Справа № 521/12695/24
Номер провадження:1-кп/521/1045/25
16 липня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
в присутності обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , (у режимі відеоконференції), ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у режимі відеоконференції, в залі суду в м. Одесі, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023160000001435 від 13.11.2023 року, за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 189 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 189 КК України,
У провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12023160000001435 від 13.11.2023 року, за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 189 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 189 КК України.
До обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 27.07.2025 року.
В судовому засіданні прокурор надав клопотання про продовження застосуваня запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , та просив його задовольнити посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК та на обставини, які на думку прокурора свідчать про їх обґрунтованість.
Захисник ОСОБА_7 заперечував проти клопотання прокурора, просив обрати відносно його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку захисника.
Обвинувачений ОСОБА_10 заперечував проти клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_8 заперечував проти клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_9 заперечувала проти клопотання прокурора, просила обрати відносно її підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або визначити розмір застави.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника.
Вислухавши думку сторін, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.ст.177, 183 зазначеного Кодексу, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який може бути застосований лише до підозрюваного чи обвинуваченого у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний чи обвинувачений не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно зі ст.ст.2,9 наведеного Кодексу, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності і в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Стаття 177 КК України, встановлює, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Втім, ст.178 зазначеного Кодексу передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
За змістом ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судовий розгляд по справі не розпочатий, за змістом пред'явленого обвинувачення дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ст.ст.189 ч.4 КК України відповідно до положень ст.12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, за які, у разі визнання особи винною, передбачене максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований та законних джерел доходу не має, виходячи зі змісту обвинувального акту, свідомо вчинив умисне кримінальне правопорушення, що у сукупності дає підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків та потерпілих, які ще не допитані судом, або іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження, вчинити нове аналогічне кримінальне правопорушення, оскільки раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку, що раніше обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та ступеню тяжкості інкримінованих обвинуваченому діянь, на теперішній час ризики, передбачені ст.177 КПК України не втратили своєї актуальності, що унеможливлює застосування щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, будь-яких виключних обставин, які б були перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом не встановлено.
Разом з цим, за змістом положення ст.183 ч.4 п.1 КПК України розмір застави у кримінальному провадженні не визначається щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, у зв'язку з чим суд вважає не визначати розмір застави обвинуваченому ОСОБА_6 .
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судовий розгляд по справі не розпочатий, за змістом пред'явленого обвинувачення дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ст.ст.189 ч.4 КК України відповідно до положень ст.12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, за які, у разі визнання особи винною, передбачене максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований та законних джерел доходу не має, виходячи зі змісту обвинувального акту, свідомо вчинив умисне кримінальне правопорушення, що у сукупності дає підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків та потерпілих, які ще не допитані судом, або іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження, вчинити нове аналогічне кримінальне правопорушення, оскільки раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку, що раніше обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та ступеню тяжкості інкримінованих обвинуваченому діянь, на теперішній час ризики, передбачені ст.177 КПК України не втратили своєї актуальності, що унеможливлює застосування щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, будь-яких виключних обставин, які б були перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом не встановлено.
Разом з цим, за змістом положення ст.183 ч.4 п.1 КПК України розмір застави у кримінальному провадженні не визначається щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, у зв'язку з чим суд вважає не визначати розмір застави обвинуваченому ОСОБА_5 .
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судовий розгляд по справі не розпочатий, за змістом пред'явленого обвинувачення дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.3 ст. 27 ч.4 189 КК України відповідно до положень ст.12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, за які, у разі визнання особи винною, передбачене максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований та законних джерел доходу не має, виходячи зі змісту обвинувального акту, свідомо вчинив умисне кримінальне правопорушення, що у сукупності дає підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків та потерпілих, які ще не допитані судом, або іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження, вчинити нове аналогічне кримінальне правопорушення, оскільки раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку, що раніше обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та ступеню тяжкості інкримінованого обвинуваченому діянь, на теперішній час ризики, передбачені ст.177 КПК України не втратили своєї актуальності, що унеможливлює застосування щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, будь-яких виключних обставин, які б були перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом не встановлено.
Разом з цим, за змістом положення ст.183 ч.4 п.1 КПК України розмір застави у кримінальному провадженні не визначається щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, у зв'язку з чим суд вважає не визначати розмір застави обвинуваченому ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст.177-178, 183, 197, 217, 219, 284, 290, 314-316, 331, 369-372, 392, КПК України,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_11 - задовольнити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, до 13.09.2025 р. включно.
Не визначати розмір застави.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, до 13.09.2025 р. включно.
Не визначати розмір застави.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, до 13.09.2025 р. включно.
Не визначати розмір застави.
Копію ухвали направити в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1