Справа № 274/4731/25 Провадження № 1-кп/0274/771/25
14.07.2025 м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
у складі колегії суддів: головуючий - суддя ОСОБА_1 , судді - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 (дистанційно),
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
потерпілого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.04.2025 за № 12025060480000397, щодо ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, -
до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області 07.07.2025 з Бердичівської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України.
Ухвалою від 07.07.2025 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
Запобіжний захід до обвинуваченого застосовано у вигляді тримання під вартою до 19.07.2025.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, судовий розгляд у кримінальному провадженні. Розгляд провадження проводити у відкритому судовому засіданні колегіально судом у складі трьох суддів, в судове засідання викликати прокурора, потерпілого, захисника та обвинуваченого.
Захисник у підготовчому судовому засіданні вважав за можливе призначити судовий розгляд в кримінальному провадженні за участю осіб, вказаних прокурором.
Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні погодився з позицією захисника, не заперечував проти призначення справи до судового розгляду. Обвинуваченому судом роз'яснено положення ст. 384 та ч. 10 ст. 615 КПК України щодо права на суд присяжних.
Потерпілий у підготовчому судовому засіданні не заперечив проти призначення судового розгляду.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, доходить такого висновку.
Кримінальне провадження підсудне Бердичівському міськрайонному суду Житомирської області.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, а також зупинення провадження, немає.
Обвинувальний акт, затверджений прокурором та вручений обвинуваченому та його захисникові, складений у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при затвердженні обвинувального акта прокурором дотримано вимоги процесуального закону, відтак підстав для його повернення прокурору немає.
З вказаних мотивів суд доходить висновку про необхідність призначення судового розгляду у кримінальному провадженні колегіально судом у складі трьох суддів.
З врахуванням санкції ч. 2 ст. 115 КК України та вимог ч. 2 ст. 314-1 КПК України, відсутні підстави для складення щодо обвинуваченого досудової доповіді.
Окрім того, в підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб до обвинуваченого ОСОБА_7 без визначення розміру застави, оскільки ризики, що слугували підставою для обрання та продовження такого запобіжного заходу, на думку прокурора, не зникли та існують на цей час. На обґрунтування ризиків, передбачених п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором зазначено, що обвинувачений не має постійного джерела доходу та сталих соціальних зав'язків, може незаконно впливати на потерпілого чи свідків, а також може довести свій намір до кінця та заподіяти смерть потерпілому.
Захисник обвинуваченого у підготовчому судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що на досудовому слідстві уже були допитані потерпілий та свідки, наміру впливати на їх показання у обвинуваченого немає, тому заявив клопотання про заміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт, а у випадку продовження судом строку тримання під вартою, визначити розмір застави.
Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні заперечив проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав, зазначених його захисником. Окрім того, просив при заміні йому запобіжного заходу на домашній арешт застосувати електронні засоби контролю.
Потерпілий в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання прокурора.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження, доходить такого висновку.
22.04.2025 слідчим суддею Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області обрано ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів. При цьому слідчий суддя прийшов висновку про наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17.06.2025 було продовжено строк дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого до 19.07.2025 включно без визначення розміру застави.
При продовженні запобіжного заходу слідчим суддею було враховано, що доводи органу досудового розслідування щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого правопорушення, які були оцінені слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу, є спроможними і протягом часу проведення досудового розслідування не спростовані. Слідчим суддею встановлено достатньо підстав вважати, що заявлені прокурором ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати на момент вирішення питання про продовження строку тримання під вартою.
Судом встановлено, що обставини, враховані слідчим суддею при обрані та продовженні запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , в тому числі його вік та стан здоров'я, міцність його соціальних зв'язків, майновий стан, не змінилися, що свідчить про відсутність зменшення ризиків в цій частині. Встановлені ризики є дійсними та триваючими.
На теперішній час ОСОБА_7 продовжує обвинувачуватися у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років, тому не виключається можливість його переховування від суду, оскільки він усвідомлює можливість засудження на тривалий строк. Обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, хоча й вважається таким, що не має судимості, є непрацевлаштованим, наявність у нього офіційних джерел доходів та утриманців не підтверджено. А тому, існує ймовірність вчинення ним іншого кримінального правопорушення. Надаючи оцінку можливості обвинуваченого протиправно впливати на свідків та потерпілого, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні насильницького злочину проти життя людини, задля уникнення кримінального покарання може вдатися до відповідних дій, тобто зберігається ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Тож, з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 та міри покарання, що йому загрожує у випадку доведеності його вини, зважаючи на його особу, суд вважає доведеною наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд зазначає, що ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.
КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям ризик - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
При цьому, суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, в якій Суд зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за особливо тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від слідства.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тому застосування більш м'якого запобіжного заходу на цей час неможливе. Тривалість застосованого запобіжного заходу, з урахуванням його виду у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення, на теперішній час не виходить за межі розумного строку.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги, що судовий розгляд в кримінальному провадженні лише розпочинається, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, та позбавляє можливості переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків чи потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, чи вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає за доцільне продовжити дію раніше обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Суд вважає, що стороною захисту не доведено, що заявлені прокурором ризики зменшились, як і не доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, в т.ч. домашнього арешту, гарантуватиме належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігатиме існуючим ризикам. Обставини, на які посилалася сторона захисту, зокрема щодо допиту на досудовому слідстві потерпілого та свідків, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, а показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, даних про обвинуваченого та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, беручи до уваги, що ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні насильницького злочину проти життя людини, суд вважає за необхідне не визначати обвинуваченому розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 178, 183, 199, 314-316, 372 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України.
Судовий розгляд провести судом колегіально у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області (м. Бердичів, вул. Житомирська, 30-А) о 14 год. 30 хв. 24.07.2025.
Викликати в судове засідання прокурора, потерпілого, обвинуваченого та захисника.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб до 11 вересня 2025 року включно.
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 на домашній арешт - відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№ 8)".
Ухвала в частині запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Головуючий: суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3