Справа № 285/3859/25
провадження № 2-н/0285/267/25
16 липня 2025 року м. Звягель
Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Сташків Т.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину,-
15.07.2025 неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду із зазначеною заявою про видачу судового наказу, у які просить стягувати на його користь з матері ОСОБА_2 аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви і до досягнення повноліття.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Оскільки заявник досяг 14-річного віку, то відповідно до ч. 4 ст. 152 СК України, він має право на звернення до суду для захисту від неналежного виконання батьками своїх обов'язків щодо нього, а ч. 2 ст. 47 ЦПК України наділяє його цивільною процесуальною дієздатністю у цих правовідносинах.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Однак, до заяви не додано документів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а саме докази, що заявник проживає разом з батьком та перебуває на його утриманні.
Наказне провадження є самостійний і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя у встановлених законом випадках за заявою особи, котрій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на підставі долучених до заяви документів видає судовий наказ, що є особливою формою судового рішення та видається лише за умови безспірності вимог.
Однак, зі змісту заяви вбачається, що заявник ОСОБА_1 та його матір ОСОБА_2 зареєстровані за одним місцем проживання.
З огляду на ці обставини, стягнення з матері аліментів на користь дитини у наказовому провадженні неможливе, оскільки в такому випадку заявник зобов'язаний довести суду факт неналежного виконання матір'ю батьківських обов'язків щодо її утримання. Таке право ним може бути реалізоване в порядку позовного провадження.
Таким чином, оскільки до заяви про видачу судового наказу не долучено докази, що дитина проживає разом з батьком та перебуває на його утриманні, тому у видачі судового наказу необхідно відмовити на підставі п. 4 ч. 3 ст. 163 та п. 1 ч. 1 ст.165 ЦПК України.
Керуючись статтями 163, 165, 167, 260, 261 ЦПК України, суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 16.07.2025.
Суддя Т. Б. Сташків