Справа № 944/2285/25
Провадження №3/944/1460/25
16.07.2025 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Матвіїв І.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області, з військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130, ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
29 квітня 2025 року о 23:14:00 год ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Окрім цього, 30 квітня 2025 року близько 00 год 00 хв військовослужбовець військової служби по мобілізації солдат ОСОБА_1 , в умовах особливого періоду на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) перебував в станіалкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надіслав на адресу суду суду заяву в якій просить суд слухати справу у його відсутності, вину у вчиненому визнав повністю. Пояснив що брав участь у бойових діях, просив об'єднати справи та суворо не карати.
Відповідно до ст.268 КУпАП, суддя розглядає справу у його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.3 ст.172-20 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень стверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №315655 від 30.04.2025 року, тестуванням на алкоголь до протоколу серії ЕПР1 №315655 від 30.04.2025 року, згідно якого результат тесту 2.14 проміле, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №15 від 30.04.2025, з якого вбачається що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'ягніння, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписами на CD-диску, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 пройшов огляд в медичному закладі на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», результат становить 2.14 проміле, постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4614871 від 30.04.2025;
- протоколом про військове адміністративне правопорушення А4574 №3 від 30.04.2025, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №15 від 30.04.2025, з якого вбачається що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'ягніння, рапортами від 30.04.2025, визнавальними поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності наданими під час розгляду справи, а також іншими доказами, які наявні в матеріалах справи.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.3 ст.172-20 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративні правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.9 (а) Правил дорожнього руху - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, які зокрема вчинені в умовах особливого періоду.
Суб'єктами даного адміністративного правопорушення є військовослужбовці.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП є суспільні відносини у сфері військової дисципліни, належне несення військової служби.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, полягає, зокрема, у виконанні військовослужбовцем обов'язків військової служби у стані алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду.
В діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.3 ст.172-20 КУпАП.
При вирішенні даної справи суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника та ступінь його вини.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність, суд визнає щире розкаяння винного.
На підставі викладеного суд вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», суд може звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан сторони.
Оскільки, ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 , останній, на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір», звільняється від сплати судового збору.Керуючись ст. 221, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.3 ст.172-20 КУпАП.
- за ч.3 ст.172-20 КУпАП - штраф у розмірі 1000 (однієї) тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.
- за ч.1 ст.130 КУпАП штраф у розмірі 1000 (однієї) тисячінеоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн (Сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі частини 2 статті 36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою КМ України.
Суддя І.М.Матвіїв