Справа № 309/3424/24
Провадження № 2-о/309/327/24
17 липня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області в складі
головуючого судді Піцура Я.Я.,
присяжних Король М.Ю.,
Барзул Н.М.,
за участю секретаря Гелетей Д.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 ,
представника ОСОБА_2 - Кобрин М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , де зацікавлена особа орган опіки і піклування виконавчого комітету Хустської міської ради про визнання громадянина недієздатним, встановлення опіки та призначення опікуна,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою у якій просить визнати недієздатним ОСОБА_2 , встановити над ним опіку та призначити його опікуном.
Заявлені вимоги вмотивовані тим, що його брат ОСОБА_2 є інвалідом з дитинства ІІІ групи внаслідок психічного здоров'я. У результаті чого не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує постійного стороннього догляду.
Він є єдиним родичем, який має можливість та бажання доглядати свого брата і бути його опікуном.
В своїй заяві просить суд визнати ОСОБА_2 недієздатним та встановити над ним опіку, призначивши його опікуном.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав свою заяву та просив її задовольнити. Зазначив, що після смерті батьків він залишився проживати з братом і доглядає його так як пообіцяв батькові перед його смертю. Сестра ОСОБА_3 не бажає доглядати за братом, проживає зі своєю сім'єю окремо. У них досить натягнуті відносини з чоловіком сестри, який хворого брата не поважає. Сестру іноді просить доглянути за братом коли він не може через роботу. За це сестрі віддав карточку на яку приходить грошова допомога брату. Він є єдиний, хто може опікуватися братом і буде це робити, бо нікому більше це робити.
У судовому засідання було заслухано думку ОСОБА_2 , який усвідомлено та чітко ствердив, що він проживає разом з братом, який робить йому їсти та доглядає. Сестра живе не з ними, а в іншому місці. Сестра теж іноді допомагає, приносить їжу. Чоловік сестри іноді ображає його. Хоче саме брата як опікуна.
В судовому засіданні адвокат Кобрин М.М., яка представляє інтереси ОСОБА_2 просила клопотання задовольнити. Просить врахувати у першу чергу акт депутата, та думку самого ОСОБА_2 . Вважає, що призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 відповідатиме його найкращим інтересам.
В судове засідання представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Хустської ради не з'явився, в матеріалах справи міститься заява від представника Хустської міської ради, згідно якої просить суд проводити розгляд справи без участі представника органу опіки та піклування, просить відмовити у задоволенні вимог.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, в їх сукупності, приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом третьої групи безстроково, перебуває на обліку у лікаря психіатра, знаходиться на обліку в УСЗН ВК Хустської міської ради як одержувач соціальної допомоги особі з інвалідністю.
Батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а мати ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно довідки про склад сім'ї разом з ним за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані у тому числі брат ОСОБА_1 та сестра ОСОБА_3 .
Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов депутата Хустської міської ради ОСОБА_2 проживає у АДРЕСА_1 , є інвалідом з дитинства внаслідок психічної хвороби та потребує постійного стороннього догляду. Після смерті батьків залишився без піклувальника. Сестра ОСОБА_3 не має можливості здійснювати догляд за ним, тому догляд за ним здійснює брат ОСОБА_1 .
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №142 від 03.04.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на хронічний стійкий психічний розлад у формі легкої розумової відсталості (вираженої дебільності), що позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Відповідно до ч.1 ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Згідно ч.1 ст. 40 ЦК України, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
Виходячи з наведеного, оскільки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на хронічний стійкий психічний розлад у формі легкої розумової відсталості (вираженої дебільності), що позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає їх достатніми для визнання ОСОБА_2 недієздатним.
В силу ч. 1 ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Згідно ч.ч. 6-7 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною першою цієї статті.
Відповідно до приписів законодавства у справах про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності ЦПК передбачається періодичний судовий контроль за наявністю/продовженням існування підстав для обмеження чи позбавлення особи дієздатності (принцип, визначений у рішеннях ЄСПЛ «Наталія Михайленко проти України» (2013), «Станєв проти Болгарії» (2012), «Штукатуров проти Росії» (2008), адже ч. 6 ст. 300 встановлюється максимальний строк дії судового рішення про визнання фізичної особи недієздатною у 2 роки).
Згідно ч. 1ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до ст. 62 ЦК України, опіка встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки, або за місцем проживання опікуна.
Частинами 1-4 ст. 63 ЦК України передбачено, що опікуна призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном лише за її письмовою заявою. Опікун призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна.
У відповідності до приписів ст. 67 ЦК України та Розділу 4 Правил, опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Зі змісту подання органу опіки та піклування виконавчого комітету Хустської міської ради вбачається, що орган опіки та піклування вважає за недоцільне призначити ОСОБА_1 опікуном над братом ОСОБА_2 .
Суд не може погодитись з висновком органу опіки та піклування, оскільки такий висновок не є належним чином вмотивованим.
Відповідно до ст. 64 ЦК України, опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.
У постанові Верховного суду від 08.01.2024 року у справі №753/1905/22 (провадження №61-8758св.23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюються за поданням органу опіки та піклування, яке повинно відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має враховувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у в справі № 496/4271/16-а (провадження № 11-606апп18) сформульовано правовий висновок про те, що рішення виконавчого комітету як органу опіки та піклування є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов'язків у осіб, яких рекомендовано призначити опікунами, таке рішення не порушує прав та обов'язків інших опікунів та підопічного. Правові наслідки для інших опікунів, підопічного виникають виключно в результаті постановлення рішення судом, в процесі чого саме і відбувається оцінка усіх доказів у сукупності, зокрема й оскаржуваного рішення органу опіки та піклування, яке не має наперед встановленої сили для суду, який розглядає справу і вирішує правове питання призначення опікуна недієздатній особі.
Подання органу опіки та піклування не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановлені судом рішення по справі не має пріоритетного значення, та може бути враховано на розсуд суду.
У поданні орган опіки та піклування посилається на те, що заявник ОСОБА_1 , який є рідним братом психічно-хворої особи не представив документів, які б засвідчили те, що його сестра ОСОБА_3 не може виконувати обов'язки опікуна.
Таке подання органу опіки та піклування не відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, оскільки посилання на те, що ОСОБА_1 не представив документів, які б засвідчили те, що сестра не може виконувати обов'язків опікуна є безпідставним і такі обов'язки заявника не передбачені чинним законодавством.
Крім того, орган опіки та піклування не врахував якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Суд констатує, що сестра ОСОБА_3 не подавала до органу опіки та піклування заяви про те, що вони бажає бути опікуном свого брата. Подання такої заяви є обов'язковою умовою про призначення опікуна.
При цьому, як установлено у судовому засіданні сестра ОСОБА_3 лише зареєстрована разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , однак проживає за іншою адресою зі своєю сім'єю. Чоловік сестри має натягнуті відносини з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , і як убачається з пояснень останнього це є серйозною перепоною для можливості здійснення саме сестрою обов'язків опікуна. Сам ОСОБА_2 також висловив бажання щоб його опікуном був брат.
Відтак на думку суду можливе призначення сестри ОСОБА_3 опікуном над ОСОБА_2 не відповідатиме його найкращим інтересах, та в силу встановлених обставин є фактично неможливим з об'єктивної сторони.
Заявник за всіма критеріями відповідає вимогам, які закон ставить до особи, яка бажає стати опікуном, і саме він наразі здійснює догляд за братом на постійній основі.
У частинах другій-п'ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
За таких обставин, коли перешкод, зазначених у ст. 64 ЦК України для призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 не встановлено, суд вважає за можливе встановити опіку над недієздатним ОСОБА_2 та призначити заявника його опікуном.
Таке рішення відповідатиме найкращим інтересам психічно-хворої особи, яка самостійно не може здійснювати свої права та інтереси.
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
З огляду на викладене, заява про визнання ОСОБА_2 недієздатним та призначення заявника опікуном є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.55, 60-64, 65, 67, 75 ЦК України, ст.ст.13,81,258,259,264,265,294, 300ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 - задоволити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_1 - недієздатним.
Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Встановити строк дії даного рішення 2 роки з моменту набрання ним законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання через Хустський районний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 17.07.2025 року.
Суддя Хустського
районного суду: Піцур Я.Я.
Присяжні: Барзул Н.М.
Король М.Ю.