Ухвала від 17.07.2025 по справі 296/6917/22

Справа № 296/6917/22

1-і/296/247/25

УХВАЛА

Іменем України

17 липня 2025 рокум .Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

з участю прокурора ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні справу по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187, ч.3 ст. 357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Корольовського районного суду м.Житомира перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187, ч.3 ст. 357 КК України

13.02.2023 року ухвалою суду вказане кримінальне провадження призначене до судового розгляду.

17.07.2025 року розгляд справи по суті не завершився.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 29 травня 2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 було продовжено термін тримання під вартою без визначення розміру застави, на 60 діб, до 27 липня 2025 року (включно).

Згідно ч.3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань, суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Прокурором було заявлено клопотання про продовження застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою. Сторона обвинувачення вважає, що ризики, які враховувалися судом при обранні та продовженні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та є необхідність запобігання наявних ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Обвинувачений ОСОБА_6 офіційно не працює, неодружений, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків. Крім того, останній усвідомлює, що він може бути засудженим до реальної міри покарання, а тому, може переховуватися від суду з метою уникнення покарання.

Захисник ОСОБА_9 звернулась до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки доказів наявності ризиків, на які посилається прокурор, не було надано, в тому числі, доказів наявності можливості впливу на потерпілого, свідків та іншого обвинуваченого по справі.

Обвинувачений ОСОБА_6 повністю підтримав думку свого захисника.

Суд, розглянувши вказані вище клопотання та заслухавши думки учасників процесу, доходить наступного.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, що є особливо тяжкими злочинами, за вчинення яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років. Судом враховується характер злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , а саме у вчиненні злочинів, що пов'язані із застосуванням насильства та заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, а також те, що обвинувачений ніде не працює, не має постійного джерела доходу, а тому, на думку суду, він може продовжити злочинну діяльність для забезпечення свого існування. Крім того, ОСОБА_6 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання в місцях позбавлення волі, що на переконання суду є підставою для існування ризиків негативної його поведінки у суспільстві.

Також захисником було поставлене питання про допит додаткового свідка з боку захисту, який є знайомим обвинуваченого ОСОБА_6 та не був допитаний під час досудового слідства, що не виключає можливість впливу обвинуваченого на вказаного свідка.

Крім того, в суду, з огляду на тяжкість можливого покарання за злочини, в яких обвинувачується ОСОБА_6 , є підстави вважати, що він, перебуваючи на волі, буде переховуватись від суду.

Також доказів того, що ризики, на які посилається прокурор зменшились або перестали існувати, на даний час не здобуто.

Підстав для встановлення розміру застави немає, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні насильницького злочину, що потягло за собою смерть потерпілого.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, а клопотання сторони захисту про зміну міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 - слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 331 ч.3, 369, 392, 395 ч.2 п.2, 615 ч.9 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_9 про зміну міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Клопотання прокурора задовольнити.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити попередню - у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, продовживши термін тримання на 60 діб, до 14 вересня 2025 року (включно).

Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченому, що перебуває під вартою, з моменту отримання вказаної ухвали суду в тому самому порядку.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_2