Справа № 283/958/25
провадження №1-кп/283/196/2025
16 липня 2025 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді ОСОБА_1 , з секретарем судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ),
свідка ОСОБА_4 ,
свідка ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині клопотання прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 в кримінальному провадженні №12025060510000035 від 24.01.2025 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
У провадженні Малинського районного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
16 липня 2025 року на офіційну електронну адресу суду надійшло клопотання прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу - тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
16 липня 2025 року захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, вважає за можливе змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м'який, який не буде пов'язаний з триманням під вартою з огляду на наступне. У відповідності до свідоцтва про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у графі батько вказаний - ОСОБА_7 . Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть за № 411 від 15.07.2025 року виданого ДСУ «Київське міське бюро судово - медичної експертизи», ОСОБА_9 помер - ІНФОРМАЦІЯ_3 , причиною смерті є двобічна пневмонія. Захисник вважає що, однією з підстав на зміну запобіжного заходу є факт смерті сина та як наслідок обов'язкова участь батька ОСОБА_7 у поховальній процесії сина.
25.01.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, а 22.04.2025 до Малинського районного суду Житомирської області направлено обвинувальний акт, відповідно до якого він обвинувачується у тому, що 23.01.2025, перебуваючи в кухні будинку за місцем проживання ОСОБА_10 , що за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , вживали алкогольні напої.
Через деякий час, приблизно о 19.00 год, перебуваючи на кухні, між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 виникла сварка на ґрунті раптових неприязних відносин, під час якої ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, реалізовуючи свій злочинний умисел, з метою позбавлення життя ОСОБА_13 , взяв до рук кухонний ніж та умисно наніс клинком ножа удар в місце розташування життєво-важливих органів - в грудну клітину, ззаду, внаслідок чого спричинив ОСОБА_11 колото-різане поранення грудної клітки з ушкодженням лівої легені, від якого настала смерть потерпілого.
21.05.2025 слідчим суддею Малинського районного суду підозрюваному ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20 липня 2025 року включно.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків, які стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України виключно (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Відповідно до статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Суд враховує, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція статті за який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Спосіб та характер інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, вчиненого у стані алкогольного сп'яніння, що призвело до неминучих наслідків, а саме смерті людини, свідчить про особливу суспільну небезпеку обвинуваченого.
Як встановлено судом при обранні запобіжного заходу, ОСОБА_7 є військовослужбовцем, з 19.08.2024 вважається таким, який самовільно залишив місце дислокації підрозділу.
У разі обрання ОСОБА_7 менш суворого запобіжного заходу, це може негативно вплинути на його явку до суду.
Знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності, може переховуватися від суду, а тому вказаний ризик продовжує існувати.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності та здоров'я, відсутність міцних соціальних зв'язків, ризик вчинення ОСОБА_7 інших кримінальних правопорушень також не зменшився.
Сукупність досліджених доказів підтверджує, що ризики, на які вказує прокурор, продовжують існувати. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Наведені прокурором ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає доведеними.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Виключно застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою здатен забезпечити запобігання ризикам переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на свідків.
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину проти життя, суд не вбачає підстав для визначення застави.
Відповідно до ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Суд вважає доцільним застосувати запобіжний захід тримання під вартою, виходячи з того, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Керуючись ст. 331 КПК України, -
Клопотання прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному у ЄРДР 24.01.2025 за №12025060510000035, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому у кримінальному провадженні № 12025060510000035 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Житомирська УВП №8» на 60 днів, до 13 вересня 2025 року включно без визначення розміру застави.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту її вручення.
Суддя