
У кредитному договорі кредитодавцем фактично встановлено сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.
Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.
Суд зазначає, що послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на споживчі потреби, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача комісії задоволенню не підлягають.
Доказів виконання умов договору та погашення заборгованості повністю або частково відповідачем до суду не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитними договорами є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в розмірі 18000 -заборгованість за тілом кредиту; 47187,63 грн - заборгованість за відсотками. В задоволенні вимоги про стягнення заборгованості за комісією в сумі 753,87 грн. слід відмовити.
Згідно з ч.1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Судом задоволено позовні вимоги на загальну суму 65187.63 грн, що становить 98,86 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2394.78 грн., що складає 98,86 % від 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-284 ЦПК України,
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411, код ЄДРПОУ 41084239), заборгованість за Договором № 467757-КС-001 про надання кредиту від 11.06.2023 станом на 14.09.2024 в розмірі 65187.63 грн, що складається з:- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 18 000,00 грн; - суми прострочених платежів по процентах - 47 187,63 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2394.78 грн.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф.411, код ЄДРПОУ 41084239);
відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: с. Яроші Кременчуцького району Полтавської області, рнокпп: НОМЕР_3 ).
Суддя О.Л. Фіцай