Справа № 503/419/25
Провадження №3/503/501/25
11 червня 2025 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Калашнікова Т.О., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи, які надійшли від ВПД №1 Подільського РУП ГУ НП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого водієм АТ "Укрпошта",
-за ст. 124 Кодексу України про адміністративніправопорушення,
Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №271133 від 14.03.2025 року, водій ОСОБА_1 14.03.2025 року об 11 годині 45 хвилин у м. Кодима по вул. Соборній, керуючи транспортним засобом «FDB-ПC», державниий реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить АТ "Укрпошта", при зміні напрямку руху, не впевнився у безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем марки "ВАЗ-2101" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що рухався в попутньому напрямку, внаслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками, чим порушив п.10.1 ПДР. тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП України.
Під час розгляду матеріалів у суді ОСОБА_1 свою вину у скоєнні ДТП не визнав, посилаючись на те, що дійсно 14.03.2025 року приблизно о 12 годині 00 хвилин, він керуючи службовим автомобілем АТ "Укрпошта", виїхав з повороту на вул. Соборна у м. Кодима та, закінчивши маневр повороту праворуч, вільно продовжив рух по головній дорозі в своєму напрямку руху, не змінюючи його. На підтвердженняя таких обставин надав суду диск з відеозаписом з камери по вул. Соборній у м. Кодима, посилаючись на те, що на ньому зафіксовані дійсні обставини ДТП та рух його автомобіля.
Відповідно до п.10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до ст.124 КУпАП складом адміністративного правопорушення є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №271133 від 14.03.2025 року, водій ОСОБА_1 14.03.2025 року об 11 годині 45 хвилин у м. Кодима по вул. Соборній, керуючи транспортним засобом «FDB-ПC», державниий реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить АТ "Укрпошта", при зміні напрямку руху, не впевнився у безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем марки "ВАЗ-2101" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що рухався в попутньому напрямку, внаслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками.
Разом з тим, з відеозапису з камер по вулиці Соборній у м. Кодима, що був наданий в суді ОСОБА_1 , оглянутий та досліджений під час розгляду справи, вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 взагалі не змінював напрямок руху, а рухався у своєму напрямку по головній дорозі після закінчення маневру повороту праворуч.
Відповідно дост.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данівстановлюютьсяпротоколом про адміністративне правопорушення, поясненнямиособи,яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-ікінозйомки,відеозапису,у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Всебічно, повно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи про адміністративне правопорушення, вияснивши причини та умови, що сприяли сприяли настанню ДТП, проаналізувавши усі фактичні дані, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, вважаю, що вина ОСОБА_1 не підтверджується зібраними і дослідженими матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №271133 від 14.03.2025 року, схемою місця ДТП та поясненнями учасників ДТП.
З досліджених судом матеріалів справи, судом встановлено, що обставини ДТП, викладені у протоколі не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а навпаки спростовуються відеозаписом з вуличних камер вул.Соборній у м. Кодима, тобто не було встановлено сукупність обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та наявність причинного зв'язку між діями ОСОБА_1 та наслідками, які настали.
Відтак, суд не вбачає достатніх та беззаперечних доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої встатті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Рішенням Конституційного суду України від 20.10.2011 року №12-рп/2011у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України, яке є обов'язковим до виконання на території України, встановлено, що обвинувачення у вчиненні злочину (правопорушення) не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконній спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон протии Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
В рішенні «Маліга протии Франції» від 23.09.1998 року, ЄСПЛ визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу відобов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Так, в рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов протии України» ЄСПЛ висловив позицію, що що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, суддя дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи докази, які безпосередньо були дослідженні у судовому засіданні, не є переконливими та об'єктивно не підтверджують факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, враховуючи, що особа, яка притягується до адміністративно ївідповідальності заперечує свою вину у інкримінованому їй порушенні та особисто надала належні та допустимі докази, що беззаперечно спростовують викладені у протоколі обставин.
За таких обставин, виходячи із положень ст.62 Конституції України, є підстави для закриття провадження у справ із гідно п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу данного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 251, 256, 283-285 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, закрити, в зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Кодимський районний суд Одеської області.
Суддя Т.О. Калашнікова