Справа №359/8279/25
Провадження №1-в/359/436/2025
15 липня 2025 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , представника колонії ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною фіксацією з ДУ «Бориспільська виправна колонія (№119)» та в режимі ВКЗ, клопотання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.06.2021 року за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років сім місяців,
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
10.07.2025 засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
Клопотання обґрунтовано тим, ОСОБА_5 довів своє виправлення, за час відбування покарання характеризується позитивно. Отримав10 заохочень за сумлінну поведінку та ставлення до праці. Має 1 стягнення, яке погашене у встановленому законом порядку. Сплатив потерпілому матеріальні збитки. Працевлаштований на виробництві установи в дільниці з виготовлення малопомітних перешкод.
Представник колонії в судовому засіданні підтримав попереднє рішення комісії.
Засуджений в судовому засіданні просив задовольнити клопотання про його умовно-дострокове звільнення.
Прокурор в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення клопотання.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, ознайомившись з клопотанням, дослідивши долучені до нього матеріали та особову справу засудженого, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання.
Так, вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.06.2021 року за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років сім місяців. Початок строку відбування покарання: 16.03.2021 року. Кінець строку відбування покарання: 16.10.2026 року.
Засуджений ОСОБА_5 06.09.2021 року прибув до державної установи «Бориспільська виправна колонія (№119)».
Засуджений за час відбування покарання характеризується позитивно. Отримав 10 заохочень за сумлінну поведінку та ставлення до праці. Має 1 стягнення, яке погашене у встановленому законом порядку. В установі працевлаштований на виробництві установи виконання покарань, на дільниці виготовлення малопомітних перешкод. Відношення до праці сумлінне. Має позитивні плани на майбутнє а стабільні зв'язки з рідними та близькими, які позитивно впливають на засуджену особу. Приймає участь у програмі ДВВ та громадському житті дільниці.
Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує в чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. До майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи ставиться дбайливо, здійснює за ними належний догляд, використовує за призначенням. Роботи із самообслуговування виконує самостійно, має достатній рівень необхідних навичок. Бере активну участь у програмах/заходах, не допускає порушень, має бажання змінити своє життя та підтверджує це активними вчинками. Бере активну участь у програмах. Соціальні зв'язки підтримуються. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
Термін застосування статті 101 Кримінально-виконавчого Кодексу України щодо зміни умов тримання - за відбуттям однієї третини призначеного строку покарання, а саме не раніше - 26.01.2023 року. 09.02.2023 року засуджений розглядався на комісії установи, де йому було задоволено в застосуванні цієї пільги. Постановою начальника державної установи «Бориспільська виправна колонія (№119)» від 09.02.2023 року був переведений з дільниці ресоціалізації до дільниці соціальної реабілітації. 05.07.2024 року засуджений звернувся із заявою про перевід останнього з дільниці соціальної реабілітації до дільниці ресоціалізації у зв'язку сімейними обставинами.
Термін застосування статті 82 Кримінального кодексу України щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким - 31.12.2023 року. 04.01.2024 року засуджений розглядався на комісії установи, де йому було відмовлено в застосуванні цієї пільги по заяві засудженого.
Термін застосування статті 81 Кримінального кодексу України щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання - 06.12.2024 року. 12.12.2024 року засуджений розглядався на комісії установи, рішенням комісії засудженому було відмовлено у застосуванні даної пільги оскільки останній недовів свого виправлення.
Відповідно до оцінки ризиків, рівень ризику вчинення засудженим повторного кримінального правопорушення - середній, рівень ймовірної небезпеки для суспільства - середній.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Для застосування звільнення, згідно п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України, необхідно щоб засуджений фактично відбув не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
Законодавцем визначено, що умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання може бути застосоване за певних умов.
За змістом зазначеного кримінального закону доведення засудженим свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів, виправлення засудженого має бути підтверджене його сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Отже, зі змісту наведених положень законодавства вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково від відбування покарання є не формальний сплив певного строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002р. "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким" умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання має сприяти досягненню мети, передбаченої ст. 50 КК України - виправленню засудженого і запобіганню вчиненню нових злочинів.
Матеріали справи в своїй сукупності свідчать про досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України - виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Аналіз особової справи ОСОБА_5 на переконання суду, переконливо доводять позитивну динаміку змін в особистості засудженого, які на час розгляду судом його клопотання досягли достатнього ступеню виправлення засудженого.
З огляду на це, рішення комісії в яких було відмовлено у застосуванні до засудженого ОСОБА_5 вимог ст. 81 КК України, не можуть бути взятими судом до уваги. Також відсутність у минулому підстав для звільнення від відбування покарання умовно-достроково не може бути перешкодою для ухвалення відповідного рішення в майбутньому, коли такі підстави з'явились.
Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.
З урахуванням даних про особу засудженого, який в загальному позитивно характеризується за час відбування покарання, був працевлаштований з перших днів відбування покарання, має гарну поведінку та добре ставлення до суспільно-корисної праці, режим відбування покарання не порушує, приймає участь у роботах по благоустрою місць позбавлення волі, бере активну участь у програмах диференційованого виховного впливу, врівноважений та спокійний, під час перебування в установі останній скорегував свою поведінку у позитивному напрямку, має високий рівень мотивації, підтримує зв'язки з рідними, має позитивні плани на майбутнє, тим самим засуджений продемонстрував позитивні зрушення в своїй свідомості, з урахуванням того, що засудженому до повного відбуття покарання залишився незначний строк, суд вважає, що на даний час ОСОБА_5 не є суспільно-небезпечною особою, за час перебування у виправній колонії ним досягнуто значних успіхів на шляху до соціалізації та доведено можливість стати повноцінним та законослухняним членом суспільства, сумлінною поведінкою, ставленням до праці він довів своє виправлення, а тому заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання.
Такі докази є достатніми та допустимими для прийняття позитивного рішення за клопотанням засудженого в частині умовно-достроково звільнення ОСОБА_5 на невідбуту частину покарання, що становить 1 (один) рік 3 (три) місяці 1 день позбавлення волі.
На підставі викладеного та ст. 81 КК України та керуючись ст. 376, 536-539 КПК України, ст. 158 КВК України, суд
ухвалив:
Клопотання засудженого ОСОБА_5 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.06.2021 року за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років сім місяців, - на невідбуту частину призначеного основного покарання, що становить 1 (один) рік 3 (три) місяці 1 день позбавлення волі.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду на протязі 7 днів з дня проголошення шляхом подання апеляції через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 16.07.2025 року.
Суддя ОСОБА_1