"17" липня 2025 р. Справа № 363/3634/25
17 липня 2025 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючої - судді Дьоміної О.П., за участі секретаря Ходасевич Д.К., розглянувши клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бут Д.Л. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по адміністративній справі за позовомОСОБА_1 , що подана представником позивача - адвокатом Бут Д.Л. до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними дій та скасування постанови-
В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває зазначена адміністративна справа.
Так, ухвалою суду від 10.07.2025 року вказану справу призначенодо розгляду у відкритому судовому засіданні з урахуванням особливостей визначених ст. ст. 268-272, 286 КАС України на 22.07.2025 року на 10 годину ранку у приміщенні Вишгородського районного суду Київської області. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
16.07.2025 року до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Бут Д.Л. про проведення судового засідання 22.07.2025 року у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду через особистий кабінет у системі «Електронний суд» ЄСІТС.
Відповідно до ст. 195 КАС, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Як убачається із матеріалів справи, дата судового засідання на 10 год. 00 хв. 22.07.2025 року була визначена судом 10.07.2025 року, про що повідомлено учасників провадження, шляхом надсилання копії ухвали, судової повістки про виклик, а також SMS-повідомленнями. Крім цього сторони мали можливість отримати інформацію щодо справи, яка розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://vsh.ko.court.gov.ua., із клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду представник позивача звернувся 16.07.2025 року, при цьому доказів надсилання копії заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в той самий строк відповідачу, адвокатом Бут Д.Л. до заяви не додано, а відтак представником позивача порушено порядок, визначений ст. 195 КАС України на подачу заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Аналіз норм ст. 195 КАС України свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов'язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони. У кожному конкретному випадку суд вирішує питання про можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції та кожного разу має право винести окремий процесуальний документ у виді ухвали суду.
Як указав Верховний Суд в ухвалі від 05.06.2018 року у справі за №554/8322/16-а, аналіз ст. 195 КАС України свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Зазначена стаття не передбачає обов'язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 29.01.2019 року у справі за №529/740/17.
При цьому, діючим КАС України підстав для проведення судового засідання в режимі відеоконференції не передбачено, тому проведення судового засідання у зазначений спосіб має вирішуватися судом у кожному конкретному випадку. Призначення судового засідання у режимі відеоконференції має здійснюватися у виключних випадках, коли за об'єктивних причин учасник судового процесу позбавлений можливості брати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи.
Зі змісту клопотання адвоката вбачається, що існує висока імовірність його знаходження 22.07.2025 року у відрядженні за межами Київської області, а тому він не зможе бути присутнім в судовому засіданні, при цьому ані необхідності його особистої участі у вказаному засідання для встановлення всіх обставин справи, ані доказів підтвердження того, що він дійсно на вказану дату буде знаходитися у відрядженні, у клопотанні не зазначено та до нього не додано.
Таким чином, враховуючи, що клопотання представником позивача подано з порушенням порядку, встановленого ст. 195 КАС України, беручи до уваги, що воно не містить обґрунтування необхідності його особистої участі в судовому засіданні для встановлення всіх обставин справи, зважаючи на кількість справ, що перебувають у провадженні суду та кількість раніше призначених на цю дату справ, в приміщенні суду значно обмежена технічна можливість для забезпечення проведення судового засідання по даній справі в режимі відеоконференції, з огляду на вказані обставини в їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні 22.07.2025 року в режимі відеоконференції.
Керуючись ст. 195, 241, 248 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бут Д.Л. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , що подана представником позивача - адвокатом Бут Д.Л. до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними дій та скасування постанови - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Дьоміна