Справа № 364/585/25
Провадження № 1-кп/364/49/25
17 липня 2025 року, Володарський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, в селищі Володарка, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12025116260000131 від 07.06.2025 відносноОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Часів Яр Донецької області, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, працює на посаді продавця-консультанта в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », не одружена, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, не є депутатом, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , абонентський номер НОМЕР_1 , раніше несудимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, що передбачають відповідальність за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , будучи продавцем-консультантом магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ФОП ОСОБА_5 ), який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , здійснила підроблення офіційного документу - особистої медичної книжки з серійним номером 2 Серія ААД № 329422 на ім'я ОСОБА_4 .
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.02.2013 № 150 (далі - Наказ МОЗ № 150), затверджено Правила проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб (далі - Правила).
Пункт 6 вказаних Правил передбачає, що обов'язковий профілактичний медичний огляд включає в себе: загальне обстеження лікарями - спеціалістами (лікар - терапевт, лікар - дерматовенеролог, лікар - отоларинголог, лікар -стоматолог та інші спеціалісти (за потреби), лабораторне і функціональне обстеження згідно з Переліком необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов'язкових медичних оглядів, та періодичність їх проведення, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.07.2002 № 280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.09.2002 за № 639/6927.
Згідно п. 10 вказаних Правил, після закінчення лікування в разі відсутності протипоказань для зайняття відповідним видом діяльності заклад охорони здоров'я видає працівнику форму № 1-ОМК «Особиста медична книжка» (далі - форма № 1-ОМК), затверджену наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.02.2013 № 150.
Відповідно до п. 3 Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 № 559, адміністрація (крім осіб, що не мають контакту з продукцією, яка зберігається та реалізується) продавці є професіями, які підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», особи, які відмовляються або ухиляються від проходження обов'язкових профілактичних медичних оглядів, відсторонюються від роботи.
Так, у червні 2024 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 19.06.2024, ОСОБА_4 , з метою дотримання вищевказаних вимог чинного законодавства України, а також безперешкодної роботи на посаді продавця-консультанта магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », реалізовуючи свій кримінально-протиправний умисел спрямований на підроблення офіційних документів, діючи умисно, знаходячись за своїм робочим місцем, а саме в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: вулиця Армійська, 3 А, в селищі Володарка, Білоцерківського району, Київської області, достовірно знаючи, що вона не проходила відповідний медичний огляд в медичній установі - внесла шляхом власноручного внесення рукописно тексту до особистої медичної книжки з серійним номером 2 Серія ААД № 329422, бланк якої попередньо придбала в мережі «Інтернет», свої анкетні дані, а саме прізвище, ім'я та по батькові та вклеїла власну фотокартку.
Зазначеними діями ОСОБА_4 змінила зміст та характер вищевказаного документа шляхом механічних маніпуляцій, тим самим - підробила офіційний документ, який видається установою, яка має право видавати такий документ і який надає право, з метою використання його для безперешкодної роботи на посаді продавця.
Таким чином, ОСОБА_4 підробила офіційний документ, який видається установою,яка має право видавати такі документи і який надає право, з метою використання його підроблювачем.
Крім того, ОСОБА_4 у червні 2024 року, точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 19.06.2024, вона, достовірно знаючи, що особиста медична книжка з серійним номером 2 Серія ААД № 329422 на її ім'я є підробленою та не видавалася їй у встановленому чинним законодавством України порядку, діючи умисно, з метою уникнення від відповідальності за порушення вимог Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», надала її роботодавцю (ФОП ОСОБА_5 ), повідомивши при цьому роботодавця про її автентичність та використовувала її у повсякденній роботі для підтвердження проходження медичного огляду перед роботодавцем, а також при проведенні відповідних перевірок працівниками Держпродспоживслужби, чим використовувала завідомо підроблений офіційний документ.
06.06.2025, близько 17 години, особиста медична книжка з серійним номером 2 Серія ААД № 329422 на ім'я ОСОБА_4 , з метою підтвердження проходження останньою медичного огляду та уникнення від відповідальності за порушення вимог Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», надана на законну вимогу провідного фахівця відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини управління Держпродспоживслужби Білоцерківського району Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області.
Таким чином, ОСОБА_4 використала завідомо підроблений документа .
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних проступків визнала повністю, ствердила обставини вчинення правопорушень зазначені в обвинувальному акті, вказуючи при цьому, що повністю погоджується з правовою кваліфікацією своїх дій. Щиро розкаюється у вчиненому, шкодує, що допустила кримінальне правопорушення і більше подібного вчиняти не буде. Крім того, зазначила, що дійно працюючи на посаді продавця- консультанта магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » спочатку замовила собі через мережу інтернет медичну книжку, а потім , отримавши її , власноруч заповнила та вклеїла у неї свою фотографію і надала своєму керівникові підроблений документ. Наголошувала, що зробила відповідні висновки та просила суд суворо не карати.
Суд, беручи до уваги, що обвинувачена свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю, з'ясувавши, що вона правильно розуміє зміст фактичних обставин кримінального правопорушення, що немає сумнівів у добровільності її позиції, роз'яснивши, що в такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, заслухавши думку учасників судового розгляду визнав доцільним заслухати показання обвинуваченої щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, дослідити дані, що характеризують особу обвинуваченої. Дослідження інших доказів стосовно обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, суд визнав недоцільним.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 суд кваліфікує, як підроблення офіційного документу, який видається установою, яка має право видавати такі документи і який надає право, з метою використання його підроблювачем, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України та як використання завідомо підробленого документа, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Одночасно суд бере до уваги положення ч. 1 ст. 33 КК України, за якими сукупністю кримінальних правопорушень визнається вчинення особою двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жодне з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються кримінальні правопорушення, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом.
Таким чином, суд при оцінці доказів застосовує критерій доведення винуватості обвинуваченої «поза розумним сумнівом», така доведеність випливає із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зміст принципу «поза розумним сумнівом» сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», відповідно до якого доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає із зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення. Отже, докази повинні бути настільки переконливими, що сумнівів при розгляді справи не повинно бути, а якщо вони є, то повинні тлумачитись тільки на користь особи, відносно якої вирішується питання щодо притягнення до відповідальності.
При призначенні покарання обвинуваченій, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винної і обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Характеризуючи особу обвинуваченої, слід зазначити, що ОСОБА_4 раніше несудима (а.к.п. 31 ), працює продавцем- консультантом в магазині ( а.к.п. 29), неодружена, на своєму утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб немає; на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.к.п. 33), не є депутатом (а.к.п. 32), позитивні характеристики з місця проживання та роботи (а.к.п. 29, 30).
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд відносить її щире каяття .
Щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого проступку, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 суд не встановив.
Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Одночасно враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.
Так, окрім наведеного вище, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд бере до уваги те, що обвинувачена вперше притягується до кримінальної відповідальності, на своєму утриманні немає неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб, позитивні характеристики з місця роботи та з місця проживання, а також враховуючи її позицию, викладену у судовому засіданні , яка вказує, що вона зробила відповідні висновки та подібного вчиняти більше не буде. Відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 358 КК України та ч. 4 ст. 358 КК України відносяться до кримінальних проступків. Наявність однієї пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин. Згідно з положенням ч. 1 ст. 70 КК України, яка вказує, що при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. Таким чином,виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе шляхом застосування відносно неї покарання за вчинення кримінальних правопорушень, у виді штрафу, у розмірі передбаченому санкціями статей за якими вона обвинувачується. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України допустити поглинення менш суворого покарання більш суворим .
Таке покарання буде достатнім для виправлення та запобігання вчинення нею кримінальних правопорушень, що буде відповідати принципу індивідуалізації покарання, буде співмірним тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005, «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007).
Підстав для застосування обвинуваченій ст. 69 КК України судом не встановлено.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
Одночасно із вищевикладеним, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 10.06.2025 на тимчасово вилучене майно (а.к.п. 37-38 ).
Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Так, процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні на стадії досудового слідства на залучення експерта, понесені на проведення складаються з:
- судової технічної експертизи документів в розмірі 5348 грн 40 коп (а.к.п. 41);
- судової почеркознавчої експертизи в розмірі 3565 грн 60 коп (а.к.п. 42),
всього 8914 гривень, які слід стягнути із обвинуваченої на користь держави.
Оскільки питання щодо обрання запобіжного заходу обвинуваченій в межах кримінального провадження, прокурором перед судом не ставилось та з учасниками процесу не обговорювалось, суд вважає, що до набрання вироком законної сили, запобіжний захід їй не доцільно обирати.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень.
Її ж визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання ОСОБА_4 у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень.
Цивільний позов не заявлено.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 10.06.2025 на тимчасово вилучене майно, що належить ОСОБА_4 , а саме: особисту медичну книжку з серійним номером 2 ААД № 329422 та медичну карту огляду осіб для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності за станом здоров'я на ім'я ОСОБА_4 .
Речові докази у кримінальному провадженні: особисту медичну книжку з серійним номером 2 ААВ № 329422 та медичну карту огляду осіб для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності за станом здоров'я на ім'я ОСОБА_4 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Держави Україна процесуальні витрати в сумі - 8914 ( вісім тисяч девятсот чотирнадцять) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили - не обирати.
На вирок може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити після його проголошення обвинуваченій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1