Справа № 947/1605/25
Провадження № 2/947/1317/25
03.07.2025 року 03.07.2025 року Київський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді Луняченка В.О.,
за участю секретаря судового засідання Макаренко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (код ЄДРПОУ 30859524) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації),-
З позовом про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 793057,70 гривень в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації) до Київського районного суду м.Одеси, звернувся позивач ПрАТ СК «УСГ».
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О..
Ухвалою від 13.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального провадження.
Ухвалою суду від 21.05.2025 підготовче провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації) закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
В матеріалах справи міститься заява представника позивача Шаталової Т.В. щодо розгляду справи за її відсутності, в якій вона позов підтримала, просить його задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи, відзиву на позов не надав.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, та беручи до уваги згоду позивача на заочний розгляд справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються ст.ст.22,993,1166,1187,1191 ЦК України, Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ».
Так суд встановив наступне.
18 серпня 2022 року о 15 год. 10 хв. на 102 км + 800 м а/д Київ - Чоп, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21011» д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись з м. Коростишева, не надав перевагу у русі автомобілю «ВМW Х6» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по зазначеній автодорозі у напрямку м. Київ, внаслідок чого відбулося зіткнення, а транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Згідно постанови Коростишівського районного суду Житомирської області від 07 березня 2023 року (справа № 935/506/23) вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення Відповідачем Правил дорожнього руху України та його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, однак постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 07.03.23 однак у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрито.
Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язкова для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно з частиною 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, вказані вище обставини доказуванню не підлягають.
08 червня 2022 року між ПАТ «Страхова компанія «УСГ» та ТОВ «АГРОКРАЙ» (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 29-2820-22-00037, предметом якого є страхування транспортного засобу «ВМW Х6» д.н.з. НОМЕР_3 .
22 серпня 2022 року Страхувальник -ТОВ «АГРОКРАЙ» звернувся до Позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надав усі необхідні документи.
31 жовтня 2022 року Позивачем на підставі Звіту № 119669 від 01 жовтня 2022 року та Зобов'язуючої пропозиції було складено страховий акт № ДККА-80982 та розрахунок страхового відшкодування до нього.
На підставі вищевказаних документів Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 923 057,70 (дев'ятсот двадцять три тисячі п'ятдесят сім гривень сімдесят копійок), що підтверджується платіжним дорученням № 42344 від 31 жовтня 2022 року.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА» згідно полісу ОСЦПВ № АТ-1551404.
10 березня 2023 року Позивач звернувся із заявою на виплату страхового відшкодування № 47596 до ПАТ «НАСК «ОРАНТА», яке здійснило виплату в межах ліміту відповідальності в розмірі 130 000,00 гривень.
Тому залишок боргу, який повинен сплатити Відповідач, становить:
923 057,70 гривень - 130 000,00 гривень = 793 057,70 гривень.
12 квітня 2023 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію № 47856 та досудове попередження № 48976 від 17 серпня 2023 року з проханням в добровільному порядку сплатити суму страхового відшкодування.
Однак останній залишив вказано претензію без уваги та не сплатив добровільно різницю між виплаченим страховим відшкодуванням розміром спричиненої шкоди, що стало підставою для звернення до суду з відповідною вимогою щодо стягнення грошових коштів в судовому порядку.
Згідно з ч.2 ст. 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
За змістом статей 9, 22 - 31, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до ч.1 ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, із приписів вищенаведеної правової норми випливає, що обов'язок відшкодувати завдану шкоду в особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, виникає лише в разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування такої шкоди, і лише щодо відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 108 Закону України «Про страхування», Страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Суброгація - це передання страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах виплаченої суми.
Суброгація виникає тільки після того, як страховик реально здійснив виплату страхового відшкодування. При чому ця страхова компанія не може претендувати на суму більшого розміру, ніж та, що була фактично виплачена. Тому якщо страхове відшкодування тільки частково покриває завдані потерпілому збитки, тоді до заподіювача шкоди можуть виникнути одночасно два права вимоги: першу вимогу пред'являє страховик у розмірі виплаченого страхувальнику страхового відшкодування, другу вимогу може пред'явити страхувальник щодо тієї частини заподіяної шкоди, яка не була покрита страховим відшкодуванням. Тобто страховик отримує право регресу щодо виплаченого ним страхового відшкодування.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами ст. 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Так зі звіту №119669 від 01.10.2022 про оцінку колісного транспортного засобу «ВМW Х6» д.н.з. НОМЕР_3 ринкова вартість КТЗ до пошкодження становить 2800057,70 грн., значення коефіцієнту зносу- 0,00, вартість відновлювального ремонту КТЗ становить 1768098,17 грн., вартість відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту зносу в тому числі ПДВ на запасні частини 294683,03 грн. згідно висновку про вартість майна вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 1473415,14 грн.
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Частиною другої статті 8 Закону України «Про страхування» визначено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Статтею 25 Закону України «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою особою.
Так, відповідно до п.19 Постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» з урахуванням змісту статті 979 ЦК та статті 16 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку.
Згідно страхового акту, складеного ПАТ СК «УСГ» за №ДККА-80982 від 31.10.2022, розмір страхового відшкодування становить 923057,70 гривень, який виплачено ТОВ «Агрокрай», про що свідчить платіжне доручення №42344 від 31.10.22 ( а.с.89).
Згідно ліміту за шкоду, завдану майну за полісом АТ №0015514004, який становить 130000,00 грн., страхова компанія ПАТ НАСК «Оранта» здійснила виплату позивача в розмірі вказаного ліміту, тому з відповідача слід стягнути різницю між виплаченим страховим відшкодуванням та сплаченою страховою виплатою, яка становить 793057,70 гривень.
Відповідно до ч. 22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує, у встановленому законом порядку, оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, вимоги про стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 11895,87 гривень також підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81-82, 128, 133, 141, 258-259, 280-282 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (код ЄДРПОУ 30859524) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації) - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (код ЄДРПОУ 30859524 м.Київ, вул. І.Федорова, 32 а р/р НОМЕР_4 в АБ «Укргазбанк» МФО 320478) суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 793057,70 ( сімсот дев'яносто три тисячі п'ятдесят сім грн.. 70 коп.) гривень
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (код ЄДРПОУ 30859524 м.Київ, вул. І.Федорова, 32 а р/р НОМЕР_4 в АБ «Укргазбанк» МФО 320478) судові витрати у вигляді судового збору у сумі 11895,87 гривень.
Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Оскільки головуючий знаходився у щорічній відпустці,. повне рішення складено та підписано 17.07.25.
Суддя: В. О. Луняченко