Рішення від 17.07.2025 по справі 519/910/25

Справа №519/910/25

"Е"2/519/645/25

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2025 року м. Південне

Південний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Барановської З.І., секретаря - Гнатюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 07.11.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №103151485, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит у сумі 3000 грн, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі. Відповідач не виконав умови кредитного договору. 26.03.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги №106-МЛ/Т, згідно якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до відповідача за кредитним договором №103151485 від 07.11.2023. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Кредит Капітал» заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 10779 грн.

Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 02.06.2024 відкрито провадження у даній цивільній справі, справа призначена у порядку спрощеного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує, просить розглядати справу у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, заява про розгляд справи у його відсутність до суду не надходила.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.282-284 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 07.11.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №103151485.

Відповідно до п.1.2 Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 3000 грн.

Згідно із п.1.3 Договору кредит надається строком на 105 днів з 07.11.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів.

У п.1.3.1 Договору зазначено, що пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 22.11.2023 (рекомендована дата платежу).

Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 20.02.2024 (дата остаточного погашення кредиту) (п.1.3.2 Договору).

Відповідно до п.1.4 Договору Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 22.11.2023 (день завершення пільгового кредиту), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 20.02.2024 (останнього дня строку кредитування).

Згідно із п.1.5.1 Договору комісія за надання кредиту 300 грн, яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до п.1.5.2 Договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 742,50 грн, які нараховуються за ставкою 1.65 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом пільгового періоду.

Згідно із п.1.5.3 Договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 9450,00 грн, які нараховуються за ставкою 3.30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Відповідно до пункту 2.1 договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівкою на рахунок платіжної картки позичальника 516780*48.

Згідно із пунктом 3.3.2 договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.1.1-1.5 та п.2.4 цього договору.

Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п.2.2.3 договору.

За правилами п.4.2 Договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст.625 ЦК України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.5.3 договору. Обов'язок позичальника із сплати таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.

Згідно із пунктом 6.1 договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МІЛОАН» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, підписаної представником ТОВ «Мілоан» Вініченко О.В., відповідач ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Мілоан», як позичальник за укладеним договором, оскільки акцептувала підписавши 07.11.2023 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора направленого на номер телефону відповідний договір (124020).

Анкета-заява на кредит №103151485 від 08.11.2023 містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 у ТОВ «Мілоан».

Згідно із Платіжним дорученням №76046092 від 07.11.2023 ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок відповідача ОСОБА_1 3000 грн, призначення платежу: кошти згідно договору №103151485.

Отже, з укладенням договору у позичальника виник обов'язок повернути ТОВ «Мілоан» кредит та відсотки за договором у строки та в розмірах чітко встановлених графіком погашення кредитної заборгованості, у разі прострочення якого кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом та відсотками.

Слід зазначити, що відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Частиною 13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно із ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що кредитний договір укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов'язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За змістом ст.526, 615 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно із ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно із ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Зі змісту ст.1078 ЦК України випливає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Згідно ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Враховуючи вказані норми матеріального права, позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу між первісним кредитором та новим кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника.

26.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" укладено Договір відступлення прав вимог №106-МЛ/Т, відповідно до умов якого та у відповідності до ст.512 ЦК України ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 №103151485 від 07.11.2023.

Згідно витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №94-МЛ/Т від 26.03.2024 заборгованості відповідача перед позивачем становить 10449,00 грн, з яких:

- заборгованість за тілом кредиту 3000 грн;

- заборгованість за відсотками 7479,00 грн;

Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, позивач надав належні та допустимі докази наявності між позивачем та первісним кредитором договірних відносин з кредитування, наявність договору факторингу та перехід права вимоги за договором фінансового кредиту на підставі договору факторингу до позивача.

Відповідач належним чином умов договору не виконував, у зв'язку із чим утворилась заборгованість.

Доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідач суду не надав.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за комісією у розмірі 300 грн.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Крім того, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами 1 та 2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування.

Окрім того, Верховний Суд в постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 виклав висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи, що в кредитному договорі №2728121 від 26.08.2021 не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія, також позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим суд вважає відсутніми підстави для стягнення нарахованих позивачем у заборгованість по комісії за користування даним кредитом у розмірі 300,00 грн.

Відповідно до ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не надав суду заперечень на позов та будь-яких доказів на їх підтвердження.

Оскільки позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачем умов кредитного договору та існування заборгованості, зазначеної в позовній заяві, суд задовольняє заявлений позов частково, необхідно стягнути заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3000 грн, заборгованість за процентами у розмірі 7479,00 грн, а всього 10479,00 грн. Вимоги щодо стягнення заборгованості за комісію є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Виходячи з положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням принципу пропорційності при розподілі судових витрат між сторонами, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума у розмірі 2354,98 (10479,00 х 2422,40 / 10779,00) грн.

Керуючись ст.3, 12, 81, 141, 265, 282-284 ЦПК України, ст.512, 514, 526, 611, 612, 625, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за тілом кредитом у розмірі 3000 грн, заборгованість за відсотками 7479,00 грн., а всього у розмірі 10479,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2354,98 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп.28, ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Південного міського суду

Одеської області З.І. Барановська

Попередній документ
128901473
Наступний документ
128901492
Інформація про рішення:
№ рішення: 128901474
№ справи: 519/910/25
Дата рішення: 17.07.2025
Дата публікації: 18.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Південний міський суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (17.07.2025)
Дата надходження: 07.05.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
23.06.2025 10:00 Южний міський суд Одеської області
17.07.2025 10:40 Южний міський суд Одеської області