Справа №592/11497/25
Провадження №3/592/2494/25
17 липня 2025 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду міста Суми Косолап М.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого,
за частиною 1 статті 173 - 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 137458 від 05.07.2025 ОСОБА_1 ставиться за провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП за наступних обставин.
05.07.2025 близько 12 - 00 год. ОСОБА_1 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння учинив стосовно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, ображав нецензурною лайкою, погрожував вбити матір, чим завдав їй психологічних страждань, унаслідок чого завдано шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що інколи випиває через загострення подагри, коли ліки не допомагають. Матір його провокує, він намагається уникнути сварок, але не вдається. Мати хоче його виписати з житла, тому викликає поліцію.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши докази по справі, суд дійшов наступних висновків.
У розумінні статей 8, 256, 283 КУпАП, розгляд судом справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи-правопорушника та в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення. За наслідком розгляду протоколу суд має право прийняти одне із рішень, передбачених статті 284 КУпАП.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Частина 1 статті 173 - 2 КУпАП передбачає відповідальність за чинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон):
- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (пункт 3 частини 1 статті 1 Закону);
- психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (пункт 14 частини 1 статті 1 Закону).
Крім того, Стамбульською Конвенцією домашнє насильство розуміється як певний спосіб поведінки, якою одна особа намагається утвердити або підтримати контроль над іншою особою, що відноситься до певної вразливої групи і знаходиться у вразливій ситуації.
Отже домашнє насильство, це один з різновидів насильства, яке характеризується тим, що вчиняється близькими один до одного людьми (родичами або членами сім'ї), які мають тісні стосунки (кровні, емоційні, шлюбні, інтимні, господарські) та які пов'язані між собою.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина друга статті 251 КУпАП).
Так, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено:
- пояснення ОСОБА_2 від 05.07.2025 про те, що з вечора 04.07.2025 син пиячив, зранку продовжував пити. На її зауваження почав нецензурно лаятись, погрожуючи насильством, внаслідок чого вимушена звернутися по допомогу (а.с. 2);
- заяву ОСОБА_2 від 05.07.2025 про прийняття мір до сина, який вчиняв домашнє насильство щодо неї психологічного характеру: нецензурна лайка, погроза вбивства, ненависть, чим завдав психологічну шкоду (а.с. 3);
- копія термінового заборонного припису стосовно кривдника, яким ОСОБА_1 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 5 діб.
- відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів на яких зафіксовано прибуття поліції за місцем виклику. ОСОБА_2 повідомила про те, що син пиячить і щоб у нього конфіскували випивку і бажання виписати сина. ОСОБА_2 вказувала, що це перше звернення до поліції, до того лише повідомляла сину про намір викликати.
Проаналізувавши надані докази суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 викликала поліцію через вживання сином алкоголю. Ні пояснення ОСОБА_2 , ні відеозаписи не містять обставин, щодо вчинення ОСОБА_1 будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Саме по собі вживання алкоголю ОСОБА_1 не свідчить про вчинення ним домашнього насильства стосовно ОСОБА_2 та завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої.
Відповідно до вимог статті 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що надані докази не підтверджують вчинення ОСОБА_1 05.07.2025 близько 12 - 00 год. за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, а отже не доведено в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення, передчасного ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись частиною 1 статті 173-2, пунктом 1 статті 247, пунктом 3 частини 1 статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Закрити провадження у справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.М. Косолап