Справа № 3/593/360/2025
"16" липня 2025 р. суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Крамар В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від управління Служби безпеки України в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи військової частини НОМЕР_1 , освіта вища, до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці чи конфіденційної інформації не притягувався
за ст. 2122 ч. 1 п. 6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
17-24 червня 2025 року під час проведення комісією управління СБ України в Тернопільській області перевірки стану охорони державної таємниці у військовій частині НОМЕР_1 було встановлено, що заступник начальника штабу з мобілізаційної роботи військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який має допуск та доступ до державної таємниці за формою 2, не дотримався взятого на себе зобов'язання у зв'язку з допуском до державної таємниці та не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці.
В порушення вимог п. 755 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 р. № 939 (далі - Порядок), при огляді комісією робочих місць виконавців секретних документів, зокрема, заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи ОСОБА_1 , що знаходиться в режимному приміщенні № 26, виявлено порушення порядку знищення матеріальних носіїв секретної інформації. Під час огляду металевого сховища №1, виявлено секретний документ, який зареєстровано у Журналі обліку секретних видань інв. № 27/1/7 від 21.10.2016 за номером інв. № 82т/м від 02.12.2007 під назвою «Витяг з директиви ГШ ЗС України» гриф секретності «Таємно», літер М, на одному аркуші. Разом з тим, згідно записів в акті про знищення секретних документів від 01.03.2025 секретний документ був знищений, що є порушенням вимог п. 416, 418. Таким чином ОСОБА_1 , як відповідальна особа за ведення секретного мобілізаційного діловодства, в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про державну таємницю» та п.п. 116, 420 Порядку, не переконавшись у повному фізичному знищенні відібраних матеріальних носіїв секретної інформації, вчинив в акті відмітки про звірення документів та їх знищення шляхом спалення. Також ОСОБА_1 в порушення вимог п. 428 Порядку у «Журналі обліку секретних видань» інв. № 27/1/7 від 21.10.2016 зроблено відповідні відмітки про знищення вказаного матеріального носія секретної інформації.
На розгляд справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до пояснень ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення останній вину у вчиненні правопорушення визнає, просить звільнити його від сплати судового збору як учасника бойових дій.
Не зважаючи на неявку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого п. 6 ч.1 ст. 2122 КУпАП підтверджується дослідженими під час розгляду: витягом з акту перевірки стану охорони державної таємниці у НОМЕР_2 окремому батальйоні матеріального забезпечення (військова частина НОМЕР_1 ) від 25 червня 2025 № 69/26-5983; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині № 84 від 20.03.2024; копією зобов'язання громадянина у зв'язку з допуском до державної таємниці ОСОБА_1 від 08 лютого 2024 року.
Враховуючи обставини правопорушення, особу порушника, а саме: те, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався, як посадова особа військової частини НОМЕР_1 вчинив правопорушення в умовах воєнного стану, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 , доцільно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу ближчому до максимального.
Згідно з п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Таким чином п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Ст. 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Разом з цим у вказаній справі про адміністративне правопорушення не йдеться про захист прав ОСОБА_1 , оскільки останній є особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, - виходячи з наведеного ОСОБА_1 не підлягає звільненню від сплати судового збору у цій справі, у зв'язку з тим, що він є учасником бойових дій.
Керуючись ст. ст. 401, 283, 284 КУпАП, -
визнати винним гр. ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 2122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 75 (сімдесяти п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1275 (одну тисячу двісті сімдесят п'ять) гривень, в доход держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход спеціального фонду Державного бюджету України 605,60 (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) грн. судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу, що становить 2550,00 грн.;
витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: