Справа № 740/3149/25
Провадження № 1-кс/740/599/25
про застосування запобіжного заходу
15 липня 2025 року м. Ніжин
Слідчий суддя Ніжинського міськрайонного суду
Чернігівської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторони кримінального провадження:
- прокурор ОСОБА_3 ,
- підозрюваний ОСОБА_4 ,
- захисник ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині клопотання слідчого СВ Ніжинського РУП ГУ НП в Чернігівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Терешківка Ніжинського району Чернігівської області, має середню технічну освіту, одружений, має трьох неповнолітніх дітей, працює старшим охоронником у комунальній організації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона», раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні № 12025270380000429 від 03 червня 2025 року за ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 299, ч. 1 ст. 263 КК України,
установив:
У поданому до суду клопотанні ставиться питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обов'язків згідно зі ст. 194 КПК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що в СВ Ніжинського РУП ГУ НП в Чернігівській області перебувають матеріали об'єднаного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025270380000429 від 03.06.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 299, ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 31.05.2025 близько 00 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні кімнати за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, протиправно, з метою вбити, тобто умисно позбавити життя кота по кличці «Носатик», який віднесений до хребетних, господарем якого є ОСОБА_7 , усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи щодо поводження з тваринами, в порушення вимог ст. 8 Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах України від 17.06.1980, якою заборонено жорстоко поводитись із собаками, котами, і хижими тваринами, безцільно знищувати їх, та п. 6 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», згідно з яким при поводженні з тваринами не допускаються дії, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження, реалізуючи свій умисел щодо жорстокого поводження з твариною, нехтуючи правилами суспільної моралі, з метою заподіяння травм не сумісних з життям, умисно, використовуючи в якості знаряддя вчинення злочину невстановлений досудовим розслідуванням предмет, схожий на пістолет чорного кольору, здійснив один постріл в ділянку голови кота по кличці «Носатик», у результаті чого тварина загинула.
31.05.2025 близько 00 год. 30 хв., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи в кімнаті будинку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин з ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою залякування ОСОБА_7 , взяв до рук невстановлений досудовим розслідуванням предмет, схожий на пістолет чорного кольору, вистрілив з нього в голову кота по кличці «Носатик», який належить ОСОБА_7 , після чого висловив ОСОБА_7 усну погрозу вбивством із застосуванням вищевказаного предмета, схожого на пістолет, яку ОСОБА_7 сприйняв як реальну та дійсну. Унаслідок указаних активних дій ОСОБА_4 , що виразилися в погрозі вбивством, у ОСОБА_7 були реальні підстави побоюватися за власне життя та вважати, що ОСОБА_4 може застосувати до нього предмет, схожий на пістолет чорного кольору, шляхом здійснення пострілу.
Крім того, в невстановлені досудовим розслідуванням день, час, місці та спосіб ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав корпус оборонної осколкової ручної гранати РГО, який споряджений вибуховою речовиною А-1X-1 (флегматизований гексоген) масою 90 г, ударно-дистанційний запал УДЗ, що в конструктивному поєднанні є оборонною осколковою ручною гранатою РГО, яка є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та відноситься до категорії боєприпасів, та в подальшому переніс її до невстановленого досудовим розслідуванням місця, де почав зберігати без передбаченого законом дозволу.
31.05.2025, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 07 год. 00 хв. ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою залякування ОСОБА_7 , з мотивів неприязних відносин з останнім, переніс вищевказану оборонну осколкову ручну гранату РГО, яка є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та відноситься до категорії боєприпасів, до подвір'я за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , де використовуючи дві будівельні стяжки, почепив її на одягнений на шию собаки (яка належить ОСОБА_7 ) нашийник, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
10.07.2025 о 17 год. 46 хв. ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 299, ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 263 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема:
-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від потерпілого ОСОБА_7 за фактом жорстокого поводження з твариною, а саме вбивством домашньої тварини (кота), вчиненого ОСОБА_4 ;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 03.06.2025, який надав показання, що 31.05.2025 близько 00:30 год. до його будинковолодіння прийшов знайомий ОСОБА_4 , та, перебуваючи в його будинку за адресою: АДРЕСА_2 , маючи при собі невідомий предмет, схожий на пістолет чорного кольору, здійснив один постріл у голову кота (господарем якого він є), у результаті чого вбив його. Також 31.05.2025 близько 07:00 год., коли ОСОБА_7 вийшов на подвір'я за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , то до нього прийшла сусідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка повідомила, що пес ОСОБА_7 бігає на присадибній ділянці. ОСОБА_7 почав кликати собаку, та, коли впіймав його, то виявив на шиї невідомий предмет, схожий на гранату РГО, яка була прив'язану до нашийника стяжкою. Предмет, схожий на гранату, потерпілий залишив на місці, де спіймав собаку, а саме на території нежитлового подвір'я за адресою: АДРЕСА_2 , та до приїзду працівників поліції до неї не наближався;
-протоколом огляду місця події від 03.06.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого на території подвір'я виявлено та вилучено труп тварини (кота);
-протоколом огляду від 03.06.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого на території вищевказаного подвір'я виявлено та вилучено предмет, зовні схожий на корпус гранати РГО; предмет, зовні схожий на залишки запалу УДЗ без капсуля-детонатора; та предмет, зовні схожий на капсуль-детонатор від запалу типу УДЗ;
-звітом про результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу від 05 червня 2025 року № 001105 п.м./25, наданим Чернігівською регіональною державною лабораторією Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів;
-висновком судової вибухово-технічної експертизи від 12.06.2025 № СЕ-19/125-25/7936-ВТХ, згідно з якою вилучений під час огляду 03.06.2025 предмет, зовні схожий на корпус гранати РГО, є одним корпусом гранати РГО, який, згідно інформаційних джерел споряджений вибуховою речовиною А-1X-1 (флегматизований гексоген) масою 90 г; предмет, зовні схожий на залишки запалу УДЗ без капсуля-детонатора, та предмет, зовні схожий на капсуль-детонатор від запалу типу УДЗ, є складовими частинами ударно-дистанційного запала УДЗ, а саме: двигуном, пружиною двигуна, вантажем (інерційним тілом), втулкою, металевою прокладкою, пружиною датчика цілі, гільзою, чотирма уламками корпусу з іншими окремими деталями, капсулем-детонатором та частиною стакану детонаційного вузла;
-висновком додаткової судової вибухово-технічної експертизи від 30.06.2025 № СЕ-19/125-25/8958-ВТХ, відповідно до якої вилучені під час огляду 03.06.2025 складові частини ударно-дистанційного запала УДЗ, а саме: двигун, пружина двигуна, вантаж (інерційне тіло), втулка, металева прокладка, пружина датчика цілі, гільза, чотири уламки корпусу з іншими окремими деталями, капсуль-детонатор та частина стакану детонаційного вузла, до руйнування ударно-дистанційного запалу УДЗ разом із корпусом оборонної осколкової ручної гранати РГО складали оборонну осколкову ручну гранату РГО, яка є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та відноситься до категорії боєприпасів;
-висновком судової трасологічної експертизи від 09.06.2025 № СЕ-19/125-25/7999-Д, згідно з якою вилучений під час огляду 03.06.2025 слід папілярного узору з корпусу оборонної осколкової ручної гранати РГО належить ОСОБА_4 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , яка повідомила, що 31.05.2025 близько 00:30 год. вона чула, як до її сусіда ОСОБА_7 стукала у ворота невідома особа, яка після цього перелізла через паркан та почала стукати у вхідні двері будинку, невдовзі галас стих. 31.05.2025 близько 07:00 год. ОСОБА_8 побачила собаку ОСОБА_7 , яка бігала по присадибній ділянці. Про цю подію вона повідомила ОСОБА_7 , а він виявив на шиї собаки невідомий предмет, схожий на гранату РГО, яка була прив'язана до нашийника тварини стяжками;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який надав показання, що 31.05.2025 близько 06:50 год. він прийшов до будинковолодіння ОСОБА_7 . Коли останній вийшов з будинку, то вони побачили собаку ОСОБА_7 , на шиї якої був нашийник, до якого стяжками прикріплено предмет, схожий на гранату. У розмові ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_9 , що 31.05.2025 близько 00:30 год. до його будинковолодіння приходив ОСОБА_4 , який перебуваючи в будинку ОСОБА_7 та маючи при собі невідомий предмет, схожий на пістолет чорного кольору, здійснив один постріл у голову кота ОСОБА_7 , унаслідок чого вбив його. Застреливши кота, ОСОБА_4 почав висловлювати усні погрози вбивством стосовно ОСОБА_7 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , який повідомив, що 31.05.2025 близько 12:00 год. йому зателефонував ОСОБА_7 та під час телефонної розмови повідомив йому, що 31.05.2025 близько 00:30 год. до нього приходив знайомий ОСОБА_4 , який перебуваючи в будинку ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , маючи при собі невідомий предмет, схожий на пістолет чорного кольору, здійснив один постріл у голову кота ОСОБА_7 , унаслідок чого вбив його. Застреливши кота, ОСОБА_4 почав висловлювати усні погрози вбивством стосовно ОСОБА_7 . Також ОСОБА_7 повідомив, що 31.05.2025 близько 07:00 год. на власному подвір'ї він виявив на шиї своєї собаки невідомий предмет, схожий на гранату РГО, яка була прив'язана до нашийника тварини стяжкою;
-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від потерпілого ОСОБА_7 за фактом погрози вбивством, висловленою ОСОБА_4 .
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 299, ч. 1 ст. 263 КК України, та наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Усвідомлюючи вид та міру покарання підозрюваний ОСОБА_4 може:
-переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки вчинив три кримінальні правопорушення, один з яких відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 рокі. Крім цього підозрюваний може залишити своє місце проживання і переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання в разі визнання судом його винуватим;
-незаконно впливати на свідків та потерпілого у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни їхніх показань, оскільки підозрюваному ОСОБА_4 відомі їхні адреси проживання;
-вчинити інше кримінальне правопорушення оскільки підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні трьох кримінальних правопорушень, один з яких тяжкий. Крім цього, підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане із жорстоким поводженням з тваринами, нехтуючи при цьому правилами суспільної моралі, а також кримінальний проступок, пов'язаний із погрозою вбивством. Указане в сукупності свідчить про схильність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень та дає підстави вважати, що без застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту він може вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому обставин та просив задовольнити. Також зазначив, що потерпілий не відразу звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, оскільки боявся за своє життя, відчував реальну загрозу від підозрюваного ОСОБА_4 . Потерпілий не зберігав гранату за місцем свого проживання, він зняв її з шиї собаки та залишив на подвір'ї. Під час досудового розслідування встановлено, що сліди пальців руки, які виявлені на гранаті, збігаються зі слідами пальців рук підозрюваного ОСОБА_4 .
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання, просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки так він матиме можливість забезпечувати свою сім'ю необхідним. Також заперечив щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, зазначив, що не вчиняв їх. Всі зібрані під час досудового розслідування докази, зокрема, показання свідків, ґрунтуються на словах потерпілого ОСОБА_7 , який вживає алкогольні напої. У нього з потерпілим склалися неприязні відносини, тому що колись він продав ОСОБА_7 автомобіль свого друга, на технічний стан якого останній почав скаржитися. Коли ОСОБА_4 хотів забрати в ОСОБА_7 борг, то останній тримав у руках якийсь предмет, був п'яний.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 не погодився з доводами клопотання, вважав їх суб'єктивними припущеннями сторони обвинувачення. Зазначив, що зібрані під час досудового розслідування докази не вказують, що саме ОСОБА_4 вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення, зокрема, що саме він почепив на нашийник собаки гранату та вбив кота. Так, потерпілий та жоден зі свідків прямо не вказують, що бачили, хто почепив гранату на нашийник собаки. Згідно зі звітом про результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу кіт ймовірно хворів на сказ. Указаний висновок не підтверджує, що смерть кота настала внаслідок стрільби в нього з пістолета. У межах вказаного кримінального провадження проведено три обшуки, під час яких у підозрюваного нічого не виявлено. Зібрані органом досудового розслідування докази не є такими, що вказують на вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень. Також прокурором не доведено існування ризиків, які зазначені в клопотанні. Зокрема, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду відсутній, оскільки в матеріалах кримінального провадження не міститься доказів, що саме ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення. Також доводи стосовно того, що підозрюваний може залишити місце проживання є необґрунтованими, так як з моменту звернення ОСОБА_7 до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_4 не вчиняв жодних дій, спрямованих на залишення свого місця проживання. Щодо ризику впливу підозрюваного на потерпілого та свідків, то в клопотанні не зазначено, яким чином він може впливати на них. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення є припущенням органу досудового розслідування. Просив урахувати, підозрюваний має трьох неповнолітніх дітей, дружину, яка не працює, за місцем роботи характеризується позитивно. У разі застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, сім'я підозрюваного залишиться без належного утримання.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши наявні у справі матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практика Європейського суду з прав людини, за якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Слідчий суддя, перевіряючи обґрунтованість підозри, вважає, що наявні відомості, які вказують на обґрунтовану підозру та які навіть у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, що підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами. Так, зазначені в клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю відомостей, детальний перелік яких міститься у матеріалах, які долучені до клопотання.
При цьому на стадії розгляду клопотання слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є застосування запобіжного заходу.
Зміст доданих до клопотання доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням, на цьому етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Відтак, на цей час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
З огляду на наведені у клопотанні відомості, є підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 указаних кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , відомості про його особу, зокрема те, що він раніше не судимий, має трьох неповнолітніх дітей, одружений, працевлаштований, мету застосування запобіжного заходу, бере до уваги те, що в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, вирішуючи питання про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що існування цього ризику є цілком ймовірним. Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні, у тому числі тяжкого злочину за ч. 1 ст. 263 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Відповідно альтернативної міри покарання немає, а тому усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та міру покарання, яка йому загрожує, підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Це узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», згідно з якою суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Щодо ризику впливу на свідків та потерпілого у вказаному кримінальному провадженні, то слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілим у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. При цьому відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків та потерпілого існує як на початковому етапі кримінального провадження до моменту їх допиту, так і продовжує існувати на подальших стадіях, в тому числі до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та потерпілого.
Так, підозрюваному відомо про місце проживання потерпілого та свідків, а тому є вірогідність того, що шляхом вмовляння, погроз або шантажу він може чинити тиск на потерпілого та свідків з метою зміни чи відмови останніх від надання показань, схиляти їх до надання неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні. При цьому показання осіб мають вирішальне значення для повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження. Вказані обставини свідчать про наявність вищевказаного ризику впливу на свідків та потерпілого в цьому кримінальному провадженні.
При цьому слідчий суддя вважає відсутніми підстави для висновків про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний раніше не судимий, а посилання на кількість кримінальних правопорушень не є достатньою підставою для висновків про його схильність до злочинної діяльності. Так, згідно зі ст. 62 Конституції України та п. 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Доводи сторони захисту, що ОСОБА_4 потрібно працювати, щоб утримувати родину, не можна розцінювати як беззаперечну підставу для відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з урахуванням існування вищевказаних ризиків, усунути які неможливо в інший спосіб.
Таким чином, для запобігання вищевказаним ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, передбачених ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, та який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини «Харченко проти України» від 10.02.2011, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово є об'єктивною необхідним та забезпечить на цей час його належну процесуальну поведінку з урахуванням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України. Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора про недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Про обрання відносно підозрюваного особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру. Застосування до підозрюваного особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного і не зменшить наявність ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.
За таких обставин, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає задоволенню, такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками станом на час розгляду клопотання, відповідає особі підозрюваного і зможе забезпечити на відміну від інших більш м'яких запобіжних заходів належне викон ання ним процесуальних обов'язків, а також є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Керуючись ст. 2, 176 - 178, 181, 193, 194, 196, 197, 372, 376 КПК України, -
ухвалив:
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття під час повітряної тривоги у межах строку досудового розслідування - до 10 вересня 2025 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду у визначений час;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі невиконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копії ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення, а для виконання - передати Ніжинському РУП ГУ НП в Чернігівській області, який повинен негайно поставити на облік підозрюваного ОСОБА_4 , до якого застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, і повідомити про це слідчого та суд.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1