Справа №639/4666/25
Провадження № 3/639/1336/25
16 липня 2025 року суддя Новобаварського районного суду м. Харкова Васильєва Н.М., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-
21 червня 2025 року о 16-23 год. в м. Харкові, по проїзду Гуківському, буд. 4, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21103 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнав, пояснив суду, що 21.06.2025 року приблизно о 16:20 год. він керував своїм транспортним засобом ВАЗ 21103 д.н.з. НОМЕР_1 по проїзду Гуківському у м. Харкові. Біля буд. №4 його безпричинно зупинили співробітники патрульної поліції, провели поверхневий огляд автомобіля, після чого запропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у наркоцентрі. Він погодився на пропозицію поліцейського, який здійснював відеофіксацію місця події. Однак, в цей час до нього підійшов інший патрульний поліцейський та повідомив йому, що в разі проходження ним огляду на стан наркотичного сп'яніння, у нього вилучать посвідчення водія. Якщо він не бажає цього, то він повинен зараз відмовитися від проходження огляду, самостійно його пройти у будь-якій лікарні та принести відповідний висновок до суду. Злякавшись вилучення свого посвідчення водія, він відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Отримавши протокол він одразу поїхав до 4-ої лікарні для здачі аналізів. По дорозі до лікарні його зупинив інший екіпаж патрульної поліції, також запропонував пройти огляд на стан сп'яніння. Він погодився та пройшов цей огляд, за результатами якого будь-яких наркотичних речовин у нього виявлено не було.
ОСОБА_1 зазначив, що працівники патрульної поліції спеціально ввели його в оману та спровокували на відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. Наслідки відмови від огляду йому ніхто не роз'яснював, у зв'язку із чим вважав, що в його діях не було складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Корнійчук Я.П. підтримала пояснення свого підзахисного, просила закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, з огляду на наступне:
- долучений до матеріалів справи відеозапис є неповним та небезперервним;
- працівники поліції безпідставно зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 ;
-матеріалами справи не підтверджується відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки мала місце провокація з боку поліцейських щодо його відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у наркоцентрі;
-у протоколі міститься низка ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , які жодним чином не підтверджуються на наявних відеозаписах з нагрудних камер поліцейських;
- ОСОБА_1 під час події не перебував у стані наркотичного сп'яніння.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити у судовому засіданні наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване та законне судове рішення.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вимогами пункту 12 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі за текстом - Інструкція) передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами в їх сукупності, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №368731 від 21.06.2025 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого 21.06.2025 року о 16 год. 38 хв. ОСОБА_1 направлявся для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння до КНП ХОР «Обласна наркологічна клінічна лікарня», однак від проходження медичного огляду він відмовився;
- відеозаписом з місця події від 21.06.2025 року, відповідно до якого встановлено, що 21 червня 2025 року о 16-23 год. за адресою: м. Харків, проїзд Гуківський, буд. 4 співробітники поліції зупинили транспортний засіб ВАЗ 21103 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування поліцейський повідомив ОСОБА_1 про те, що в нього є підозра, що він, як водій транспортного засобу, перебуває в стані наркотичного сп'яніння. Надалі співробітник патрульної поліції декілька разів пропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНКЛ, оскільки у останнього були виявленні ознаки наркотичного сп'яніння. Після деяких вагань ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, про що самостійно повідомив поліцейського. При цьому поліцейський роз'яснив ОСОБА_1 права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також наслідки відмови особи від проходження такого огляду.
Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій ОСОБА_1 та визнання його винуватості, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.
Доводи сторони захисту про те, що 21.06.2025 року зупинка ОСОБА_1 була незаконною, не знайшли свого обґрунтованого підтвердження, оскільки поліцейськими роз'яснено підстави зупинки автомобіля, що підтверджується відеозаписом та рапортом інспектора УПП в Харківській області від 21.06.2025 року, у зв'язку із чим його зупинка відповідає вимогам п. 5 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Суд зазначає, що законність підстав для зупинки транспортного засобу, не охоплюється диспозицією статті 130 КУпАП і дії поліцейських щодо законності таких підстав, могли бути оскаржені стороною захисту в окремому порядку, зокрема, в порядку адміністративного судочинства.
Доводи захисника про те, що на відеозапису не міститься категорична відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, є необґрунтованими та такими, що спростовуються відомостями зазначеного відеозапису, з якого чітко вбачається, що після зупинки автомобіля 21.06.2025 року приблизно о 16:25 год працівниками патрульної поліції було неодноразово запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в КНП ХОР ОНКЛ, на що ОСОБА_1 після деяких вагань та уточнюючих його запитань відмовився. Працівники патрульної поліції неодноразово наголошували ОСОБА_1 , що у разі відмови від проходження огляду на стан сп'яніння відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення вимог п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, однак останній свою думку не змінив та відмовився їхати до медичного закладу.
При цьому, суд звертає увагу, що згідно пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов'язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.
Одним із таких розпоряджень поліцейського, є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 11-21сап21 (реєстраційний номер рішення 101473367)).
Тобто, вимога поліцейського адресована водію про проходження відповідного огляду на стан сп'яніння, є законною та очевидною вимогою, та подвійному тлумаченню не підлягає.
Твердження захисника про те, що до матеріалів справи долучено компакт диск, на якому міститься різні фрагменти відеозапису із нагрудної камери працівника поліції, які мають певні проміжки часу, що, на думку сторони захисту, свідчить про те, що працівники поліції під час проведення відеозйомки процедури складання адміністративного матеріалу, порушили принцип безперервності її застосування, то суд вважає їх безпідставними, оскільки в даному випадку відеозапис не є єдиним доказом по справі, який оцінюється в сукупності з іншими доказами. Сумнівів щодо достовірності та допустимості відеозапису не викликає, оскільки на ньому відображено подію, що зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення.
Доводи адвоката Корнійчук Я.П. про те, що у ОСОБА_1 на місці події не було ознак наркотичного сп'яніння, суд до уваги не приймає, з огляду на таке.
Відповідно до вимог п.2 ч.4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в тому числі, є неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаки сп'яніння, які виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки, визначаються в межах дискреційних повноважень поліцейського в результаті візуального огляду особи, її поведінки, запахів тощо, і саме ці ознаки є підставою для пропозиції особі пройти огляд на стан сп'яніння.
Виявлення ознак, як виходить зі змісту діючого законодавства, не потребує проведення будь-яких спеціальних дій з боку поліцейського та складання поліцейським будь-яких документів. З огляду на те, чи погодиться особа на проходження огляду на стан сп'яніння, чи відмовиться від цього, поліцейський вносить виявлені ознаки або до протоколу про адміністративне правопорушення в разі відмови, або до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо особа надала згоду на проходження огляду в закладі охорони здоров'я.
При цьому слід зазначити, що наявність у водія хоча б одної з ознак сп'яніння зобов'язує працівника поліції розпочати визначену законом правову процедуру - проведення огляду на стан сп'яніння.
Суд зазначає, що відповідно до протоколу та відеозапису вбачається, що працівник поліції встановив всі перелічені у протоколі ознаки наркотичного сп'яніння.
Тобто виявлені ознаки сп'яніння у ОСОБА_1 узгоджується з ознаками наркотичного сп'яніння, які визначені вищевказаною Інструкцією, що, поза розумним сумнівом, спростовує такі твердження сторони захисту.
Таким чином, в даному випадку працівники поліції, оцінивши поведінку та стан ОСОБА_1 , дійшли до висновку, що він може перебувати в стані наркотичного сп'яніння, а тому в порядку вимог п. 2.5 ПДР України запропонували пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння.
Доводи ОСОБА_1 про те, що на момент зупинки транспортного засобу він не перебував у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується відповідним висновком КНП ХОР «ОКНЛ» від 21.06.2025 року, суд не бере до уваги, оскільки останній відмовився проходити відповідний огляд на стан наркотичного сп'яніння, тобто порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Доводи сторони захисту про те, що дії поліцейських були упередженими та мала місце провокація щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у наркоцентрі, суд не приймає до уваги, оскільки вказані пояснення спростовуються відеозаписами з місця подій від 21.06.2025 року, з яких вбачається, що співробітниками патрульної поліції було дотримано вимоги Інструкції та КУпАП під час проведення процедури огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння. Будь-яких зауважень чи клопотань з цього приводу ОСОБА_1 не заявляв.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 5 лютого 2008 року у справі "Раманаускас проти Литви" (п. 55) зазначив, що підбурювання з боку міліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним переслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений, для того, щоб можна було встановити факт злочину, тобто отримати докази і розпочати кримінальне переслідування.
Разом з тим, зі змісту матеріалів справи вбачається, що працівники поліції не проводили негласну операцію стосовно ОСОБА_1 , а діяли відкрито, відповідно до наявної ситуації, не мали надійної достовірної інформації про перебування водія у стані наркотичного сп'яніння, не підбурювали його до вчинення правопорушення шляхом наполегливих спонукань та обіцянок і не вчиняли дій, які переконували його в необхідності порушити закон, а діяли в межах своїх повноважень.
Будь-яких відомостей, які б свідчили про незаконність дій працівників поліції, в тому числі щодо причин зупинення транспортного засобу або невірно встановлених ознак наркотичного сп'яніння, оскарження їх дій або бездіяльності згідно чинного законодавства України, а саме до керівництва патрульної поліції з метою ініціювання службової перевірки, або в порядку КАС України, а також до відповідних правоохоронних органів, матеріали справи - не містять, а отже суб'єктивні твердження ОСОБА_1 з цього приводу є необґрунтованими.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що твердження сторони захисту про провокацію вчинення адміністративного правопорушення спростоване у судовому засіданні вищеописаними доказами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 було порушено п. 2.5 ПДР України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини суд розцінює як бажання уникнути адміністративної відповідальності за вчинення даного правопорушення. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували пояснення ОСОБА_1 , матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Причини, з яких ОСОБА_1 відмовився виконувати вимогу працівника поліції щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в КНП ХОР «Обласна наркологічна клінічна лікарня», правового значення для розгляду цієї справи не мають.
Суд враховує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Матеріали справи не містять доказів порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст.ст. 256, 266 КУпАП, та положень «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 (з внесеними змінами).
Поряд з цим, належить врахувати те, що відповідно до відомостей довідки з облікової бази «Інформаційний портал Національної поліції України», ОСОБА_1 отримував посвідчення водія.
В судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що він має стаж керування транспортними засобами 22 роки.
Таким чином об'єктивно вбачається, що отриманню посвідчення водія передувало складання ним іспиту на знання вимог ПДР України, що об'єктивно вказує на те, що ОСОБА_1 знає ПДР України.
Відповідно до вимог п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Отже, суд вбачає, що ОСОБА_1 свідомо ігнорував ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого ним правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду, характер вчиненого правопорушення, особу винного, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, вважаю за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами, в межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Окрім цього, з ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 130 ч.1, 268, 279, 283, 294 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, (отримувач коштів ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300), призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяця.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд міста Харкова до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.М. Васильєва