16 липня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/19054/25
Провадження № 11-сс/820/370/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025243000002134 від 04.07.2025 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2025 року, -
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2025 року задоволено частково клопотання слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області ст.лейтенанта поліції ОСОБА_8 , погодженого з прокурором та застосовано до
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старокозаче, Білгород-Дністровського району, Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який полягає у забороні залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово без дозволу слідчого, прокурора чи суду, окрім випадків необхідності прослідувати до місця укриття під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» або до медичного закладу для отримання медичної допомоги, з носінням електронного браслету.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визначені ст.194 КПК України обов'язки, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження за першою вимогою;
- не залишати цілодобово місце свого постійного проживання;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання у відповідний орган державної влади паспорт(и) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд за межі України;
Звільнено з-під варти ОСОБА_7 .
Ухвала діє по 02 вересня 2025 року включно.
Органом досудового розслідування встановлено, що 04 липня 2025 року близько 13 години 45 хвилин ОСОБА_7 , перебуваючи у громадському місці, а саме в дворі будинку АДРЕСА_2 , де на той час також перебував потерпілий ОСОБА_9 , з метою порушення громадського порядку з особливою зухвалістю прийняв рішення про вчинення хуліганських дії відносно останнього.
Тоді перебуваючи у вищевказаному публічному місці та у вказаний періоду часу ОСОБА_7 , безпричинно, в присутності очевидців, вступив в словесний конфлікт із потерпілим ОСОБА_9 під час якої у ОСОБА_7 виник злочинний хуліганський умисел направлений на безпричинне спричинення тілесних ушкоджень потерпілому.
З метою реалізації свого раптово виниклого злочинного умислу, ОСОБА_7 , з метою грубого порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, з хуліганських мотивів, без причини, грубо порушуючи громадський порядок, прагнучі при цьому самоутвердитись в суспільстві за рахунок приниження інших осіб, витягнув з кишені сумки, що була при ньому, зареєстрований за ним спеціальний пристрій для відстрілу гумових куль - револьвер «Скат-1Р» №ЧН001456 калібру 9мм, спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень та нехтуючи при цьому загально прийнятими в суспільстві правилами поведінки, в присутності сторонніх осіб, не зважаючи, що його дії є очевидними для інших громадян, здійснив не менше трьох пострілів в напрямку ОСОБА_9 в результаті чого заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді не проникаючого сліпого поранення правої половини грудної клітки.
04 липня 2025 року слідчим ВРЗСПЖЗО СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 затримано громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.296 КК України.
05 липня 2025 року слідчим за погодженням із прокурором Окружної прокуратури м. Хмельницького складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України та належним чином вручене вказане повідомлення про підозру.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором та слідчим не надано слідчому судді достатніх об'єктивних даних, які б вказували, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, не зможе запобігти доведеному під час судового розгляду ризику незаконного впливу на свідків.
В поданій апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тирмання під вартою без можливості визначення застави, на строк досудового розслідування, тобто до 04 вересня 2025 року.
Вказує, що слідчий суддя, обираючи підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту суд не врахував, що останній не працюючий, не одружений, на утриманні нікого не має, тобто в останнього відсутні будь-які стримуючі фактори, які б перешкоджали йому ухилитися від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, не зважаючи на наявність відеозаписів обставин події, ОСОБА_7 свою вину у скоєному злочині не визнав та згідно ст.63 Конституції України відмовився від надання показів, не сприяє досудовому розслідуванню.
Також, слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю, не враховано те, що на даний час у відділі моніторингу системи електронного контролю УОАЗОР ГУНП в Хмельницькій області відсутній вільний комплект ЕЗК, тому неможливо виконати вищезазначену ухвалу в частині його застосування відносно ОСОБА_7 , що підтверджується відповідним повідомленням від 09.07.2025.
Зазначає, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину санкція статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років
Також, ОСОБА_7 свою вину у скоєному злочині не визнав та згідно ст.63 Конституції України відмовився від надання показів, не сприяє досудовому розслідуванню, не працюючий, не одружений, на утриманні нікого не має, тобто в останнього відсутні будь-які стримуючі фактори, які б перешкоджали йому ухилитися від органу досудового розслідування та суду.
В ході досудового розслідування, в порядку ст. 184 КПК України, підозрюваному вручене клопотання про обрання запобіжного заходу та копії матеріалів кримінального провадження, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, серед яких наявні протоколи допитів свідків та потерпілого, де зазначено їхні особисті дані, а тому підозрюваному відомо їх місце проживання, а відтак, підозрюваний може незаконно шляхом примусу, насильства, вмовляння, підкупу впливати на свідків, з метою зміни їх показів в подальшому, що суттєво перешкодить повному, всебічному та об'єктивному досудовому розслідуванню.
Таким чином, беручи до уваги суспільну небезпечність вчиненого злочину, способу та механізму його вчинення, тяжкість, його підвищену суспільну небезпечність, застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу не пов'язаного з ізоляцією його від суспільства (більш м'якшого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою), не забезпечить його належну поведінку та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, що створить неможливість запобігання вказаних ризиків, а тому підозрюваному необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк досудового розслідування, тобто до 04 вересня 2025 року включно.
Заслухавши суддю - доповідача, прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає за таких підстав.
Згідно з ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно частин 1, 4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, прокурор доведе обставини про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе обставини, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, що зазначений у клопотанні.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується:
- заявою про залучення в якості потерпілого до кримінального провадження;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 згідно якого потерпілий описує обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення.
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , згідно якого свідок описує відомі йому обставини вчинення даного кримінального правопорушення;
- протоколом огляду мобільного телефона, належного ОСОБА_10 , згідно якого виявлено відеозапис, здійснений під час вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 згідно якого свідок описує відомі йому обставини вчинення даного кримінального правопорушення;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 згідно якого свідок описує відомі йому обставини вчинення даного кримінального правопорушення;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 згідно якого свідок описує відомі йому обставини вчинення даного кримінального правопорушення;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 згідно якого свідок описує відомі йому обставини вчинення даного кримінального правопорушення;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 згідно якого свідок описує відомі йому обставини вчинення даного кримінального правопорушення;
- протоколом огляду автомобіля марки Toyota Camry 50 д.н.з. НОМЕР_1 , належного ОСОБА_7 , під час якого було виявлено та вилучено предмет, схожий на спеціальний пристрій для відстрілу гумових куль - револьвер «Скат-1Р» №ЧН001456 калібру 9мм;
- протоколом затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України;
- повідомленням про підозру ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Задовольняючи частково клопотання слідчого та застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладення обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, слідчий суддя виходив з того, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, яке кваліфіковано як тяжкий злочин, у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного діяння йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, а тому наявний ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого.
Крім того, враховував, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, раніше не судимий, обставини вчиненого кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 , та прийшов до обґрунтованого висновку, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даному етапі кримінального провадження не є достатнім для переконання, а тому для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 застосував запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк досудового розслідування кримінального провадження.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дослідив всі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, в повній мірі врахував вимоги статті 194 КПК України та за відсутністю доведених обставин, які б слугували підставою для застосування тримання під вартою, обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого частково, застосувавши до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленому ризику незаконного впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні.
Доводи, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі стосовно обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого кримінального правопорушення та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, враховані слідчим суддею при прийнятті рішення про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, який, на думку колегії суддів, співмірний з особою підозрюваного, тяжкістю злочину, та підстав вважати його занадто м'яким колегія суддів не вбачає.
Твердження прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_7 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів не знайшла їх переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків лише у такий спосіб.
Крім того, апеляційний суд не може погодитися з вимогами апеляційної скарги прокурора про те, що цілодобовий домашній арешт є занадто м'яким для підозрюваного, оскільки запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, прирівнюється до запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який також обмежує свободу особи та змушує підозрюваного відчувати на собі певний тягар заборон.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 п.1 п.п.с Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Оскільки ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді прокурором не було надано достатніх доказів наявності підстав, які би підтверджували, що лише тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга прокурора без задоволення.
Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2025 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків на строк до 02 вересня 2025 року залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3