Справа № 397/149/22
Номер провадження 1-кп/404/66/22
16 липня 2025 року Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши під час судового засідання у м. Кропивницькому в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021121020000590 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 152, ч.4 ст.152 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3 , суд,
Прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу - тримання під вартою, виходячи з ризиків, передбачених п.1,2,3 ст. 177 КПК України.
Захисник та обвинувачений заперечили проти клопотання, вказавши на відсутність ризиків, відсутність доказів тиску обвинуваченим на потерпілих та належну поведінку обвинуваченого на досудовому слідстві в період коди він не перебував під вартою.
Член колегії суддів - суддя ОСОБА_6 на теперішній час перебуває на лікарняному, що призводить до неможливості розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегією суддів.
Так, суд зауважує, що пунктом 20-5 Перехідних положень КПК України визначено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), було встановлено, що у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Із запровадженням на території України воєнного стану, питання продовження строку тримання під вартою у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом такого питання у встановленому КПК порядку, стало регулюватися положеннями ч. 6 ст. 615 КПК України.
Зокрема, ч. 6 ст. 615 КПК України було передбачено, що у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України № 8-р(II)/2024 від 18.07.2024 року у справі № 3-88/2022(205/22, 114/24) частину шосту статті 615 КПК України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).
При цьому суд наголошує, що мотивами, які слугували для прийняття вказаного рішення Конституційним Судом України, стала виключно неприпустимість автоматичногопродовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та наголошення на необхідності розгляду вказаного питання судом, що завершується ухваленням вмотивованого та належним чином обґрунтованого судового рішення.
Крім того, Конституційний Суд України, за змістом вищевказаного рішення, зобов'язав Верховну Раду України «привести нормативне регулювання, установлене ч. 6 ст. 615 КПК України, що визнана неконституційною, у відповідність із Конституцією України та цим рішенням» (п. 3 резолютивної частини рішення). У зв'язку з цим втрата чинності положень ч. 6 ст. 615 КПК України була відтермінована Конституційним Судом України на три місяці з дня ухвалення вищевказаного рішення.
Попри це, зі спливом тримісячного строку, встановленого Конституційним Судом України, Верховною Радою України нормативне регулювання, установлене ч. 6 ст. 615 КПК України, щодо продовження строку тримання під вартою у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом такого питання у встановленому КПК порядку, у відповідність до рішення Конституційного Суду України не приведено.
У зв'язку з цим, на теперішній час склалась ситуація, за якої положення ч. 6 ст. 615 КПК України є такими, що втратили чинність, та відповідно не можуть бути застосованими при продовженні строку тримання під вартою, а Верховною Радою України, всупереч вимогам Конституційного Суду України, не вироблено новий механізм, який врегулював би окреслене вище питання.
При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. При цьому, на переконання суду, такий перелік не є вичерпним.
Зокрема, положеннями ст. 129 Конституції України аналогічно закріплено основні засади судочинства, в тому числі і кримінального, із зазначенням про те, що законом можуть бути визначені також інші засади судочинства.
Таким чином, до загальних засад кримінального провадження слід віднести, зокрема: розумність строків, доступ до правосуддя, а також незмінність складу суду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Порядок визначення складу суду встановлений ст. 35 КПК України. При цьому ч. 9 ст. 35 КПК України передбачає, що склад суду у кримінальному провадженні є незмінним, крім випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Аналогічно, згідно положень ч. 1 ст. 319 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів.
За загальними правилами судочинства незмінність складу суду при проведені судового розгляду полягає в тому, що справа від початку її розгляду і до закінчення повинна розглядатись за участі лише судді або колегії суддів, визначених ЄСІТС для розгляду конкретного кримінального провадження, натомість тимчасова неможливість розгляду клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою (зокрема у зв'язку з перебуванням члена колегії на лікарняному) не може бути безумовною підставою для вилучення справи з подальшим її перерозподілом, що призведе до порушення розумних строків розгляду справи, а також необхідності кожного разу розпочинати судовий розгляд спочатку, що в свою чергу може призвести до втрати доказів по справі, зокрема неможливості повторного допиту свідків, потерпілих тощо.
У зв'язку з викладеним, оскільки член колегії суддів - суддя ОСОБА_6 перебуває на лікарняному, з огляду на те, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 закінчується 23.07.2025 року, і відповідно неможливо за вказаних обставин колегією суддів розглянути питання продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 то вищевказане клопотання прокурора, з урахуванням загальних засад кримінального провадження, зокрема незмінності складу суду, а також враховуючи позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні від 18.07.2024 року, розглядається суддею ОСОБА_1 , який є головуючим суддею у складі колегії суддів, що здійснює розгляд вищезазначеного кримінального провадження.
При цьому суд акцентує увагу на тому, що, застосовуючи загальні засади судочинства, з урахуванням вимог Конституційного Суду України, суд не здійснює продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого автоматично, а розглядаєвказане питання, із забезпеченням прав учасників судового розгляду, здійснюючи судовий контроль на предмет наявності чи відсутності ризиків, що виправдовують потребу в подальшому триманні обвинуваченого під вартою та постановляючи вмотивоване рішення.
Вислухавши позицію сторін з приводу клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Судом фактично досліджено всі докази у провадженні. Разом з тим, обвинуваченому інкримінується вчинення тяжкого злочину відносно неповнолітніх, що підвищує соціальну небезпеку обвинуваченого та з урахуванням тяжкості покарання та запереченням своєї вини обвинуваченим свідчить про реальність ризику переховування від суду.
Повідомлення потерпілими інформації про вчинення тиску на них на переконання суду заслуговують на увагу та свідчать про наявність ризику, вчинення тиску на потерпілих з метою зміни ними показів. Попередня позитивна поведінка обвинуваченого на стадії досудового слідства не спростовує наявність даних ризиків.
Таким чином, суд приходить до переконання щодо необхідності продовження запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого на досудовому слідстві.
Інші запобіжні заходи не забезпечать виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків. При цьому, визначення розміру застави, з огляду на застосування фізичного насильства обвинуваченим відносно потерпілих- є неможливим.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити повністю.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 2 (два) місяці, тобто до 16.09.2025 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_1