Рішення від 16.07.2025 по справі 650/2911/25

Справа № 650/2911/25

провадження № 2/650/2086/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого - судді Сікори О.О.,

за участю секретаря - Чечун В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої звернулася представник - адвокат Гончаров Михайло Васильович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до суду із вказаним позовом в якому просить:

Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ» (новий орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди від 28.12.2017) та ОСОБА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 14239961 щодо земельної ділянки площею 4,9034 га з кадастровим номером 6520983700:04:041:0020.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ: 41101589) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати понесені на сплату судового збору в сумі 968,96 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила такі доводи та обґрунтування.

01.09.2012 між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,9034 га (кадастровий номер 6520983700:04:041:0020), який зареєстрований 19.10.2012 у Відділі Держкомзему у Великоолександрівському районі Херсонської області за № ХС-652090004003008. Надалі до договору були внесені зміни - 12.11.2015 укладено договір про заміну сторони орендаря, а 28.12.2017 - додаткову угоду, якою орендарем стало ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

Згідно з пунктом 4.1 договору у редакції додаткової угоди від 28.12.2017, орендна плата встановлена в розмірі 5,31% від нормативної грошової оцінки, що становить 9 313,38 грн. за рік. Пункт 4.4 передбачає індексацію цієї плати на рік виплати/нарахування.

Відповідно до статей 21, 24 Закону України «Про оренду землі» та статей 526, 629 ЦК України, орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, включаючи її індексацію. Стаття 32 вказаного Закону передбачає можливість розірвання договору оренди у разі порушення таких обов'язків.

За твердженням позивача, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у період з 2020 по 2024 рік не сплачувало орендну плату та не індексувало її відповідно до договору. Внаслідок цього утворилась заборгованість у розмірі 52 033,86 грн., що включає 46 566,90 грн. основної суми та 5 466,96 грн. індексу інфляції.

Запити представника позивача про надання інформації щодо нарахування та сплати орендної плати залишились без відповіді. Також позивач неодноразово самостійно звертався до відповідача щодо сплати заборгованості, однак зобов'язання залишились невиконаними.

У листі Борозенської сільської військової адміністрації від 23.04.2025 № 822 зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6520983700:04:041:0020 не використовується відповідачем, обробіток її не здійснюється, а сам відповідач не брав участі в обстеженні та розмінуванні землі.

Згідно з пунктом 9.4 договору оренди відповідач зобов'язаний був сплачувати орендну плату до 31 грудня кожного року. Систематичне порушення цих строків, як зазначено у пункті «д» статті 141 ЗК України, є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Позивач посилається на положення Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», згідно з якими індексації підлягають постійні грошові доходи, в тому числі орендна плата. Також наводиться правова позиція Верховного Суду (зокрема, у постановах від 12.12.2012, 28.09.2016, 11.10.2017, 14.11.2018, 06.03.2019, 17.06.2021, 10.09.2021), яка підтверджує, що систематична несплата орендної плати є підставою для розірвання договору оренди землі.

У договорі прямо зазначено, що обчислення орендної плати здійснюється з урахуванням індексації. Вказані розрахунки індексації наведено в позовній заяві по кожному з років - з 2020 по 2024 рік - із зазначенням джерела індексу споживчих цін (https://index.minfin.com.ua/ua/economy/index/inflation/).

Таким чином, представник позивача обґрунтовує вимогу про розірвання договору оренди систематичним порушенням умов договору з боку відповідача щодо сплати орендної плати та її індексації, а також порушенням передбачених законом обов'язків орендаря.

24 червня 2025 року від представника відповідача Журика А.Л. надійшов відзив на позов, у якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що вони є необґрунтованими, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Так, у відзиві представник відповідача зазначає, що позовні вимоги про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з огляду на наявність обставин непереборної сили, які унеможливили виконання орендних зобов'язань.

ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» вказує, що внаслідок введення воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, а також тимчасової окупації частини Херсонської області, зокрема території Борозенської сільської територіальної громади, де розташована орендована земельна ділянка, товариство було фактично позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність і використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням. Відповідно до наказу Мінрегіону від 28 лютого 2025 року №376, ця територія перебувала в окупації з 3 березня до 9 листопада 2022 року.

У зв'язку з воєнними діями майно підприємства було розграбоване, а самі працівники - позбавлені доступу до місця провадження діяльності. Зокрема, у квітні 2022 року невстановлені особи у військовій формі вивезли з бази ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» автомобіль та дрони, а в червні 2022 року підприємство повідомило про захоплення іншого обладнання та техніки. Ці обставини підтверджуються витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у межах кримінального провадження №42022232090000075 від 12.04.2022, а також аналогічною судовою практикою у справах щодо викрадення чи знищення майна інших підприємств, розташованих на цій території.

Також відповідач наголошує на тому, що орендована земельна ділянка залишається потенційно замінованою, що виключає її використання. Про це свідчить, зокрема, лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області, яким підтверджено відсутність гарантій безпеки при проведенні польових робіт. Відповідач зазначає, що не проводив розмінування, а відповідні роботи здійснювались іншими спеціалізованими структурами. Таким чином, перебування працівників на території ділянки та її обробіток є небезпечними та неможливими.

На підставі викладеного ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» посилається на статтю 617 Цивільного кодексу України, згідно з якою особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що порушення сталося внаслідок непереборної сили. Крім того, частина шоста статті 762 ЦК України передбачає, що наймач звільняється від орендної плати за час, протягом якого майно не могло бути використане через обставини, за які він не відповідає. ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» вважає, що зазначені норми повністю охоплюють ситуацію, що склалась у їх випадку.

Також представник відповідача звертає увагу на положення частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», де визначено, що форс-мажорними вважаються надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань. Воєнна агресія російської федерації, на думку відповідача, є саме такою обставиною, що унеможливила належне користування орендованою землею.

Окрім цього, представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» посилається на податкове законодавство. Відповідно до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, з 1 березня 2022 року плата за землю на тимчасово окупованих територіях не нараховується та не сплачується. Зазначене положення, як зазначає відповідач, свідчить про те, що навіть державна політика визнає неможливість використання таких земельних ділянок під час окупації.

Крім того, у розпорядженні Борозенської сільської військової адміністрації №238 від 21.11.2023 підтверджено, що земельні ділянки, які перебувають у користуванні ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», не є об'єктами оподаткування через потенційну загрозу замінування. Аналогічні положення містяться у рішенні Херсонської обласної ради від 23.12.2022 №491, в якому ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» включено до переліку суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили.

Виходячи з наведеного, відповідач вважає, що несплата орендної плати протягом відповідного періоду була спричинена виключно об'єктивними, документально підтвердженими обставинами. У зв'язку з цим у представника відповідача немає підстав визнавати такі дії як систематичне порушення умов договору.

На завершення відповідач наголошує, що не відмовляється від виконання умов договору, проте виконання зобов'язань є тимчасово неможливим з причин, які не залежать від його волі. Відтак, вимога про розірвання договору оренди є передчасною, а сама позовна заява не враховує обставин непереборної сили, наслідком яких стала несплата орендної плати.

Відповідь на відзив не надійшла.

Відповідно до ухвали суду про відкриття провадження у справі розгляд справи проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені учасниками доводи суд дійшов таких висновків.

Відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серія ЯБ №894543, виданого ОСОБА_2 , яка мешкає у с. Нова Кубань, Херсонської області, на підставі розпорядження голови Великоолександрівської районної державної адміністрації від 05.12.2006 №1017, у приватну власність передано земельну ділянку площею 4,90 га, що розташована на території Новокубанської сільської ради, кадастровий номер 6520983700:04:041:0020, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 , виданого 10 жовтня 2014 року виконавчим комітетом Малоолександрівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, громадянка України ОСОБА_2 , 1996 року народження, уродженка с. Нова Кубань, Херсонської області, уклала шлюб із ОСОБА_3 , 1989 року народження, уродженцем м. Нова Каховка, Херсонської області. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформованої 14 квітня 2025 року на запит ОСОБА_6 , підтверджується, що об'єктом нерухомого майна є земельна ділянка загальною площею 4,9034 га, яка розташована в Херсонській області, Великоолександрівському районі, на території Новокубанської сільської ради - кадастровий номер ділянки: 6520983700:04:041:0020. Право власності на земельну ділянку належить ОСОБА_2 . Крім того, згідно з записом № 14239961 від 18.04.2016 року, за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" зареєстровано право оренди земельної ділянки.

01.09.2012 між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС- АГРОПРОДУКТ» укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,9034 га. (кадастровий номер 6520983700:04:041:0020), який зареєстрований 19.10.2012 у Відділі Держкомзему у Великоолександрівському районі Херсонської області за № ХС-652090004003008 (далі - договір оренди земельної ділянки № ХС-652090004003008 від 01.09.2012).

12.11.2015 між ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ» та ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» укладено договір про заміну сторони у договорі оренди земельної ділянки № ХС-652090004003008 від 01.09.2012, відповідно до якого право оренди земельної ділянки площею 4,9034 га перейшло до нового орендаря ПП «ЮТС- АГРОПРОДУКТ ПЛЮС». Відповідно до пункту 3 цієї додаткової угоди з 12.11.2015 розмір річної орендної плати становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 4 384,83 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 83 копійок) гривень на рік, в тому числі податок на доходи фізичних осіб.

28.12.2017 між ОСОБА_1 , ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду, відповідно до якої право оренди земельної ділянки площею 4,9034 га. (кадастровий номер 6520983700:04:041:0020) перейшло до нового орендаря - ТОВ «ЮТС- АГРОПРОДУКТ». Відповідно до змісту цієї додаткової угоди відповідач прийняв права та обов'язки нового орендаря, а первісний договір оренди земельної ділянки № ХС-652090004003008 від 01.09.2012 сторонами викладено в новій редакції на умовах додаткової угоди.

Відповідно до пункту 4.1. договору оренди земельної ділянки № ХС-652090004003008 від 01.09.2012, у редакції додаткової угоди від 28.12.2017, розмір орендної плати за рік оренди встановлено в розмірі 5,31 % від нормативної грошової оцінки, що становить 9 313,38 грн. У пункті 4.4. зазначено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка з подій сталась раніше). Строк дії договору визначено до 30.11.2025 (пункт 3.1. додаткової угоди від 28.12.2017).

Таким чином, відповідач зобов'язаний був нарахувати та сплатити позивачу щорічну орендну плату у розмірі 9 313,38 грн. з урахуванням індексів інфляції за 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки зважаючи на пункт 4.4. додаткової угоди від 28.12.2017.

Адвокат Гончаров М.В., в інтересах позивача, надіслав відповідачу запит від 11.04.2025 № 237 про надання інформації та копій документів, що підтверджують нарахування та виплату позивачу орендної плати за оренду земельної ділянки площею 4,9034 га. (кадастровий номер 6520983700:04:041:0020), згідно договору оренди земельної ділянки № ХС-652090004003008 від 01.09.2012 за період 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 років. А також копії договорів оренди земельних ділянок та додаткових угод про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, які укладені між ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та позивачем щодо земельної ділянки площею 4,9034 га. (кадастровий номер 6520983700:04:041:0020).

Відповідь на вказаний адвокатський запит, станом на день звернення до суду з позовною заявою, відповідач не надав.

Розрахунок обчислення індексу інфляції на суму річної орендної плати за період 2020-2024 років щодо орендованої земельної ділянки площею 4,9034 га. (кадастровий номер 6520983700:04:041:0020) є наступним:

Розрахунок проіндексованої річної орендної плати за 2020 рік здійснюється за формулою: 9 313,38 грн. х 105,0% = 9 779,05 грн; 9 779,05 грн. - 9 313,38 грн. = 465,67 грн.

Таким чином, за 2020 рік орендодавець недоотримав орендну плату в сумі 465,67 грн. як нарахування індексу інфляції.

Розрахунок проіндексованої річної орендної плати за 2021 рік здійснюється за формулою: 9 313,38 грн. х 110,0% = 10 244,72 грн; 10 244,72 грн. - 9 313,38 грн. = 931,34 грн.

Таким чином, за 2021 рік орендодавець недоотримав орендну плату в сумі 931,34 грн. як нарахування індексу інфляції.

Розрахунок проіндексованої річної орендної плати за 2022 рік здійснюється за формулою: 9 313,38 грн. х 126,6% = 11 790,74 грн; 11 790,74 грн. - 9 313,38 грн. = 2 477,36 грн.

Таким чином, за 2022 рік орендодавець недоотримав орендну плату в сумі 2 477,36 грн. як нарахування індексу інфляції.

Розрахунок проіндексованої річної орендної плати за 2023 рік здійснюється за формулою: 9 313,38 грн. х 105,1% = 9 788,36 грн; 9 788,36 грн. - 9 313,38 грн. = 474,98 грн.

Таким чином, за 2023 рік орендодавець недоотримав орендну плату в сумі 474,98 грн. як нарахування індексу інфляції.

Розрахунок проіндексованої річної орендної плати за 2024 рік здійснюється за формулою: 9 313,38 грн. х 112,0% = 10 430,99 грн; 10 430,99 грн. - 9 313,38 грн. = 1 117,61 грн.

Таким чином, за 2024 рік орендодавець недоотримав орендну плату в сумі 1 117,61 грн. як нарахування індексу інфляції.

Інформація про індекси споживчих цін взято з веб-сайту за посиланням https://index.minfin.com.ua/ua/economy/index/inflation/.

За період з 01.01.2020 по 31.12.2024 роки у відповідача виник борг зі сплати індексації орендної плати за вище вказані роки у сумі 5 466,96 (465,67 грн + 931,34 грн. + 2 477,36 грн. + 474,98 грн. + 1 117,61 грн.) грн.

Відповідно до листа Державної податкової служби України №16649/НМГ-16-21-06-16 від 24.04.2025 року, наданого у відповідь на адвокатський запит адвоката Гончарова Михайла в інтересах ОСОБА_1 , надано інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо джерел та сум нарахованих і виплачених доходів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з I кварталу 2020 року по IV квартал 2024 року, станом на 23.04.2025 року.

Згідно з отриманими відомостями: у 2020 році ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" (код ЄДРПОУ 41101589) нарахувало дохід у розмірі 12 435,38 грн, у 2021 році цей самий податковий агент нараховував дохід у сумі 12 435,38 грн. В 2022 році, 2023 році, 2024 році ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" не здійснювало нарахування доходів.

Зважаючи на вищевказані розрахунки суд констатує, що у відповідача ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» перед орендодавцем ОСОБА_1 виникла заборгованість зі сплати орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки, а також заборгованість з урахуванням індексації, передбаченої пунктом 4.4 договору.

Відповідно до Переліку II. Тимчасово окупованих російською федерацією територій України, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, вся територія Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року відносилась до тимчасово окупованих російською федерацією територій України.

Відповідно до листа Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області №822 від 23 квітня 2025 року, підготовленого у відповідь на адвокатський запит від 18.04.2025 р. №248, встановлено, що земельна ділянка площею 4,9034 га (кадастровий номер 6520983700:04:041:0020), власником якої є громадянка ОСОБА_1 , розташована згідно з поданою схемою поділу земель колишнього КСП «ім. Леніна» у контурі № НОМЕР_3 , ділянка № НОМЕР_4 за межами села Стариця на території Борозенської територіальної громади Бериславського району Херсонської області.

Згідно з інформацією, наданою в тому ж листі, масив, у якому розташована вказана земельна ділянка, був обстежений військовою частиною Збройних сил України НОМЕР_5 . За результатами обстеження був складений акт №4п від 27 вересня 2024 року про виконання робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів (розшук, піднімання, знешкодження та/або знищення). Один примірник цього акту зберігається у Борозенській сільській раді. Зазначено, що земельна ділянка придатна для використання за цільовим призначенням.

ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» із заявами щодо розмінування земельних ділянок, які знаходяться у їх користуванні, до Борозенської сільської військової адміністрації не зверталося. Натомість інші земельні ділянки, які не перебувають у користуванні ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», були очищені, і використовуються за призначенням.

Відповідно до акта №4п, підписаного командиром військової частини НОМЕР_5 , зазначено, що в період з 07 по 27 вересня 2024 року особовим складом групи розмінування цієї частини було проведено перевірку полів сільськогосподарського призначення в межах Борозенської територіальної громади на наявність вибухонебезпечних предметів.

Обстежено ділянку загальною площею 281,00 га, координати очищеної території: 6519218 Y 5217612 X; 6518831 Y 5218355 X; 6518105 Y 5219306 X; 6517335 Y 5220755 X; 6516469 Y 5219139 X.

Під час робіт виявлено та знищено 47 вибухонебезпечних предметів, зокрема: артилерійські снаряди (122 мм - 7 шт., 125 мм - 2 шт., 120 мм - 4 шт.), протитанкова міна ТМ-62М - 4 шт., підривники різних типів (МВП-62М, М-12), суббоєприпаси 9Н210, 9Н235, 9Н235-1, міна «Нона» - 1 шт. Знищення здійснено на місці, вилучення та перевезення не проводилось. На підтвердження проведених робіт до листа Борозенської сільської ради додано схему очищеної ділянки місцевості від ВНП з координатами та підписами відповідальних осіб.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року, встановлено факт реєстрації двох епізодів можливих кримінальних правопорушень, кваліфікованих за частиною першою статті 438 КК України - порушення законів та звичаїв війни.

Перший епізод зареєстровано на підставі самостійного виявлення прокурором відповідної інформації. У ньому зазначено, що 09 квітня 2022 року приблизно об 12:00 годині невстановлені особи у військовій формі з території бази ТОВ «ЮТС-Агропродукт», яка розташована в селі Новорайськ Бериславського району Херсонської області, вивезли три одиниці сільськогосподарської техніки - зокрема автомобіль КАМАЗ державний номер НОМЕР_6 - на загальну суму близько 1,5 мільйона гривень. Вказані дії здійснені в умовах воєнного стану, оголошеного президентом російської федерації ОСОБА_7 , що становить порушення норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевської конвенції.

Другий епізод внесено до ЄРДР 17 червня 2022 року на підставі заяви ТОВ «ЮТС-Агропродукт». Згідно з викладеними в ній обставинами, у зв'язку з тимчасовою окупацією збройними силами російської федерації території Херсонської області, зокрема Бериславського району, 24 лютого 2022 року російські військові проникли на територію підприємства за адресою: селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, внаслідок чого працівники товариства були позбавлені доступу до свого майна. Крім того, 23 квітня 2022 року з території підприємства було захоплено 11 одиниць мультикоптерів DJI Agras (CE). Унаслідок цих дій підприємство також втратило можливість обробляти земельні ділянки загальною площею 60 532,9902 га, розташовані у Херсонській області.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, офіційно засвідчено, що військова агресія російської федерації проти України, яка стала підставою для введення воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, визнається форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). ТПП України підтвердила, що 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до листа ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» від 29 травня 2025 року, направленого на адресу Головного управління ДСНС України у Херсонській області, товариство повідомило, що є орендарем земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих, зокрема, на території Бериславського району Херсонської області. У зв'язку з військовою агресією російської федерації частина цих територій була тимчасово окупованою, на них велися активні бойові дії, а також здійснювалося масштабне будівництво фортифікаційних споруд.

У зверненні наголошено, що внаслідок збройного конфлікту значні площі земель ймовірно забруднені нерозірваними боєприпасами, мінами, вибуховими пристроями та їхніми уламками. Крім того, вибухи снарядів і військова діяльність призвели до вивільнення токсичних речовин і важких металів у ґрунт, що може спричинити деградацію ґрунту, зниження його родючості, а також загрозу для здоров'я людини в разі споживання вирощеної на таких ділянках продукції. Також зазначено, що пересування важкої військової техніки ймовірно спричинило ущільнення ґрунту, утворення вирв, порушення його структури та цілісності.

ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» вказало, що виконання будь-яких сільськогосподарських робіт на зазначених ділянках є вкрай небезпечним, а перебування працівників на цих територіях створює безпосередню загрозу для життя та здоров'я. Крім того, частина земель фактично використовується для оборонних потреб держави, зокрема для будівництва окопів, траншей, бліндажів, протитанкових ровів, що за законом унеможливлює їх використання за первинним цільовим призначенням. У таких умовах право користування земельною ділянкою є або призупиненим, або істотно обмеженим.

Таким чином, у зазначеному листі обґрунтовано позицію про неможливість обробітку орендованих земельних ділянок у зв'язку з наявністю ознак обставин непереборної сили, які об'єктивно перешкоджають виконанню зобов'язань за договором оренди. Товариство також звернулося з проханням надати акти обстеження земель або іншу інформацію щодо можливості чи неможливості їх використання за призначенням.

Відповідно до листа Головного управління ДСНС України у Херсонській області № № 66 03-2942/66 16/3 від 11 червня 2025 року, направленого у відповідь на звернення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», піротехнічні розрахунки ДСНС до проведення робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) на земельних ділянках, орендованих товариством на території Бериславського району Херсонської області, не залучались, а самі роботи з розмінування проводились іншими фаховими відомствами.

При цьому зазначено, що ймовірно, вищевказані земельні ділянки можуть бути потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами. Окремо наголошено, що у зв'язку із щоденними обстрілами з боку збройних сил російської федерації різними типами озброєння, Головне управління не може гарантувати безпеку при проведенні польових робіт на даних територіях.

У зв'язку з викладеним, ДСНС рекомендувало товариству звернутися до Херсонської обласної військової адміністрації, яка, згідно з розпорядженням від 6 березня 2023 року №?101, визначає пріоритетність заходів із розмінування, координує їх виконання і може підтвердити статус відповідних територій.

Відповідно до розпорядження начальника Борозенської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 14 листопада 2024 року № 533, Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги зі сплати місцевих податків та зборів на території Борозенської сільської територіальної громади на I та II квартали 2024 року, щодо земельних ділянок, які не придатні до використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, які перебувають в оренді ТОВ «ЮТС-Агропродукт», згідно з доданим до нього списком.

Згідно з текстом розпорядження, звільнення від сплати місцевих податків та зборів стосується платежів, що підлягають сплаті (перерахуванню) відповідно до Податкового кодексу України, за період з 01.01.2024 по 30.06.2024 включно, щодо земельних ділянок, визначених у додатку до розпорядження.

Підставою для прийняття зазначеного розпорядження стали положення Указів Президента України про введення воєнного стану та законодавчі норми, які передбачають можливість органів місцевого самоврядування приймати рішення щодо надання пільг зі сплати місцевих податків та зборів у період воєнного стану.

Відповідно до розпорядження начальника Борозенської сільської військової адміністрації від 14 листопада 2024 року №534, Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги зі сплати місцевих податків та зборів на території Борозенської сільської територіальної громади за III квартал 2024 року, щодо земельних ділянок, які не придатні до використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, які перебувають в оренді ТОВ «ЮТС-Агропродукт», згідно з доданим до нього списком.

Пільга надана з урахуванням заяви товариства, а також акту розмінування відповідних земельних ділянок, на підставі положень Указів Президента України №64/2022 від 24.02.2022 та №658/2022 від 19.09.2022, постанови Верховної Ради України №2706-IX від 03.11.2022, Закону України №3050-IX від 11.08.2023, та розпорядження начальника Борозенської сільської військової адміністрації від 01.02.2024 №29 «Про перелік надання персональних пільг для фізичних та юридичних осіб».

Відповідно до змісту розпорядження, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» звільнено від сплати місцевих податків та зборів, що підлягають сплаті (перерахуванню) відповідно до Податкового кодексу України за період з 01 липня 2024 року по 30 вересня 2024 року, щодо земельних ділянок, визначених у додатку 1 до розпорядження.

Відповідно до розпорядження начальника Борозенської сільської військової адміністрації від 21 листопада 2023 року №238, Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги зі сплати місцевих податків та зборів на території Борозенської сільської територіальної громади за період з 09 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року, щодо земельних ділянок, які не придатні до використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, які перебувають в оренді ТОВ «ЮТС-Агропродукт», згідно з доданим до нього списком.

Розпорядження прийняте з урахуванням норм Указів Президента України №64/2022 від 24.02.2022 та №658/2022 від 19.09.2022, постанови Верховної Ради України №2706-IX від 03.11.2022, Закону України №3050-IX від 11.08.2023, а також розпорядження начальника Борозенської сільської військової адміністрації від 13.06.2023 №59 «Про перелік надання персональних пільг для фізичних та юридичних осіб».

Пільга надана на підставі заяви директора ТОВ «ЮТС-Агропродукт» та акта обстеження земельних ділянок фізичних та юридичних осіб на території громади від 21 листопада 2023 року №5.

Згідно з текстом розпорядження, пільга полягає у звільненні від сплати місцевих податків та зборів за земельні ділянки за вказаний період, що сплачуються (перераховуються) відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до розпорядження начальника Борозенської сільської військової адміністрації від 21 листопада 2023 року №239, Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги зі сплати місцевих податків та зборів на території Борозенської сільської територіальної громади на 2023 рік, щодо земельних ділянок, які не придатні до використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, які перебувають в оренді ТОВ «ЮТС-Агропродукт», згідно з доданим до нього списком.

Пільга надана на підставі заяви директора товариства та акта обстеження земельних ділянок фізичних та юридичних осіб на території громади від 21 листопада 2023 року №5, а також відповідно до положень Указів Президента України №64/2022 від 24.02.2022 та №658/2022 від 19.09.2022, постанови Верховної Ради України №2706-IX від 03.11.2022, Закону України №3050-IX від 11.08.2023, і розпорядження начальника Борозенської сільської військової адміністрації від 13.06.2023 №59 «Про перелік надання персональних пільг для фізичних та юридичних осіб».

Згідно з текстом розпорядження, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» надано пільги зі сплати місцевих податків та зборів, що підлягають сплаті (перерахуванню) відповідно до Податкового кодексу України за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року щодо земельних ділянок, визначених у додатку 1 до розпорядження.

Відповідно до розпорядження начальника Борозенської сільської військової адміністрації від 02 лютого 2024 року №30, Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги зі сплати місцевих податків та зборів на території Борозенської сільської територіальної громади за I квартал 2024 року, щодо земельних ділянок, які не придатні до використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, які перебувають в оренді ТОВ «ЮТС-Агропродукт», згідно з доданим до нього списком.

Пільга надана на підставі заяви директора товариства та акта обстеження земельних ділянок фізичних та юридичних осіб на території громади від 1 лютого 2024 року №1, а також з урахуванням положень Указів Президента України №64/2022 від 24.02.2022 та №658/2022 від 19.09.2022, постанови Верховної Ради України №2706-IX від 03.11.2022, Закону України №3050-IX від 11.08.2023, та розпорядження начальника Борозенської сільської військової адміністрації від 01.02.2024 №29 «Про перелік надання персональних пільг для фізичних та юридичних осіб».

Згідно з текстом розпорядження, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» звільнено від сплати місцевих податків та зборів, що підлягають сплаті (перерахуванню) відповідно до Податкового кодексу України за період з 01 січня 2024 року по 31 березня 2024 року щодо земельних ділянок, визначених у додатку 1 до розпорядження.

Відповідно до розпорядження начальника Борозенської сільської військової адміністрації від 27 січня 2025 року №27, Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги зі сплати місцевих податків та зборів на території Борозенської сільської територіальної громади за IV квартал 2024 року, щодо земельних ділянок, які не придатні до використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, які перебувають в оренді ТОВ «ЮТС-Агропродукт», згідно з доданим до нього списком.

Пільга надана з урахуванням заяви товариства та акту розмінування, на підставі положень Указів Президента України №64/2022 від 24.02.2022 та №658/2022 від 19.09.2022, постанови Верховної Ради України №2706-IX від 03.11.2022, Закону України №3050-IX від 11.08.2023, а також розпорядження начальника Борозенської сільської військової адміністрації від 18.01.2024 №221 «Про перелік надання персональних пільг для юридичних осіб».

Згідно з текстом розпорядження, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» звільнено від сплати місцевих податків та зборів, що підлягають сплаті (перерахуванню) відповідно до Податкового кодексу України за період з 01 жовтня 2024 року по 31 грудня 2024 року щодо земельних ділянок, визначених у додатку 1 до розпорядження.

Відповідно до розпорядження Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області №96 від 26 березня 2025 року, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги зі сплати місцевих податків та зборів, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України, на період з 01.01.2025 по 31.03.2025, у зв'язку з визнанням земельних ділянок, які перебувають у його оренді, непридатними до використання через потенційну загрозу їх забруднення вибухонебезпечними предметами. Пільги надано на підставі звернення директора товариства Журика А.Л. від 25 березня 2025 року №25/1 та враховуючи висновки Борозенської сільської військової адміністрації й Додаток 1 до розпорядження, в якому наведено перелік таких ділянок.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону.

Земельним кодексом України, а саме статтею 96, передбачено обов'язок орендаря своєчасно сплачувати орендну плату. Вказана норма кореспондується зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі», яка надає орендодавцю право вимагати своєчасного внесення орендної плати.

На підставі статті 32 Закону України «Про оренду землі», договір оренди може бути достроково розірваний у разі невиконання орендарем своїх зобов'язань, визначених статтями 24, 25 цього закону та умовами договору.

Відповідно до статті 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду у разі істотного порушення його умов однією зі сторін. Істотним вважається таке порушення, яке призводить до того, що інша сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.

Систематичне порушення строків сплати орендної плати відповідно до пункту «д» статті 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 10 постанови від 06 березня 2024 року у справі № 902/1207/22, провадження № 12-80гс23, зробила наступний висновок щодо застосування норм права: «Застосовуючи в контексті спірних правовідносин статті 13, 17, 15 та 19 Закону № 161-XIV у редакції Закону № 340-IX, а також статті 3, 6, 627, 638, 640 ЦК України у відповідній редакції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що договір оренди землі є консенсуальним.

Слід розмежовувати момент укладення договору оренди землі (це момент досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов та підписання для договорів з 01.01.2013), з якого у його сторін виникають права і обов'язки зобов'язального характеру, і момент виникнення на підставі вказаного правочину речового права, який пов'язаний з моментом державної реєстрації такого права (третє речення частини першої статті 19 Закону № 161-XIV у редакції, чинній на час підписання Договору).

Абзац третій частини першої статті 15 та друге речення частини першої статті 19 Закону № 161-XIV імперативно встановлюють, що дата укладення договору оренди землі є істотною умовою цього правочину і саме з цієї дати починається перебіг строку його дії.

Тому сторони договору оренди землі не можуть врегулювати свої відносини у спосіб, який суперечить імперативним нормам абзацу третього частини першої статті 15 та другого речення частини першої статті 19 Закону № 161-XIV у редакції Закону № 340- IX зокрема на власний розсуд встановити інші правила визначення моменту початку перебігу строку дії цього правочину або не зазначати дати його укладення.

Умови договору оренди землі, що не відповідають указаним вище імперативним нормам Закону № 161-XIV, не змінюють визначеного в Законі № 161-XIV моменту, з якого розпочинається перебіг строку дії договору оренди землі».

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, належними сторонами, у передбачений законом чи договором спосіб та термін, за відповідною ціною і інше. Вказані умови є істотними для зобов'язальних правовідносин, а отже повинні виконуватися безумовно, у точній відповідності до умов договору.

Земельним кодексом України, а саме статтею 96, встановлений обов'язок землекористувачів, у тому числі орендарів, своєчасно сплачувати орендну плату за користування землею. Ця норма Земельного кодексу України кореспондується зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі», яка передбачає, що орендодавець землі має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Зазначені принципи земельного законодавства відображені і в укладеному Договорі оренди землі, а саме в п 29- «Орендодавець має право вимагати від орендаря в повному обсязі внесення орендної плати» та п.32 - «Орендар зобов'язаний розраховуватися з Орендодавцем по орендній платі».

На підставі ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірвано за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Аналогічна умова зазначена у пункті 12.3 Договору оренди землі (у редакції від 26.12.2023 року).

У зв'язку з цим, прострочення виплати орендної плати за користування земельною ділянкою в 2022, 2023 та 2024 роках, є невиконанням обов'язків відповідача, передбачених договором оренди землі, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» є підставою для розірвання Договору оренди землі.

Відповідно до ч. 1. ст. 2 Закону України «Про оренду землі» до інших законодавчих актів, що регулюють відносини щодо оренди земельної ділянки відносяться положення Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушення зобов'язань, а саме його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є підставою для розірвання договору.

Загальною умовою виконання цивільно-правових зобов'язань, відповідно до ст. 526 ЦК України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з п. 2 ст. 651 ЦК України, Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При погоджені з відповідачем строку сплати орендної плати за користування земельними ділянками, який відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є істотною умовою договору оренди землі, позивач розраховував на своєчасне отримання орендної плати за землю у відповідному розмірі. А отже в зв'язку з порушенням строку сплати орендної плати, сторона орендодавців була позбавлена можливості отримання матеріальних благ, на які розраховувала при укладені Договору оренди землі.

Систематичне порушення строків сплати орендної плати відповідно до п. «д» ст. 141 ЗК України є підставою припинення права користування земельною ділянкою. Отже договір оренди землі можливо розірвати лише у разі систематичного порушення строків сплати орендної плати, разове порушення умов договору не є підставою для його розірвання. Несплата орендної плати, а також невиконання обов'язку щодо нарахування та сплати щорічних інфляційних витрат відповідачем є підставою для розірвання Договору оренди землі. Із зазначеного питання є відповідна позиція Верховного Суду України, викладена в постановах від 12 грудня 2012 року справа № 6-146цс12, від 28 вересня 2016 року № 6-977цс16, від 11 жовтня 2017 року № 6-1449цс17 і яка в силу ст. 263 ЦПК України повинна враховуватись судами при прийнятті рішення.

Сам факт систематичного порушення Договору оренди землі щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Такий висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №484/301/18, провадження №61-39488ск18.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Незалежно від того, несплата орендної плати була в повному обсязі або в частині.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди». Такого висновку дійшла об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, провадження № 61-41932сво18. Схожі висновки зроблено Верховним Судом у постановах від 17 червня 2021 року, справа № 485/784/20, провадження № 61-3760св21, та від 10 вересня 2021 року, справа № 650/628/19-ц, провадження № 61-21777св19.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 4 ЦПК України, статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Зважаючи на вищевказані обставини, згідно з Договором оренди землі, Відповідач зобов'язаний був нарахувати та сплатити орендодавцю орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки, розмір якої також мав бути визначений з урахуванням індексу інфляції, чого відповідачем зроблено не бьуло.

Матеріали справи не містять жодних доказів сплати орендної плати відповідачем, зокрема - платіжних документів, квитанцій або іншої інформації, що свідчила б про виконання ним грошового зобов'язання за договором. Водночас, представник позивача послідовно й обґрунтовано заперечує факт надходження будь-яких коштів у рахунок орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки, посилаючись на конкретні умови договору, розрахунок заборгованості, а також відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків позивача.

Крім того, у відзиві представник відповідача ТОВ «ЮТС-Агропродукт» не заперечує той факт, що орендна плата за договором оренди землі за 2022-2024 роки позивачу не сплачувалась, однак посилається при цьому на обставини непереборної сили (форс-мажор), зокрема: окупацію території, на якій розташована спірна земельна ділянка, неможливість її використання через потенційну загрозу мінування, втрату доступу до майна підприємства, які, на думку відповідача, звільняють його від обов'язку сплачувати орендну плату за вказані періоди.

Суд не погоджується з наведеними у відзиві доводами представника відповідача, зважаючи на встановлені у справі обставини, умови укладеного договору оренди землі, положення чинного законодавства, а також відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність законних підстав для звільнення відповідача від виконання зобов'язань щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

За своєю сутністю цивільно-правова відповідальність означає виникнення у особи обов'язку майнового характеру, якого не було до вчинення правопорушення. У статті 617 ЦК України містяться підстави звільнення (випадок, непереборна сила) саме від відповідальності за порушення зобов'язання, а не за виконання договірного зобов'язання. Тому стаття 617 ЦК України не може бути застосована як підстава, що виключає виконання договірного зобов'язання (постанова Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2018 року в справі № 757/58385/16-ц).

Усталеним як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов'язань розуміються загальні засади, згідно з якими здійснюється виконання зобов'язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов'язань, серед яких: належне виконання зобов'язання; реальне виконання зобов'язання; справедливість добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц).

У постанові від 13 березня 2024 року у справі № 686/16312/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зауважив, що на рівні норм ЦК України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з врахуванням принципу свободи договору.

Очевидно, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати, зокрема: застосування конструкції форс-мажору в своїх відносинах (на які випадки поширюється форс-мажор, які правові наслідки існування форс-мажору (наприклад, право на зміну чи розірвання договору); чим підтверджується форс-мажор; чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов'язання, яке виникло на підставі такого договору; як позначається існування форс-мажору на строках виконання цивільно-правового зобов'язання, яке виникло на підставі договору.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 внаслідок військової агресії російської федерації проти України введено воєнний стан в Україні строком на 30 діб з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє по сьогодні.

У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану (пункт 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022).

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 червня 2022 року в справі № 922/2394/21 зазначено, що: «статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18 та у постанові від 09 листопада 2021 у справі № 913/20/21».

З початку 2014 року мала місце збройна агресія російської федерації, яка розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності. І на даний час російська федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань російської федерації. […] Зазначений факт розглядається як загальновідомий для обох сторін. Факт військової агресії визнаний на національному рівні, в тому числі в Законах України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», «Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене в районі відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення антитерористичної операції», Постановах Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до парламентів іноземних держав, парламентських асамблей міжнародних організацій щодо засудження триваючої агресії російської федерації проти України», «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання російської федерації державою-агресором», «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії російської федерації та подолання її наслідків», Рішеннями Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України», «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» тощо ( постанова Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 липня 2019 року у справі № 911/1897/18).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).

Відповідач, обґрунтовуючи свої заперечення посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2924/02.0-7.1.

Так, в цьому листі, розміщеному на офіційному сайті, Торгово-промислова палата України на підставі статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно з наведеними положеннями закону та висновками Верховного Суду у разі, якщо боржник (у даному випадку орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ») посилається на причину невиконання зобов'язання на наявність обставин, які він вважає форс-мажорними, він має надати докази того, що саме ці обставини перешкодили йому у виконання зобов'язань.

З матеріалів справи встановлено, що Товариство обмежилось лише посиланням на військові дії на території України та Херсонської області зокрема, але не надало доказів на підтвердження того, які саме обставини (окупація територій, де розташовані орендовані земельні ділянки; їх безпосередня близькість до зони бойових дій тощо) вплинули на господарську діяльність підприємства. Представник відповідача не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв'язку з воєнним станом. Також відсутні докази отримання відповідачем відповідного сертифікату Торгово-промислові палати в Україні із засвідченням таких обставин.

Суд вважає, що факт перебування вказаної земельної ділянки на території України, яка в певний період часу в 2022 році входила до тимчасово окупованої російською федерацією території України, сам по собі також не може свідчити про очевидну неможливість використання відповідачем її у своїй господарській діяльності, а отже неможливість виконання останнім взятих на себе зобов'язань з орендної плати. Адже самі по собі лише посилання на вказаний факт без надання належних доказів на підтвердження неможливості виконання відповідних зобов'язань за договором оренди землі не можуть бути підставою для звільнення від вказаних зобов'язань.

Суд вважає, що той факт, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не здійснювалася посівна кампанія в 2022 році, 2023 році та в 2024 році, що також не підтверджено належними та допустимими доказами, не може свідчити про те, що таке рішення уповноважених представників підприємства було обумовлене саме обставинами непереборної сили та його наслідком має бути фактично одностороння відмова від виконання своїх обов'язків за договором оренди.

Крім того, з боку представників ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не було направлено орендодавцю жодного повідомлення про неможливість використання вказаної земельної ділянки, відомості щодо виникнення обставин непереборної сили до відома позивача доведені не були.

Що стосується покликання представника відповідача на здійснення досудового розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, суд зазначає, що з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року вбачається, що розслідування здійснюється за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 438 КК України - порушення законів і звичаїв війни. Зокрема, слідством встановлено два епізоди: перший - стосувався незаконного вивезення невстановленими особами у військовій формі з території бази ТОВ «ЮТС-Агропродукт» у селі Новорайськ трьох одиниць сільськогосподарської техніки (включаючи автомобіль КАМАЗ) 09 квітня 2022 року; другий - стосувався захоплення 11 одиниць мультикоптерів DJI Agras (CE) 23 квітня 2022 року, що перебували на території підприємства, а також втрати підприємством можливості доступу до власного майна внаслідок окупації території.

Разом із тим, вказане кримінальне провадження стосується саме фактів воєнних злочинів та пошкодження (або викрадення) майна підприємства, а не придатності або непридатності до використання конкретної орендованої земельної ділянки. Жодних доказів того, що за результатами досудового розслідування або у межах проведених слідчих дій спірна земельна ділянка була визнана такою, що не може використовуватись за цільовим призначенням, матеріали справи не містять. В матеріалах справи відсутні докази того, що зазначена земельна ділянка оголошена небезпечною для сільськогосподарського використання або на неї накладено санітарні, техногенні чи екологічні обмеження.

Відтак, сам факт наявності відкритого досудового розслідування не може вважатися належним доказом, який би звільняв відповідача від виконання зобов'язань зі сплати орендної плати або слугував підставою для невиконання договору.

Що стосується посилання представника відповідача на розпорядження органів місцевого самоврядування щодо надання пільг зі сплати місцевих податків та зборів, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України, суд зазначає таке.

Відповідно до змісту вказаних розпоряджень, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» надано пільги зі сплати місцевих податків та зборів, стосовно орендованих ним земельних ділянок, які не придатні до використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Тобто в даному випадку мова йде не про фактичне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами або про встановлений актом факт наявності таких предметів на орендованій території, що унеможливлює її використання, а лише про потенційну загрозу такого забруднення. Потенційність означає не підтверджену достовірними даними наявність небезпеки, а лише припущення або ймовірність такої ситуації, яка не має належного документального підтвердження у вигляді сертифікатів, актів технічного обстеження або висновків компетентних органів щодо непридатності земельної ділянки для використання.

Надання пільги у зв'язку з потенційною загрозою забруднення не є доказом того, що вказана земельна ділянка фактично втратила свої споживчі або виробничі властивості, що об'єктивно перешкоджало б відповідачу використовувати її за цільовим призначенням, як це передбачено договором. Отже, надання пільги зі сплати податків саме по собі не свідчить про наявність обставин непереборної сили у розумінні ст. 617 ЦК України, а лише підтверджує прийняття органом місцевого самоврядування управлінського рішення з метою податкового стимулювання або зниження фіскального навантаження, що не впливає на обсяг зобов'язань відповідача перед орендодавцем за цивільно-правовим договором оренди.

Таким чином, наведені розпорядження не звільняють ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» від обов'язку сплати орендної плати саме за спірну земельну ділянку, яка є приватною, а потенційна загроза забруднення не може тлумачитися як безумовна підстава для звільнення від виконання грошового зобов'язання за договором оренди.

Крім того, сприяння суб'єкту господарювання шляхом надання пільг з оподаткування (у тому числі звільнення від сплати земельного податку або мінімального податкового зобов'язання), як це передбачено відповідними розпорядженнями органів місцевого самоврядування, жодним чином не впливає на зміст та виконання договірних зобов'язань між орендодавцем і орендарем.

Оподаткування та договірні відносини регулюються різними правовими інститутами. Норми податкового законодавства, які визначають порядок нарахування і сплати податку за землю, не мають впливу на зобов'язання сторін, що виникли з договору оренди землі приватної власності. Звільнення від земельного податку - це публічно-правовий захід, спрямований на зменшення податкового навантаження, а не на звільнення від обов'язку сплачувати орендну плату, яка є елементом приватно-правового зобов'язання, погодженого сторонами в договорі.

Таким чином, навіть за умов надання податкових пільг, договір залишається чинним, а орендар зобов'язаний виконувати всі його істотні умови, зокрема щодо сплати орендної плати, визначеної в розмірі, строках і порядку, погоджених сторонами.

Що стосується посилання представника відповідача на лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області №?66 03-2942/66 16/3 від 11 червня 2025 року як на доказ неможливості використання спірної земельної ділянки за цільовим призначенням у розумінні положень статей 617, 651, 762 Цивільного кодексу України, слід зазначити, що зміст зазначеного листа не підтверджує наявності обставин, які б виключали відповідальність відповідача за невиконання умов договору оренди землі.

По-перше, ГУ ДСНС у Херсонській області у відповіді прямо зазначає, що піротехнічні розрахунки ДСНС до робіт з розмінування на відповідних земельних ділянках не залучались, а самі роботи проводились іншими фаховими відомствами, при цьому не вказано, які саме органи виконували такі роботи, на підставі яких документів і в яких межах.

По-друге, твердження вказаного листа щодо потенційної забрудненості ділянок вибухонебезпечними предметами носить гіпотетичний та попереджувальний характер. Жодного обстеження конкретної земельної ділянки, яка є предметом даного спору, ГУ ДСНС не проводило, як і не зазначало факту наявності на ній вибухонебезпечних предметів або неможливості її використання.

По-третє, у листі відсутні будь-які висновки, які б вказували на фактичну або юридичну неможливість використання саме спірної земельної ділянки, або на те, що така неможливість виникла внаслідок дії непереборної сили у значенні статті 617 ЦК України.

Таким чином, наведений документ не доводить належним чином факту дії обставин непереборної сили, не підтверджує виникнення правових підстав для звільнення відповідача від обов'язку виконання грошового зобов'язання за договором оренди землі та не свідчить про наявність передбачених законом умов для розірвання договору з ініціативи відповідача.

Крім того, суд зазначає, що висновки суду першої інстанції зроблені у даній справі відповідають позиції колегії суддів Херсонського апеляційного суду, що має відображення у постанові від 11 березня 2025 року № 650/4366/24, постанові від 08 квітня 2025 року № 650/1547/24, постанові від 09 квітня 2025 року № 650/1548/24, а також позиції колегії суддів Верховного Суду, що має відображення у постанові від 23 квітня 2025 року № 916/5400/23.

З огляду на викладене суд вважає, що належними, достатніми та допустимими доказами відповідачем не доведено існування форс-мажорних обставин, які б перешкоджали йому виконати передбачений договором сторін обов'язок з виплати позивачу орендної плати за 2022-2024 роки.

Отже, зважаючи на систематичне невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки, за договором оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який укладений між сторонами та діяв впродовж вказаного періоду часу, наявні підстави для розірвання договору оренди, у зв'язку з чим позов слід задовольнити.

Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідач систематично не виконував обов'язок зі сплати орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки, що є істотним порушенням договору відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» та статті 651 ЦК України. Водночас у матеріалах справи відсутні докази, що несплата була спричинена форс-мажорними обставинами або іншими незалежними від відповідача причинами, які б унеможливлювали виконання його зобов'язань.

При вирішенні даного спору суд також враховує, що відповідач ТОВ «ЮТС-Агропродукт», заперечуючи проти розірвання договору оренди землі та одночасно наполягаючи на відсутності у нього обов'язку сплачувати орендну плату, не пропонує жодних шляхів врегулювання ситуації, не обґрунтовує можливості чи строків поновлення платежів, не подає будь-якого реалістичного плану подальшого користування спірною земельною ділянкою. Така пасивна позиція не лише позбавляє позивача права на отримання доходу з належного йому об'єкта приватної власності, але й призводить до залишення земельної ділянки в стані господарської ізоляції на невизначений час, коли власник позбавлений реальної можливості як самостійно її використовувати, так і передати в оренду іншому добросовісному користувачу.

Такий стан речей є неприпустимим як з точки зору охорони прав орендодавця, так і з огляду на суспільно значущу потребу у стабільному сільськогосподарському виробництві в умовах воєнного стану, коли збереження та ефективне використання земельного фонду країни набуває особливої ваги для забезпечення продовольчої безпеки держави. Крім того, відповідно до засад земельного законодавства, земля як об'єкт особливого правового режиму повинна використовуватись раціонально та відповідно до її цільового призначення. Тривале утримання земельної ділянки у невизначеному правовому стані без її обробітку суперечить публічному інтересу та створює ризик поступової деградації ґрунтів, втрати їх родючості, засмічення бур'янами й зниження якісних характеристик, що унеможливлює ефективне сільськогосподарське використання у подальшому.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, зважаючи на те, що позов задоволено повністю, судові витрати у вигляді судового збору слід покласти на відповідача.

Зважаючи на викладене, враховуючи вказані положення цивільного законодавства та керуючись статтями 12, 13, 141, 209, 259, 263 - 265 ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої звернулася представник - адвокат Гончаров Михайло Васильович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі - задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ» (новий орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди від 28.12.2017) та ОСОБА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 14239961 щодо земельної ділянки площею 4,9034 га з кадастровим номером 6520983700:04:041:0020.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (Україна, 74360, Херсонська обл., Бериславський р-н, селище Новорайськ, вул.Промислова, будинок 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати понесені на сплату судового збору в сумі 968,96 грн.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16 липня 2025 року.

Суддя: __________________ О.О. Сікора

Попередній документ
128900984
Наступний документ
128900986
Інформація про рішення:
№ рішення: 128900985
№ справи: 650/2911/25
Дата рішення: 16.07.2025
Дата публікації: 18.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; що виникають з договорів оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (30.09.2025)
Результат розгляду: змінено частково
Дата надходження: 05.05.2025
Предмет позову: розірвання договору оренди землі
Розклад засідань:
16.07.2025 16:30 Великоолександрівський районний суд Херсонської області
30.09.2025 12:40 Херсонський апеляційний суд