Справа № 309/2302/25
Провадження № 3/309/776/25
14 липня 2025 року м. Хуст
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Орос Я.В., вивчивши матеріали, які надійшли з Хустського РУП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , пенсіонера,
за ч.1 ст. 164 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №248287 від 15.06.2025 року, ОСОБА_1 близько 16 год. 10 хв. в м.Хуст по вул. І.Франка, здійснював перевезення пасажирів на транспортному засобі ВАЗ 2115 д.н.з. НОМЕР_1 без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, чим порушив ч.1 ст. 164 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 з'явився. До суду подав клопотання про закриття провадження у даній справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП на підставі п.1 .ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Обставини викладені у протоколі ОСОБА_1 заперечив, зазначивши, що органом поліції не доведено наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, надані ним докази не є переконливими, достатніми, а отже - відсутні правові підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю виходячи з наступного .
Відповідно до ст. ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката, провівши підготовку до її розгляду встановив наступне.
У відповідності до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП ( в частині здійснення господарської діяльності без ліцензії та дозвільних документів) може бути лише суб'єкт господарювання.
Частина 1 ст.164 КУпАП визначає, що провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Відповідно до ч.2 ст.55 Господарського Кодексу України суб'єктами господарювання є: господарські організації юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Проте, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП України ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність з перевезення пасажирів, однак жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем матеріали справи не містять.
Істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.
Отже, диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП передбачає відповідальність за дії, які полягають у провадженні господарської діяльності: без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування. Суб'єктом відповідальності в даному випадку є суб'єкт господарювання.
Згідно ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Разом з тим, відповідно до п.14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно положень ст. 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено, зокрема, що ліцензія - запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб'єкта господарювання права на провадження визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року №222-VIII, за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб'єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративну відповідальність.
В матеріалах адміністративної справи відсутні докази щодо систематичного надання ОСОБА_1 послуг з перевезення пасажирів, при цьому важливою ознакою господарської діяльності є її систематичність.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів. Разом з тим, зокрема матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували той факт, що ОСОБА_1 дійсно надавав послуги з перевезення пасажирів, тобто, що такий організовано та систематично здійснював перевезення пасажирів за оплату. До протоколу не долучено доказів, які б підтверджували вказані обставини. Додані до справи матеріали, в тому числі відеозаписи не містять жодних доказів законної зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Відповідно до змісту відеозаписів 000000_00000020250613161727¬_0007, 000000_00000020250613162228¬_0008, 000000_00000020250613162728¬_0009, 000000_00000020250613163228¬_0010, 000000_00000020250613163728¬_0011 неможливо підтвердити факт порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, тобто вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого нормами КУпАП (сержантом поліції взагалі не названо жодної причини зупинки автомобіля), що в свою чергу ставить під сумнів існування законної причини зупинки та правомірність подальших дій патрульних.
При цьому суд враховує, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Відповідно до положень ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів в справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст..62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до переконливого висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП є недоведеною поза розумним сумнівом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, постановою Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року, ст.ст. 1, 6, 7, 245, 247, 252, 256, 277, 278, 280, 283 КУпАП, суддя
Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП провадженням закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Хустського
районного суду: Кемінь В.Д.