Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/7343/24
Провадження №: 1-кп/332/305/25
16 липня 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.11.2024 за № 12024082030000819, у відношенні ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
У провадженні Заводського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів.
В обґрунтування клопотання прокурор вказав, що при обранні та продовженні відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим суддею та судом були враховані як наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, так і ризики, передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 цього Кодексу. На час проведення судового засідання вказані ризики не відпали, тримання обвинуваченого під вартою є необхідним, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначив, що наміру впливати на потерпілого не має, раніше на нього впливу не здійснював, хоча мав таку можливість. Обвинувачений просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник адвокат ОСОБА_5 зазначив, що ризики, що були підставою для застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого, перестали існувати, оскільки у судовому засіданні вже був допитаний потерпілий, який фактично примирився з обвинуваченим. Крім того, під час судового розгляду були допитані усі свідки обвинувачення. Ризик вчинення інших правопорушень не підтверджений прокурором, тому просив застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до положень ст. ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
Положеннями ст. 199 КПК України визначений порядок продовження строку тримання під вартою.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Частиною 1 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09.11.2024 було застосовано до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21 год. 50 хв. 05 січня 2025 року, який у подальшому було продовжено ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26.12.2024 року терміном на 60 діб, тобто по 23.02.2025. Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14.02.2025 запобіжний захід продовжений до 14.04.2025. Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22.03.2025 запобіжний захід продовжений терміном на 60 діб, тобто до 24 травня 2025 року. Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21.05.2025 запобіжний захід продовжений терміном на 60 діб, тобто до 19 липня 2025 року.
Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суд враховує таке.
ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, яке законодавцем віднесено до категорії тяжких злочинів, санкція статті передбачає покарання від 7 до 10 років позбавлення волі. Розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення обвинувачений може переховуватися від суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1. ст. 177 КПК України.
При обранні та продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею та судом була встановлена наявність ризику незаконного впливу на свідків.
Суд погоджується з доводами сторони захисту і вважає, що з огляду на те, що свідки сторони обвинувачення вже допитані судом, зазначений ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні перестав існувати.
Разом з тим, суд вважає доведеним наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців, оскільки обвинувачений є військовослужбовцем, який самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , останній може повернутися до підрозділу військової частини, яка в будь-який час може змінити місце дислокації. Дані обставини створять умови для обвинуваченого переховуватись від суду.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Суд вважає, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує права та свободи останнього, однак, відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його застосування, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Суд також приймає до уваги запровадження в Україні військового стану, що ускладнює здійснення контролю за виконанням зобов'язань обвинуваченим.
З урахуванням наведеного суд вважає, що підстав для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні не встановлено, тому клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Крім того, підлягає залишенню без змін раніше обрана згідно ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя сума застави у розмірі 60 560,00 грн із покладенням обов'язків в разі сплати суми застави на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 331, 372, 376 КПК України,
постановив:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто по 13 вересня 2025 року включно, з утриманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор».
Одночасно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити розмір застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 60 560 гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок № UA378201720355249002000001205, відкритий в Держказначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26316700, в призначенні платежу обов'язково зазначати інформацію про ПІБ обвинуваченого, номер справи і суд, в якому обрано запобіжний захід.
У разі внесення застави строком на 2 (два) місяці покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у тому числі з державами, з котрими Україна має міждержавні договори про перетин кордонів за внутрішньодержавними паспортами.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до прокурора або суду без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, його захиснику, потерпілому.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня оголошення до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя, а особою, яка перебуває під вартою, - протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 17 липня 2025 року о 10 годині 00 хвилин.
Суддя ОСОБА_1