Справа № 508/511/25
№ 3/508/348/25
17.07.2025 селище Миколаївка
Суддя Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С., за участю секретаря судового засідання Мазарак Н.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Березівського районного відділу поліції ВПД №1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Голопристанським РВ УМВС України в Херсонській області від 16.06.2005 року, мешканця АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 27.05.2025 року о 12.32 годині по АДРЕСА_2 , висловлювався грубою нецензурною лайкою на адресу громадянки ОСОБА_2 , чим вчинив дрібне хуліганство.
В судовому засіданні 16.07.2025 року ОСОБА_1 з правопорушенням погодився, вину визнав повністю, просив суворо не карати, оскільки є інвалідом 2 групи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При винесенні постанови суддею враховано, що факт вчинення адміністративного правопорушення та вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підтверджуються низкою належних та допустимих доказів, які не були спростовані у судовому засіданні.
Суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд також враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Вина ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД № 010857 від 29.05.2025 року; письмовими поясненнями: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та самого ОСОБА_1 , які в поясненнях підтвердили фактичні обставини, описані протоколом про адміністративне правопорушення, та іншими матеріалами справи.
Суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У відповідності з вимогами ст. 33 КпАП України при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особистість порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення стягнення за вчинене правопорушення, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа) уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Категорія (поняття) малозначність у даному випадку означає, що вчинене правопорушення не становить великої суспільної шкідливості й не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.
Як було встановлено судом, при вчиненні ОСОБА_1 вказаного правопорушення, не було завдано значних збитків державним та суспільним інтересам, а також безпосередньо громадянам.
Враховуючи вищевикладені обставини та характер вчиненого правопорушення, його наслідки, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
За умовами ч. 3 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.
Керуючись ст. ст. 22, 173, 284 КпАП України,
постановив:
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП, обмежитись усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду у десятиденний термін з дня її проголошення.
Суддя Дмитро БАНТАШ