Справа № 509/2709/25
16 липня 2025 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :
головуючого судді Гандзій Д.М.
при секретарі Задеряка Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в с.-щі Овідіополь в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи : Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документу, -
23 травня 2025 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення юридичного факту належності йому правовстановлюючого документу - трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої вперше 11.11.1980 р., мотивуючи це необхідністю призначення пенсії за віком, в чому йому було відмовлено рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровський області № 154750012380 від 28.11.2024 р. у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, а тому в стаж не було враховано трудову книжку НОМЕР_2 від 11.11.1980 року, оскільки дата народження зазначена у книжці, не відповідає даті народження, зазначеній у паспорті.
В судове засідання заявник не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив, надіславши до суду клопотання, в якому підтримав свою заяву, яку просив задовольнити та розглянути справу без його участі (а.с. 22).
В судове засідання представниця заінтересованої особи ГУ ПФУ в Одеській області в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, зворотним поштовим повідомленням з відміткою про вручення судової повістки, причини неявки суду не повідомила, заяв, клопотань про відкладення слухання справи, відзиву або письмових пояснень до суду не надіслала (а.с. 21).
Дослідивши письмові докази у справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Суд встановив, що згідно паспортних даних заявника, він вказаний як ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Овідіополь, Овідіопольського району Одеської області (а.с. 6).
Звернувшись до ПФУ в 2021 р., та вдруге 25.11.2024 р. заявник отримав рішення № 154750012380 від 28.11.2024 р., в якому вказано, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 11.11.1980 р, оскільки дата народження, зазначена у трудовій книжці не відповідає даті народження, зазначеній у паспорті (а.с. 13).
Суд встановив, що помилка в написанні дати народження заявника виникла через його невірне вказання інспектором з кадрів в трудовій книжці НОМЕР_1 від 11.11.1980 р, яку неможливо виправити, адже підприємства, яке видало цю книжку ще за радянських часів - не існує (а.с. 8-9).
З огляду на паспортні дані заявника ОСОБА_1 та даних трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої вперше 11.11.1980 р., вбачається, що заповнена вона російською мовою, де заявник записаний як « ОСОБА_1 », з датою народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , тоді як в паспорті, заповненою українською мовою, заявник записаний як « ОСОБА_1 » з датою народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак це одна і та сама особа, враховуючі інші надані заявником докази, а саме копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 23.10.1961 р., диплому НОМЕР_4 від 25.07.1980р., довідки № 225 від 21.09.2021р. (а.с. 10-12).
Виконуючи приписи ч. 4 ст. 264 ЦПК України та даючи мотивовану оцінку аргументам, наведеним заявником щодо наявності підстав для задоволення заявленої нею вимоги, а також доказам, якими вони підтверджуються, зазначаючи норми права, які були застосовані судом та мотиви їх застосування, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
За змістом п. 6 ч. 1, ч. 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За змістом п.п. 2 п. 2.1 Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1 (з наступними змінами), до заяви про призначання пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637.
Відповідно до пунктів 3,26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються, крім іншого, довідки та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Якщо ім?я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Згідно роз?яснень п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» - на підставі ЦПК України, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Як роз?яснено у п. 1, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» - в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі узв'язку зпораненням, повідомленнявійськових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Згідно зі ст. 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Відповідно до приписів нормативно-правової бази законодавства України, яке регулює порядок нарахування пенсії, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи.
Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.
Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.
Також варто зазначити, що трудовим законодавством України - не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці, адже неправильність заповнення трудової книжки з неточним зазначенням дати народження працівника - не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу заявника, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Враховуючи вищезазначене, слід зробити висновок про те, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним
невідповідності є перешкодою реалізації заявником права на призначення йому пенсії за віком.
Будь-яких інших обставин, які б спростовували належність саме заявнику вказаної вище трудової книжки - судом під час розгляду справи встановлено не було.
Крім того, судом приймається до уваги, що норми ст.ст. 15,16 ЦК України не містять посилань на обмеження захисту в суді цивільного права чи інтересу у спосіб, що встановлений законом. В даному випадку у спосіб, встановлений п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, шляхом встановлення факту, що має юридичне значення.
Таким чином, заявник наділений правом на захист свого цивільного права в судовому порядку, оскільки підстави його звернення до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа свідчать про наявність обмеження його права на пенсійне забезпечення згідно Закону, а тому суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими, доведеними доказами по справі, такими, що спрямовані на створення умов для здійснення і реалізації прав заявника, і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати, складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судом встановлено, що заявником при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн., що підтверджено належним письмовим доказом по справі (а.с. 1).
Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження - судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Згідно роз'яснень п. 18 Постанови № 5 від 31.03.1995 року при постановленні рішення в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суди повинні мати на увазі, що відповідно до особливостей окремого провадження правила про розподіл судових витрат у цих справах не застосовуються.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на викладене, судові витрати у виді сплаченого заявницею судового збору, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2,5,10,77-80,89,133,265,293,294,315,319 ЦПК України, суд, -
1. Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити ;
2. Встановити юридичний факт належності ОСОБА_1 (РНОКПП : НОМЕР_5 ) трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої вперше 11.11.1980 р.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 16.07.2025 р.
Суддя Гандзій Д.М.