Справа № 947/20983/25
Провадження № 1-кс/947/9154/25
01.07.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025160000000208 від 25.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
І. ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН ДАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Згідно поданого стороною обвинувачення клопотання вбачається, що наразі слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025160000000208 від 25.02.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено,25.02.2025 до СУ ГУНП в Одеській області надійшла заява ОСОБА_5 про те, що група осіб, діючи за попередньою змовою, з березня 2024 року, шахрайським шляхом заволоділи його грошовими коштами, чим завдали майнову шкоду у великих розмірах.
В ході досудового розслідування проведено санкціонований обшукна підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси справа № 947/8351/25 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:
1)Сім-пакет з мобільним номером телефону НОМЕР_1 - Лайф без сім-карти; сім-пакет «Уe333»з мобільним номером телефону НОМЕР_2 з написом « ОСОБА_6 » з сім-картою всередині;сім-пакет «УЕЗЗЗ» з мобільним номером телефону НОМЕР_3 ,сім-пакет «УЕЗЗЗ» з мобільним номером телефону НОМЕР_4 , з сім-картою всередині - упаковано до полімерного сейф-пакету марки EXPO 298581
2)банківські картиМонобанк НОМЕР_5 , Приватбанк - НОМЕР_6 - упаковано до сейф пакету марки ICR 0231977
3)ноутбук марки «MacBookPro» серійний номер F1VC2RQH1X, упакований до сейф-пакету марки RAWO 218486;
4)жорсткий диск на 1TBS/N:WCC4J7JFFUTJMod. WDLOEZR2-OOHTKBO, упаковано до сейф-пакету маркиWAR2053711;
5)жорсткий диск марки TranscendS/N:0705591017, упаковано до полімерного сейф-пакету марки WAR 2053710;
6)процесор від комп'ютера серія номер DMFAR1BB20360074 упаковано в картонку коробку;
7)мобільний телефон марки «XiomiMi9»IMEI1: НОМЕР_7 , IMEI2: НОМЕР_8 з мобільним номером телефону НОМЕР_9 , упаковано до полімерного сейф-пакету марки ICR 0240964.
18.06.2025 на підставі постанови слідчого вищевказане майно було визнано речовими доказами в рамках даного кримінального провадження.
ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОДАНОГО КЛОПОТАННЯ:
Сторона обвинувачення зазначає, що під час досудового розслідування встановлені факти, які можуть свідчити про причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного із шахрайством, виникла необхідність у збереженні майна, яке було вилучено в ході проведення санкціонованого обшуку.
З метою запобігання можливості знищення, внесення змін у вказані речові докази вважаю доцільним накласти на них арешт, що об'єктивно унеможливить вчинення щодо них протиправних дій, тим паче наявні підстави для проведення експертного дослідження щодо вилученого майна. З урахуванням викладеного у своїй сукупності, сторона обвинувачення просить дане клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ:
Прокурор на адресу суду скерував заяву, згідно зі змісту якої вбачається, що вилучені в ході обшуку мобільні телефони, банківські картки, ноутбуки, жорсткий диск, процесор могли використовуватися для вчинення шахрайства відносно ОСОБА_5 . При розгляді клопотання прокурор просить врахувати, що вилучені предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та вони мають суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, оскільки техніка використана для адміністрування сайту, на якому потерпілий проходив опитування, за результатами якого з ним зв'язались шахраї; на банківські картки могли надходити грошові кошти, отримані від вчинення шахрайства, а також вони могли бути використані для прийому грошових коштів під час вчинення аналогічних протиправних дій. З цього приводу наразі триває перевірка. Клопотання підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленою про час та дату розгляду клопотання, в судове засідання не з'явилася.
IV. ВИСНОВКИ СЛІДЧОГО СУДДІ:
Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, враховуючи заяву прокурора, слідчий суддя приходить до наступних висновків, а також звертає увагу на наступні правові підстави для прийнятого рішення.
(1). Нормативно-правова основа при вирішенні даного клопотання:
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).
(2). Правова підстава та мета арешту майна:
Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Слідчий суддя враховує доводи прокурора та приходить до переконання, що вилучений мобільний телефон з сім-пакетом, вилучені за місцем проживання ОСОБА_7 можуть містити інформацію, яка може бути використана на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-караних дій, у тому числі й зв'язків власника такого технічного пристрою з іншими, ймовірно причетними до вчинення кримінальних правопорушень, особами.
Аналогічного висновку слідчий суддя приходить й щодо вилучених жорстких дисків, процесору та ноутбуку, оскільки такі технічні пристрої та носії інформації можуть містити відомості щодо кримінально-протиправної діяльності за обставинами даного кримінального провадження.
В цьому ж розрізі, слідчий суддя враховує, специфіку кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, яке є предметом даного кримінального провадження, та приходить до переконання, що вилучені банківські картки можуть містити інформацію щодо руху коштів, ймовірно отриманих внаслідок вчинення кримінально-караних дій, а саме шахрайства.
У зв'язку з чим, таке майно відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 18.06.2025, а отже, вилучене майно потребує збереження, в цілях його подальшого дослідження.
Крім того, відносно вилученого майна слідчий суддя приходить до переконання, що вочевидь наразі існує необхідність в його додатковому дослідженні, у тому числі на предмет наявності видалених даних.
Слдічий суддя вважає, що результати такого дсолідження вилученого майна можуть стати підставою для прийняття відповідних процесуальних рішень у кримінальному провадженні, оскільки можуть підтвердити або спростувати робочу наразі версію сторони обвинувачення.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя зазначає, що підставою для арешту майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів (абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України), при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України).
(3). Завдання, необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України:
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.
Відтак, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на вилучене майно, з встановленням заборони розпорядження та користування такого майна, з огляду на встановлені вище ризики.
(4). Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження:
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
Додатково, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 - задовольнити.
Накласти арешт із забороною користування та розпорядження на майно, вилучене ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: сім-пакет з мобільним номером телефону НОМЕР_1 - Лайф без сім-карти; сім-пакет «Уe333» з мобільним номером телефону НОМЕР_2 з написом « ОСОБА_6 » з сім-картою всередині; сім-пакет «УЕЗЗЗ» з мобільним номером телефону НОМЕР_3 ,сім-пакет «УЕЗЗЗ» з мобільним номером телефону НОМЕР_4 , з сім-картою всередині - упаковано до полімерного сейф-пакету марки EXPO 298581, банківські карти Монобанк НОМЕР_5 , Приватбанк - НОМЕР_6 - упаковано до сейф пакету марки ICR 0231977, ноутбук марки «MacBookPro» серійний номер F1VC2RQH1X, упакований до сейф-пакету марки RAWO 218486, жорсткий диск на 1TBS/N:WCC4J7JFFUTJMod. WDLOEZR2-OOHTKBO, упаковано до сейф-пакету марки WAR 2053711, жорсткий диск марки TranscendS/N:0705591017, упаковано до полімерного сейф-пакету марки WAR 2053710, процесор від комп'ютера серія номер DMFAR1BB20360074 упаковано в картонку коробку та мобільний телефон марки «XiomiMi9» IMEI1: НОМЕР_7 , IMEI2: НОМЕР_8 з мобільним номером телефону НОМЕР_9 , упаковано до полімерного сейф-пакету марки ICR 0240964.
Виконання ухвали покласти на т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1