Справа № 607/3248/25Головуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М.
Провадження № 22-ц/817/644/25 Доповідач - Гірський Б.О.
Категорія -
15 липня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Гірського Б.О.
суддів - Костіва О.З., Храпак Н.М.,
за участю секретаря - Панькевич Т.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні у відсутності учасників справи цивільну справу № 607/3248/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 квітня 2025 року про залишення заяви без розгляду (постановлену суддею Вийванко О.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_2 ..
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду, з підстав передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.
Крім того, наголошує, що 01 квітня 2025 року через засоби поштового зв'язку АТ "Укрпошта" вона направила до суду заяву про слухання справи без її участі, однак, судом не було взято до уваги дану заяву.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
У судове засідання сторони не з'явилися, від них надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 лютого 2025 року відкрито провадження у даній цивільній справи. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17 березня 2025 року о 09 годині 30 хвилин (а.с. 21).
З телефонограми від 24 лютого 2025 року, яка складена секретарем судового засідання Кузьменковою О.І. вбачається, що позивачка була повідомлена за номером телефону НОМЕР_1 про те, що 17 березня 2025 року о 09 год. 30 хв. відбудеться судове засідання у даній справі в приміщенні Тернопільського міськрайонного суду (а.с. 23).
З протоколу судового засідання від 17 березня 2025 року вбачається, що учасники справи не з'явилися до суду, розгляд справи відкладено на 31 березня 2025 року на 11 год. 50 хв.(а.с. 24).
З телефонограми від 17 березня 2025 року, яка складена секретарем судового засідання Кузьменковою О.І. вбачається, що позивачка була повідомлена за номером телефону НОМЕР_1 про те, що 31 березня 2025 року на 11 год. 50 хв відбудеться судове засідання у даній справі в приміщенні Тернопільського міськрайонного суду (а.с. 25).
Разом з тим із протоколу судового засідання (а.с. 33) вбачається, що розгляд справи відбувся не 31 березня 2025 року, а 01 квітня 2025 року і учасники справи не з'явилися до суду, а розгляд справи відкладено на 15 квітня 2025 року на 10 год. 20 хв..
З телефонограми від 31 березня 2025 року, яка складена секретарем судового засідання Кузьменковою О.І. вбачається, що позивачка була повідомлена за номером телефону НОМЕР_1 про те, що 15 квітня 2025 року о 10 год. 20 хв відбудеться судове засідання у даній справі в приміщенні Тернопільського міськрайонного суду (а.с. 32).
Окрім цього, 03 квітня 2025 року суд першої інстанції розмістив на сайті повідомлення про виклик позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у судове засідання на 15 квітня 2025 року о 10 год. 20 хв. (а.с. 36).
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 квітня 2025 року залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, з підстав передбачениз п. 3ч. 1 ст. 257 ЦПК України (а.с.37).
Згідно п.п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам оскаржувана ухвала не відповідає.
Залишаючи без розгляду позовну ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач була належним чином повідомлена судом про дату, час та місце судових засідань, проте у судові засідання без повідомлення поважних причин неявки не прибула, заяв про розгляд справи за її відсутності не подавала, тому суд дійшов висновку про можливість застосування визначеного частиною п'ятою статті 223 та пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України правового наслідку повторної неявки позивача в судове засідання.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У частині першій статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції», заява № 12964/87, § 59).
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97 проти України», заява № 19164/04).
Аналогічні правові висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах містяться у постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Положеннями ст. 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 3 даної статті, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки тощо.
Відповідно до ч. 5 даної статті у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
В матеріалах справи наявні телефонограми секретаря судового засідання, згідно яких відповідачка повідомлена про розгляд справи: 17 березня 2025 року; 31 березня 2025 року; 15 квітня 2025 року.
Однак, положеннями ч. 3, 4 ст. 128 ЦПК України визначено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик; судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
При цьому, днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
Будь-яких доказів на підтвердження вчинення судом першої інстанції дій, спрямованих на повідомлення особи щодо дати та часу судового засідання, у відповідності до вищенаведених положень ст. 128 ЦПК України, матеріали справи не містять.
Повідомлення учасників справи "телефонограмою" про розгляд справи не відповідає встановленому порядку повідомлення про дату, час і місце розгляду справи (постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2021 року в справі № 379/1296/18; від 10 вересня 2021 року в справі № 295/8610/15-ц; від 15 червня 2022 року в справі № 369/9386/17; від 05 квітня 2023 року в справі № 545/1103/20; від 03 травня 2023 року в справі № 569/24240/21; від 23 лютого 2022 року в справі № 644/12167/15; від 14 лютого 2024 в справі № 405/9040/19).
Також колегія суддів, звертає увагу, що відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Однак, суд першої інстанції з порушенням норм ЦПК України здійснив розміщення оголошення на офіційному веб-сайті про виклик ОСОБА_1 у судове засідання, що відбулося 15 квітня 2025 року, оскільки є відомим її зареєстроване місце проживання, вона є позивачкою у даній справі і її процесуальний статус, як сторони, не передбачає виклику до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
У відповідності до ч. 13 ст. 128 ЦПК України за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Апеляційний суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні будь-які заяви від ОСОБА_1 про повідомлення її про слухання справи в будь-який інший спосіб ніж передбачений ч. 3 ст. 128 ЦПК України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки, з огляду на вищевстановлені обставини справи, неявка позивача у судові засідання, призначені на 17 березня 2025 року, 31 березня 2025 року та 15 квітня 2025 року, зумовлена її неналежним повідомленням про дату, час та місце розгляду справи.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки-повідомлення, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також порушенням вимог статей 128, 130 ЦПК України.
За наведених обставин, апеляційний суд приходить до переконання про те, що оскаржувана ухвала постановлена Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1. ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для скасування ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 квітня 2025 року, тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржувану ухвалу - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи, що після скасування оскаржуваної ухвали справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд не здійснює розподіл судових витрат. При цьому, колегією суддів враховується правова позиція Об'єднаної палати Верховного Суду, викладена у постанові від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 382, 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 квітня 2025 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст постанови складено 15 липня 2025 року.
Головуючий: Гірський Б.О.
Судді: Костів О.З.
Храпак Н.М.