Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/12685/25
Провадження №1-кп/523/1502/25
14.07.2025
Пересипський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_4 ,
в присутності обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025160000000369 від 23.06.2025р., за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нова Каховка Херсонської області, громадянина України, із вищою освітою, не заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючої: АДРЕСА_2 (оренда), раніше не судимої,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України,-
ОСОБА_5 перебуваючи на підконтрольній українській владі території в м. Одесі, займаючи посаду помічника судді Одеського апеляційного суду, маючи умисел на вчинення виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування тимчасової окупації частини території України, будучи обізнаною щодо розпочатого 24.02.2022 відкритого воєнного нападу рф на Україну, та щодо окупації частини території України рф, усвідомлюючи злочинність своїх дій, бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування тимчасової окупації частини території України, використовуючи свій мобільний телефон марки «IPhone 13» за допомогою месенджеру «TELEGRAM», який прив'язаний до абонентського номеру НОМЕР_1 , здійснила 15.01.2023р., 12.02.2023р. та 18.03.2023 висловлювання матеріалів, в яких міститься виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування тимчасової окупації частини території України, громадянці України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканці тимчасово окупованої території Херсонської області на номер, належного останній мобільного телефону російської реєстрації НОМЕР_2 , авторизованому в месенджері «TELEGRAM» з нік-неймом « ОСОБА_7 » з наступним змістом:
-15.01.2023р., о 11год 47хв. здійснено наступне висловлювання (мовою оригіналу): «Эта трагедия в Днепре и наш Арестович сказал, что это из-за того, что сбитая ракета упала на дом и взорвалась. Ну хоть правду сказал, конечно, его теперь все хейтят. Так зачастую бывает. От ПВО ракет страдают больше», яке містить ознаки виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році;
-15.01.2023р., о 11год. 51хв. здійснено наступне висловлювання (мовою оригіналу): «Ну конечно не в дом, это же понятно, думать головой надо, а не одним местом, вот прям искали именно этот дом и его координаты среди тысяч домов многомиллионного города», що є відповіддю на висловлювання наступного змісту: «Та ракета себе летела явно не в жилой дом. Другие цели были», яке містить ознаки виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році;
-12.02.2023р., о 16год 30хв. здійснено наступне висловлювання (мовою оригіналу): «Моя знакомая недавно была в Херсоне, так говорит жутко так. Город пустой. А я про Мариуполь смотрела, там уже сады отстраивают. Левый берег Мариуполя. Даже есть целые жилые дома, я то думала, что все разрушено», яке містить ознаки виправдовування тимчасової окупації частини території України російською федерацією;
-18.03.2023р., о 09год. 01хв. здійснено наступне висловлювання (мовою оригіналу): «Ой, я не могу)) моя знакомая живет сейчас на левом берегу, говорит, у них все есть, гривен уже нет, дети учатся в русской школе», що є відповіддю на висловлювання наступного змісту: «Не смогли жить под Россией», яке містить ознаки виправдовування тимчасової окупації частини території України російською федерацією.
В судовому засіданні, ОСОБА_8 повністю визнала свою вину за пред'явленим та викладеним в обвинувальному акті обвинуваченням, крім того, пояснила суду про час, місце, спосіб та мотиви скоєного нею при вказаних вище обставинах, не оспорюючи при цьому докази, які містяться у кримінальному провадженні та фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що ОСОБА_8 у повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, враховуючи, що прокурор, обвинувачена та її захисник не оспорювали фактичні обставини провадження та беручи до уваги, що учасники судового провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, при цьому роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та вивченням матеріалів кримінального провадження, що характеризують останню.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю та дії вказаної особи кваліфікує за ч.1 ст.436-2 КК України - виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування тимчасової окупації частини території України російською федерацією.
При призначенні покарання ОСОБА_8 , суд приймає до уваги характер і обставини вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Судом враховується особа ОСОБА_8 , яка є особою раніше не судимою, вперше вчинила кримінальне правопорушення та притягається до кримінальної відповідальності, вчинила кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, маючої постійне місце реєстрації та тимчасового проживання, за місцем роботи на посаді референта та помічника судді характеризується виключно позитивно.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_8 , передбачені ст.66 КК України, суд визнає: щире каяття, повне визнання своєї вини та активне сприяння розкриттю злочинів.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено.
Згідно зі статтями 50,65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання по даному кримінальному провадженню, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини кримінального провадження, беручи до уваги особу ОСОБА_8 , яка є особою раніше не судимою, вперше вчинила кримінальне правопорушення та притягається до кримінальної відповідальності, вчинила кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, маючої постійне місце реєстрації та тимчасового проживання, за місцем роботи на посаді референта та помічника судді характеризувалась виключно позитивно, враховуючи наявність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, повне визнання своєї вини, активне сприяння розкриттю злочинів та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій, беручи до уваги суспільну небезпеку та характер вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, з метою запобігання вчиненню останньою нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про те, що виправлення та недопущення вчинення нею нових кримінальних правопорушень, можливе без її ізоляції від суспільства, із призначенням покарання у виді позбавлення волі з випробуванням (із застосуванням ст.75 КК України).
В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, передбаченого санкцією ч.1 ст.436-2 КК України, повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченої, які створять у неї готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченою покарання у виді позбавлення волі з випробуванням за вчинений злочин, судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
При цьому, суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену у Постанові від 28.05.2020року (справа №753/13972/17; провадження №51-986км20), згідно якої, Верховний Суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.
Крім того, приймаючи таке рішення, суд серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004.
Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950.
Для проведення експертизи залучались експерти, у зв'язку із чим, процесуальні витрати необхідно покласти на обвинувачену ОСОБА_8 .
Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд-
ОСОБА_5 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік із покладанням обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід до набрання вироку законної сили відносно ОСОБА_5 обрати у вигляді особистого зобов'язання.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні в розмірі 6685,15грн. за проведення експертних досліджень - стягнути з ОСОБА_5 в повному обсязі, на користь держави.
Речові докази: мобільний телефон марки «IPhone 13» - звернути у дохід держави відповідно до вимог ст.96-2 КК України, арешт накладений ухвалою слідчого судді Суворовського райсуду м. Одеси від 10 червня 2025р. на вказаний телефон - скасувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Пересипський районний суд м. Одеси до Судової палати по кримінальних справах Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня проголошення.
Копії вироку вручити під розписку учасникам судового засідання, а також надати іншим заінтересованим особам.
Суддя ОСОБА_1