14.07.25
22-ц/812/865/25
Провадження № 22-ц/812/865/25
Іменем України
14 липня 2025 року м. Миколаїв
справа № 945/532/24
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого Коломієць В.В.
суддів Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,
із секретарем судового засідання Горенко Ю.В.,
переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариста «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - адвокатом Коренко Тетяною Володимирівною, на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області, ухвалене 18 березня 2025 року під головуванням судді Семенової Л.М., повне судове рішення складено цього ж дня,
У березні 2024 року Акціонерне товариство «ГЛОБАЛ СПЛІТ» (далі - АТ «ГЛОБАЛ СПЛІТ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач зазначав, що 01 жовтня 2018 року між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1/3306620, право вимоги за яким відповідно до укладеного договору про відступлення права вимоги між ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» та АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» від 29 серпня 2023 року №4-2023 перейшло до АТ «ГЛОБАЛ СПЛІТ». Відповідно до умов договору відповідач надав позивачу кредит в сумі 255 000 грн строком на 60 місяців з 01 жовтня 2018 року до 30 вересня 2023 року, а позичальник зобов'язався погашати кредит та сплачувати проценти за комісію у валюті кредиту відповідно до розрахунків графіку платежів, сплачувати процентну винагороду щомісячно в розмірі 9.00% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту до моменту повного погашення заборгованості за договором; комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в розмірі 1,7% від суми кредиту.
Як вказав позивач, відповідач умови кредитного договору від 01 жовтня 2018 року №1/3306620 не виконував, у зв'язку з чим станом на 26 лютого 2024 року утворилась заборгованість за тілом кредиту, процентами за користування кредитом та комісії у загальному розмірі 214 011 грн 34 коп., за комісією, 82 365 грн 00 коп. - заборгованість за простроченою комісією.
Посилаючись на викладене, АТ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» просило стягнути з ОСОБА_1 вищевказану суму заборгованості.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача - адвокат Коренко Т.В. - просила у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень на позов вказувала, що ОСОБА_1 придбав за отримані ним на підставі укладеного 01 жовтня 2018 року з АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» кредитного договору №1/3306620 кредитні кошти житловий будинок, який був його єдиним місцем проживання. Після початку повномасштабного вторгнення росії до України будинок був зруйнований, в зв'язку із чим, на думку відповідача, він має право на зниження суми кредиту за рахунок страховика, який повинен відшкодувати збитки, або ж може бути списаний кредит перед Банком у відповідності до Закону України 7441-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або отримало пошкодження внаслідок збройної агресії російської федерації проти України». Крім того зазначав, що Банком повинна була бути проведена реструктуризація боргу за кредитним договором з урахуванням продовжуваного періоду воєнного стану, що не було зроблено, та позивач не має права нараховувати будь які штрафи та санкції за прострочення сплати щомісячних платежів та збільшувати процентну ставку за користування кредитом на період дії воєнного стану.
Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 березня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» заборгованість за кредитним договором № 1/3306620 від 01 жовтня 2018 року у розмірі 214 011 грн 34 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» 3 210 грн 17 коп. судового збору.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим утворилася заборгованість згідно розрахунку позивача за наданим кредитом, що підлягає стягненню.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Коренко Т.В., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
Адвокат Коренко Т.В. зазначала, що ОСОБА_1 не був повідомлений про заміну кредитора. Звертала увагу, що 24 лютого 2022 року було введено воєнний стан в Україні, у період дії якого та у тридцятиденний строк після дня його припинення чи скасування відповідно до розділу ІІ частини 3 пункту 11 підпункту 6-1 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов'язань за договором. Також адвокат Коренко Т.В. вказувала, що при укладанні кредитного договору були проігноровані вимоги ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», що згідно ст. 215 ЦК України є підставою для визнання договору недійсним. Також звертала увагу, що при підтвердженні клієнтом скрутного фінансового становища банк може збільшити термін дії кредиту, зменшити відсоткову ставку або комбінувати ці дії задля зменшення розміру щомісячного платежу, а тому кредитором повинна була бути проведена реструктуризація боргу за кредитним договором. Крім того адвокат Коренко Т.В. вказує, що позивач не направляв відповідачу досудову вимогу про дострокове повернення кредиту та не вживав заходів досудового врегулювання спору. Звертала увагу, що кредитні кошти було взято ОСОБА_1 з метою придбання житлового будинку АДРЕСА_1 , який на початку повномасштабного вторгнення росії до України був зруйнований. За такого представник відповідача вважає, що ОСОБА_1 відповідно до Закону України від 01 грудня 2022 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або отримало пошкодження внаслідок збройної агресії російської федерації проти України" має право на списання заборгованості, так як його будинок, який був придбаний на кредитні кошти та був єдиним місцем проживання його сім'ї і був зруйнований внаслідок бойових дій російської федерації проти України, а кредитор у такому випадку отримує право на компенсацію від держави.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін. Зазначало, що доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не був повідомлений про укладання Договору відступлення права вимоги є безпідставними. Так, 15.09.2023 року АТ «Креді Агріколь Банк» було направлено ОСОБА_1 повідомлення про те, що відбулось відступлення прав вимоги за договором №4-2023 від 29.08.2023р. до ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ», воно містило інформацію про розмір заборгованості та реквізити, на які має бути сплачена заборгованість по кредиту, що підтверджується списком №22929 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів. Також ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» звертає увагу, що строк кредитування за кредитним договором № 1/3306620 від 01.10.2018 року закінчився 30.09.2023 року, а позовну заяву подано через електронний кабінет системи «Електронний суд» 08.03.2024 року, а тому процедура дострокового повернення кредиту не повинна була застосовуватись. Крім того зауважує, що 18.10.2023 р. засобами телефонного зв'язку у месенджері «Viber» ОСОБА_1 був направлений Гарантійний лист, в якому пропонувалось позичальнику сплатити в строк до 31.10.2023 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором кошти у розмірі 100 000 грн., тоді залишок заборгованості буде прощено (анульовано). ОСОБА_1 з гарантійним листом погодився, але оплати в рахунок погашення кредитної заборгованості на рахунки ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» здійснено не було. Додатково звертає увагу, що на час дії воєнного стану законодавство України не передбачає скасування нарахування відсотків та комісій за користування кредитними коштами. Твердження апелянта про можливість списання заборгованості у зв'язку зі зруйнуванням житла під час війни Товариство вважає безпідставним, оскільки кредитні кошти відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 були надані на споживчі потреби, право користування та розпорядження кредитними коштами вирішує особисто сам позичальник. З будь-якими заявами про реструктуризацію заборгованості по кредиту до ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» Карпов В.К. не звертався.
В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції представника позивача - Гончаренко І.О. - просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Коренко Т.В., яка подавала апеляційну скаргу, в судове засідання вдруге не з'явились, 23.05.2025 року від адвоката Коренко Т.В. надійшла заява про проведення призначеного апеляційним судом на 26.05.2025 року судового засідання без участі її та ОСОБА_1 . Про призначення розгляду справи на 14.07.2025 року на 10 год 30хв. були належним чином повідомлені, про що свідчить: Реєстр підтверджень про отримання документів з «Електронного суду» учасником справи про сповіщення адвоката Коренко Т.В. (т. 2 а.с. 86); повернуті до суду без вручення з відміткою про відсутність адресату за вказаною адресою повістки (т. 2 а.с. 87-90), направлені на адресу ОСОБА_1 за місцем його проживання, зазначену у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (т. 1 а.с. 29) (така ж адреса зазначена у відзиві на позов і в апеляційній скарзі), що є належним повідомленням відповідно п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Судом установлено і таке вбачається з матеріалів справи, що 01 жовтня 2018 року між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 був укладений комплексний кредитний договір №1/3306620, відповідно до умов якого кредитор надав відповідачу грошові кошти у розмірі 255 000,00 грн строком на 60 місяців - з 01.10.2018 року до 30.09.2023 року (включно), з щомісячною сплатою позичальником платежів для погашення заборгованості за Договором відповідно до Графіку платежів по кредиту та зобов'язанням повернути наданий кредит у повному обсязі та сплатити проценти за його користування. У пунктом 1.2 Кредитного договору зазначено, що кредит надається позичальнику на споживчі потреби, в тому числі на оплату страхового платежу за договором страхування життя. Відповідно до підпунктів 1.3.1-1.3.2 пункту 1.3. статті 1 Кредитного договору позичальник зобов'язаний сплачувати Банку: процентну винагороду щомісячно, в розмірі 9.00% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за Договором; комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) щомісячно, в розмірі 1,7% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. Договору (т. 1 а.с. 9-11).
Факт укладання кредитного договору та отримання кредитних коштів відповідач не заперечував і таке підтверджується копіями меморіальних ордерів від 01.10.2018р. № 24116001-1, № 24116001-3 (т. 1 а.с. 7, 7зв.).
Згідно складеного АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» розрахунку заборгованості, у ОСОБА_1 існує заборгованість за кредитним договором №1/3306620 від 01.10.2018 року перед позивачем, яка становить 214 011 грн 34 коп., що складається з: строкової заборгованості за основним боргом 5594,32; - прострочена заборгованість 94241,89 грн. - нарахованих відсотків 13194,84 грн.; - прострочених відсотків 14280,29 грн.; комісії 4335грн.; простроченої комісії 82365 грн. (т. 1 а.с. 8).
Факт неналежного виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору також підтверджується випискою по рахунку відповідача (т. 1 а.с. 39-55).
29.08.2023 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» укладено договір №4-2023 про відступлення права вимоги. Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 до вищевказаного договору відступлення прав вимоги ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 , який зазначений в реєстрі під №894, за кредитним договором №1/3306620 від 01.10.2018 року. Будь-яка заборгованість після укладення договору відступлення прав вимоги та виникнення у ТОВ «Глобал Спліт» права вимоги до відповідача позивачем не нараховувались (т. 1 а.с. 21-29, 56-90).
Вищевказаний розрахунок заборгованості відповідач не оспорював, власного контрозрахунку не навів.
За таких обставин, відповідно до ст. 526, 1049, 1054 ЦК України та враховуючи той факт, що АТ «Креді Агріколь Банк» відступило право вимоги щодо відповідача на користь позивача і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512 та ст.513 ЦК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» кредитної заборгованості у розмірі 214 011 грн 34 коп.
При цьому суд першої інстанції вірно зазначив про безпідставність посилань відповідача на неповідомлення його про укладення договору про відступлення права вимоги, оскільки таке спростовується відповідним листом АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» з доказами його направлення за місцем реєстрації позичальника, зазначеним ОСОБА_1 у кредитному договорі (т. 1 а.с. 20, 215-217). До того ж сам по собі факт неотримання боржником вказаного повідомлення не звільніє його від обов'язку належного виконання умов кредитного договору, оскільки доказів повернення ним грошових коштів первісному кредитору в період після укладення із позивачем договору про відступлення права вимоги ОСОБА_1 не надав і на таке не посилався. За такого доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.
Щодо посилань апеляційної скарги на те, що згідно розділу ІІ частини 3 пункту 11 підпункту 6-1 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» споживачі звільняються від відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов'язань за договором, то позивачем не було заявлено вимог про стягнення з відповідача неустойки або застосування передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідальності.
Доводи апеляційної скарги про недотримання АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» при укладанні 01 жовтня 2018 року кредитного договору з ОСОБА_1 вимог, передбачених ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст. 19 Закону України «Про захист прав споживача», зокрема вчинення кредитодавцем дій, що ввели його в оману при укладанні цього договору, є безпідставними, оскільки нічим не підтверджені і спростовуються дослідженими судом доказами.
Матеріали справи свідчать, що між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов комплексного кредитного договору №1/3306620 від 01 жовтня 2018 року. Вказаний Договір та укладений у письмовій формі та підписані її сторонами, у ньому міститься повна інформація стосовно умов кредитування. Відповідно до виписки з рахунку до 26 січня 2022 року ОСОБА_1 сплачував кошти на погашення кредитної заборгованості, вважав умови кредитного договору справедливими для себе, з будь-якими заявами про незгоду з умовами договору або про роз'яснення його змісту до Банку не звертався. Про дотримання кредитодавцем вимог ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування" свідчать додані позивачем до позовної заяви разом із Кредитним договором - Пам'ятка клієнта за вказаним кредитним договором з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, Паспорт споживчого кредиту та Заява-анкета №0100325-28092018-002 від 28.09.2018 на отримання готівкового кредиту «Свобода» підписані відповідачем (т. 1 а.с. 10-11, 14-18).
Не можуть бути прийняті до уваги і посилання апелянта на те, що позивач не надсилав ОСОБА_2 досудову вимогу про дострокове повернення кредиту, оскільки ТОВ «Глобал Спліт» звернулось до суду з даним позовом вже після спливу кінцевого строку кредитування та не заявляло вимог про дострокове повернення кредиту.
Відповідачем не надано доказів звернення до позивача із заявою про реструктуризацію заборгованості, а тому не можна вважати обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що позивачем така реструктуризація не була проведена.
Укладений між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 . Комплексний кредитний договір №1/3306620 від 01 жовтня 2018 року не був забезпечений, зокрема нерухомим майном, з його змісту слідує, що кредит надавався відповідачу на споживчі потреби та згідно меморіальному ордеру від 01.10.2018р. № 24116001-1 кредитні кошти (за вирахуванням страхового платежу) були перераховані особисто ОСОБА_1 . За такого також є необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що до правовідносини сторін слід застосовувати положення Закону України від 01 грудня 2022 року № 2823-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
Отже доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Таким чином, колегія не вбачає підстав для скасування рішення районного суду, постановленого з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
З огляду на результати апеляційного перегляду відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Коренко Тетяною Володимирівною, залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий В.В. Коломієць
Судді: О.В. Локтіонова
О.О. Ямкова
Повна постанова складена 17 липня 2025 року.