Справа № 595/736/25
Провадження № 2/595/329/2025
17.07.2025
Бучацький районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого судді Тхорик І.І.
з участю секретаря судового засідання Боднара М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бучач в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Ковалівський Б.В., звернулася в суд з даним позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі 3000 грн на кожну дитину, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку від дня пред'явлення позову до досягнення дітьми повноліття. Окрім того, просить стягнути з відповідача на її користь витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 3000 грн. Заявлені вимоги мотивує тим, що 01 вересня 2018 року вона уклала шлюб з відповідачем, актовий запис № 06, який зареєстрований у Космиринській сільській раді Бучацького району Тернопільської області. У шлюбі в них народилося четверо дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Однак, відповідач не піклується про сім'ю, фінансово не допомагає. Вона з дітьми проживає окремо від відповідача за адресою по АДРЕСА_1 і вони перебувають на повному її утриманні. Вважає, що розмір аліментів на утримання дітей у грошовій сумі 3000 грн на кожну дитину є повністю співмірним до сучасних реалій: цін на їжу, одяг, речі першої необхідності, оплати за житлово-комунальні послуги і такий зможе забезпечити задоволення мінімальних потреб дітей та їх гармонійного розвитку. Зважаючи на викладене, просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 26 травня 2025 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 та її представник, адвокат Ковалівський Б.В. в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. У позовній заяві позивач просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в зал судового засідання не прибув повторно, будучи належним чином повідомленим про дату та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подавав. Відзиву від імені відповідача на адресу суду не надходило.
Суд ухвалив провести заочний розгляд справи, та вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони уклали шлюб 01 вересня 2018 року, актовий запис № 06, зареєстрований Космиринською сільською радою Бучацького району Тернопільської області, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Космиринською сільською радою Бучацького району Тернопільської області 01 вересня 2018 року.
Той факт, що сторони є батьками дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , стверджується, відповідно, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Космиринською сільською радою Бучацького району Тернопільської області 20 вересня 2018 року, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Космиринською сільською радою Бучацького району Тернопільської області 03 лютого 2020 року, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим Виконавчим комітетом Золотопотіцької селищної ради Бучацького району Тернопільськоїх області 10 серпня 2021 року та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим Виконавчим комітетом Золотопотіцької селищної ради 25 січня 2023 року.
За даними довідки № 537 склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, видана уповноваженому власнику (співвласнику, наймачу) житлового приміщення (будинку) членові житлово-будівельного кооперативу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , старостою Космиринського старостинського округу Золотопотіцької селищної ради 20 травня 2025 року, за адресою в АДРЕСА_1 зареєстровані наступні особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (дочка), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (дочка), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дочка), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (чоловік), ОСОБА_5 ,, ІНФОРМАЦІЯ_4 (дочка).
Згідно довідки № 630, виданої старостою Космиринського старостинського округу Золотопотіцької селищної ради 04 липня 2025 року, чоловік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - ОСОБА_2 , з яким вона перебуває в зареєстрованому шлюбі, участі у вихованні та догляді за дітьми не бере, зловживає спиртними напоями. Усі обов'язки щодо забезпечення, догляду, утримання, побутового обслуговування та виховання дітей покладені виключно на матір ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За приписами ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 ст. 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Судом встановлено, що домовленості щодо участі у витратах на утримання дітей між сторонами не досягнуто.
За відсутності домовленості між батьками щодо участі в утриманні дитини той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів (ст. 181 СК України).
Відповідно до положень ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Законом України «Про Державний бюджет на 2025 рік» встановлено з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2563 гривні;від 6 до 18 років - 3196 грн.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 і ОСОБА_5 та зобов'язаний брати участь в їх утриманні.
Відповідач не скористався своїм правом надати суду докази, які б свідчили про те, що він бере участь в утриманні дітей, як і не надав жодних відомостей щодо свого працевлаштування та розміру доходу.
За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, кожен з яких відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів того, що відповідач отримує дохід не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Однак, докази того, що існують перешкоди для працевлаштування відповідача у матеріалах справи також відсутні.
З огляду на досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачє особою працездатного віку, відомостей, які б свідчили про обмеження його фізичної діяльності суду не надано, а тому такий має об'єктивну можливість працювати та утримувати на належному рівні спільних з позивачкою дітей.
Приймаючи до уваги те, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, беручи до уваги те, що обов'язок щодо утримання дітей покладається рівною мірою на обох батьків, суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити частково і розмір аліментів визначити в твердій грошовій сумі у розмірі по 2500 грн на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття, що з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини буде відповідати вимогам закону та буде достатнім в деякій мірі для гармонійного розвитку дітей та захистить їх права.
Суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей у більшому розмірі, оскільки позивачем не надано доказів, які б підтверджували такий майновий стан відповідача, який би дозволяв йому сплачувати аліменти в більшому розмірі.
Одночасно суд звертає увагу, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України.
Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача на її користь витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3000 грн.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з вимогами ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи . До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати , в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 статті 30 Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Положеннями ст. 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.
Наявність договірних відносин між адвокатом Ковалівським Б.В. та позивачем ОСОБА_1 підтверджується договором № 49 про надання юридичної (правничої) допомоги, представництва інтересів та ведення справ у суді від 20 травня 2025 року, згідно якого замовник виплачує виконавцю (адвокату) винагороду (гонорар) розмір якої та порядок виплати узгоджується за домовленістю між сторонами.
Додатковою угодою № 1 до договору про надання правничої допомоги від 20 травня 2025 року передбачено, що розмір вартості наданої адвокатом клієнту професійної правничої допомоги у суді першої інстанції у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей з врахуванням вивчення матеріалів справи та значення справи для клієнта є фіксованою та становить 3000,00 грн. Вказана вартість включає оплату за складання процесуальних документів, представництво в суді першої інстанції незалежно від фактичної кількості судових засідань, повний юридичний супровід справи та консультації з правових питань.
Вищезазначеною додатковою угодою також визначено, що оплата за даним Договором проводиться шляхом оплати 100% вартості послуг, не пізніше, як 30 днів після остаточного рішення суду.
Згідно Акту прийому-передачі наданих правничих послуг до Додаткової угоди № 1 від 20.05.2025 до Договору про надання правничої допомоги від 20.05.2025, адвокатом понесено прямі витрати, пов'язані з підготовкою до розгляду у суді першої інстанції цивільної справи за позовною заявою про стягнення аліментів на утримання дітей, а клієнт прийняв правничі послуги: підготовку позовної заяви, подання позовної заяви до суду, вивчення судової практики, надання консультацій з правових питань та моніторингу руху справи. Сторони погодили, що вартість правничих послуг у суді першої інстанції є фіксованою та складає 3000 грн.
При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Верховним Судом у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Так, представник позивача адвокат Ковалівський Б.В. просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 в користь позивача витрати, понесені позивачем, на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Разом з тим, враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, розгляд справи проводився без участі в судовому засіданні представника позивача, зважаючи на складність справи та обсяг виконаних робіт, дотримуючись принципів співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що обґрунтованим є розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн, який підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
За таких обставин суд вважає, що рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, слід допустити до негайного виконання.
Згідно Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі ст.ст. 180, 182, 184 СК України та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280, 430 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , аліменти на утримання дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у твердій грошовій сумі по 2500 (дві тисячі п'ятсот тисячі) грн щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 травня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір у сумі 1211 (одної тисячі двісті одинадцять) грн 20 коп.
Стягнути зі ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Бучацького районного суду Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 17 липня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Суддя: І. І. Тхорик