Справа № 357/16921/24
Провадження № 2/357/3837/25
17 липня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Бебешко М. М. ,
при секретарі - Ільницька І. П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
21 листопада 2024 року позивач звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовом про розірвання шлюбу, в якому просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19 липня 1980 року виконавчим комітетом Маслівської сільської ради Миронівського району Київської області, актовий запис № 14.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19 липня 1980 року між сторонами було зареєстровано шлюб. Неповнолітніх дітей не мають, з 2012 року проживають окремо. Позивач проживає у фактичних шлюбних відносинах з іншою жінкою, з якою мають двоє спільних малолітніх дітей. Збереження шлюбу з дружиною буде суперечити права позивача.
22 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного з призначенням судового розгляду на 17 січня 2025 року.
04 грудня 2025 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким остання просить суд зупинити провадження у справі та надати сторонам строк на примирення терміном на шість місяців.
Ухвалою суду від 17 січня 2025 року задоволено клопотання відповідача, надано сторонам строк на примирення терміном на 6 місяців, зупинено провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2025 року скасовано ухвалу суду першої інстанції від 17 січня 2025 року та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
23 травня 2025 року справа повернена до Білоцерківського міськрайонного суду для продовження розгляду.
Через перебування головуючого в черговій відпустці з 23 травня 2025 року до 16 червня 2025 року, ухвалою суду від 16 червня 2025 року поновлено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 17 липня 2025 року.
14 травня 2025 року на адресу суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності на підставі наявних матеріалів, не заперечує проти розірвання шлюбу.
Позивач в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового розгляд повідомлявся судом своєчасно та належним чином.
Згідно з вимогами частини другої статті 247 ЦПК України - фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
19 липня 1980 року між сторонами було зареєстровано шлюб. Неповнолітніх дітей не мають, з 2012 року проживають окремо. Позивач проживає у фактичних шлюбних відносинах з іншою жінкою, з якою мають двоє спільних малолітніх дітей. Збереження шлюбу з дружиною буде суперечити права позивача.
При вирішенні справи суд виходить з наступного:
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України (далі СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини першої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 СК України).
Судом встановлено, що сторони разом не проживають, сімейні стосунки не підтримують, шлюб існує формально.
За таких обставин суд вважає, що наявні підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ч.3 ст.115 СК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19 липня 1980 року виконавчим комітетом Маслівської сільської ради Миронівського району Київської області, актовий запис № 14.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя М. М. Бебешко