Справа №295/6088/25
Категорія 82
2/295/2628/25
10.07.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючого судді Чішман Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Лайчук В.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_2 , який було накладено у відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виконавче провадження №32578417 Богунським ВДВС Житомирського МУЮ, реєстраційний номер обтяження 12989063.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є батьком ОСОБА_2 , якого рішенням суду оголошено безвісно відсутнім. Відсутність сина унеможливлює отримання позивачем від органів влади належного розміру компенсації за зруйноване внаслідок ракетно-бомбового удару російської федерації 01.03.2022 житло - квартиру АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , оскільки відповідна заява від сина, як співвласника майна, відсутня.
Відповідач відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про зняття арешту з майна сина, оскільки на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №32578417 та рекомендовано звернутися до суду.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 09.05.2025 позовну заяву залишено без руху (а.с. 24).
Ухвалою суду від 09.06.2025 у справі відкрито позовне провадження з викликом сторін (а.с. 29).
В судове засідання сторони не з'явились. Позивач у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі.
10.07.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) просила розгляд справи проводити без її участі, прийняти рішення на розсуд суду згідно чинного законодавства.
У відзиві на позовну заяву зазначено, що в рамках виконавчого провадження №32578417 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , постановою державного виконавця від 20.03.2025 виконавче провадження закінчено. Крім цього, 10.06.2025 від ОСОБА_6 , стягувача у такому виконавчому провадженні, надійшла заява про відсутність претензій до ОСОБА_2 щодо сплати аліментів.
Разом з тим, при винесенні постанов про повернення виконавчого документа стягувачу, праві підстави для винесення постанов про зняття арешту з майна ОСОБА_2 були відсутні.
До відзиву на позовну заяву на виконання вимог ухвали суду від 09.06.2025 долучено копію матеріалів виконавче провадження №32578417.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 32/600 частин житлового будинку АДРЕСА_3 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №421919992 від 09.04.2025 (а.с. 11-13).
З листа начальника Богунського ВДВС у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №46773 від 22.04.2025 (а.с. 16-17), а також копії матеріалів виконавчого провадження №32578417, наданого відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 09.06.2025, встановлено, що у провадженні вказаного відділу ДВС перебувало виконавче провадження №32578417 з примусового виконання виконавчого листа №1227/639 від 02.03.2012, виданого Сєвєродонецьким міським судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В рамках вказаного виконавчого провадження постановою державного виконавця від 13.09.2012 накладено арешт на належні ОСОБА_2 32/600 частки вказаного будинку.
Постановою державного виконавця від 20.03.2025 вказане виконавче провадження закінчено у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».
10.06.2025 від ОСОБА_6 , стягувача у такому виконавчому провадженні, надійшла заява про відсутність претензій до ОСОБА_2 щодо сплати аліментів.
01.03.2022 внаслідок ракетно-бомбового удару російської федерації по місту Житомиру було зруйновано житловий будинок АДРЕСА_3 , де фактично проживав та зареєстрований позивач.
Департаментом регіонального розвитку Житомирської обласної військової адміністрації проведено роботи з демонтажу такого житлового будинку, після чого рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 23.06.2023 №752 позивача взято на облік для надання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання, відповідно до наказу Житомирської міської ради від 20.02.2024 №168 позивача взято на облік громадян, що потребують житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира №295/10799/24 від 16.12.2024, яке набрало законної сили 16.01.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено безвісно відсутнім (а.с. 9-10).
Частиною 1 статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У статті 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду.
Частиною 1 статті 55 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на момент винесення постанови про арешт майна) передбачено, що арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошені заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном або вилучені у боржника та передачі на зберігання іншим особам. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна і його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок зняття арешту з майна регулюється статтею 59 чинного Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року спір про зняття арешту з нерухомого майна, накладеного виконавцем, є спором про право цивільне, оскільки ініціюється особою, яка не є учасником виконавчого провадження і вважає себе власником цього майна.
Закон надає право подачі позову про зняття арешту з майна виключно особі, яка не має статусу боржника у виконавчому провадженні, тобто особі, яка не має боргових зобов'язань, встановлених судовим рішенням.
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналіз наведених вище норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.
Таким чином, враховуючи, що виконавче провадження №32578417, в рамках якого на майно ОСОБА_2 накладався арешт, закінчене, стягувач у такому виконавчому провадженні претензій до боржника не має, а позивач, який є батьком безвісно відсутнього сина ОСОБА_2 , не має можливості отримати належні компенсації за зруйноване російською федерацією належне сину майно, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Ухвалою суду від 09.06.2025 позивача звільнено від сплати судового збору у даній справі.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 12, 17, 34, 47, 55, 56, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 321 ЦК України, ст. 19, 259 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - задовольнити.
Скасувати арешт з нерухомого майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який було накладено постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні №32578417 Богунським ВДВС Житомирського МУЮ, реєстраційний номер обтяження 12989063.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , місце проживання: АДРЕСА_5
Відповідач: Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 35021511, адреса: 10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, буд. 3/14
Повний текст рішення складено 10.07.2025.
Суддя Л.М. Чішман