Єдиний унікальний номер 728/1666/25
Номер провадження 3/728/626/25
15 липня 2025 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд у складі
головуючого судді Сороколіта Є.М.
за участі:
секретаря судового засідання - Кирути Л.І.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, фактично проживаючого в АДРЕСА_1 ,
за статтею 124, частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також - КУпАП), безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про таке.
І. Опис фактичних обставин встановлених судом.
1. ОСОБА_1 (далі також - Водій або Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності) 21.06.2025 о 18 год 51 хв в м. Бахмач по вул. Чернігівській, буд. 31, керував транспортним засобом Nissan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , начебто перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України “Про Правила дорожнього руху» від 10.10.2001 № 1306 (далі також - ПДР).
2. Також Водій 21.06.2025 о 18 год 51 хв в м. Бахмач по вул. Чернігівській, буд. 31, керуючи транспортним засобом Nissan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху та під час виконання маневру обгону не впевнився, що водій транспортного засобу BMW, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухався попереду в тій же смузі, не подав сигналу про намір повороту ліворуч, в результаті чого відбулося зіткнення, чим порушив вимоги пунктів 12.1, 14.2 (б) ПДР.
3. При дорожньо-транспортній пригоді автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
4. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди Водія проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Alcotest Drager № 6820, результат тесту 0,62 %, тест № 1820.
5. Водій не погодився з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу, однак до закладів охорони здоров'я не доставлявся.
6. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має посвідчення водія від 11.06.2008 серії НОМЕР_3 , яке у встановленому порядку не вилучалося.
ІІ. Рух справи.
7. Після надходження матеріалів до Бахмацького районного суду (далі також - Суд), їх розгляд було призначено на 15.07.2025 у судовому засіданні о 15 год 30 хв.
8. У судове засідання, призначене до розгляду по суті на 15.07.2025 о 15 год 30 хв, Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явилася, причини неявки не повідомила.
ІІІ. Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
9. За змістом положень статті 268 КУпАП неявка належним чином повідомленої особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за її відсутності.
ІV. Досліджені докази.
10. На підтвердження вини Водія у вчиненні адміністративних правопорушеннь Суду надано такі докази, передбачені статтею 251 КУпАП, які були досліджені безпосередньо у судовому засіданні:
- протокол про адміністративне правопорушення від 21.06.2025 серії ЕПР1 № 368897;
- протокол про адміністративне правопорушення від 21.06.2025 серії ЕПР1 № 368884;
- додаток до протоколу серії ЕПР1 № 368897 (результати тесту на стан алкогольного сп'яніння);
- довідка від 26.06.2025 № 9141/124/45.102025, видана відділенням поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області стосовно наявності у Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності посвідчення водія від 11.06.2008 серії НОМЕР_3 ;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 21.06.2025;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.06.2025;
- письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 21.06.2025;
- рапорт старшого інспектора-чергового відділенням поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області Дяченка М.В. стосовно надходження повідомлення на лінію 102 щодо скоєння ДТП 21.06.2025 о 18 год 53 хв в м. Бахмач по вул. Заводській;
- схема місця ДТП, яка підтверджує місце розташування автомобіля на перехресті;
- диск із відеозаписом.
V. Оцінка Суду.
А) Загальні зауваження.
11. Перш за все, стосовно поінформованості Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, Суд відмічає, що відповідно до частини першої статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
12. Після надходження на розгляд до Суду адміністративних матеріалів Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, повідомлялася про судове засідання шляхом направлення судового виклику за адресою його місця проживання, зазначеною у відповідних протоколах та публікацією виклику 01.07.2025 відомостей про дату, час та місце розгляду справи на сайті Судової влади місцевого суду у розділі інформація для громадян з найменуванням “ГРОМАДЯНАМ».
13. Разом з тим, ужиті заходи не сприяли досягненню мети забезпечення участі в судовому засіданні Особи, що притягається до адміністративної відповідальності, хоча останні прямо та беззаперечно у своїй сукупності указують на те, що ОСОБА_1 був поінформований про цей процес, який здійснюється, однак бажання приймати у ньому безпосередню участь, не дивлячись про обізнаність у його здійсненні, не виявив.
14. Пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини (далі також - Конвенція), ратифікованої Законом України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
15. Розумність тривалості провадження повинна оцінюватись, у розрізі практики ЄСПЛ окресленої ним у його рішеннях, відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливості для заявника питання, що розглядається (див., з-поміж багатьох інших, рішення у справі “Фрідлендер проти Франції», [GC], N 30979/96, пункт 43, ECHR 2000-VII).
16. При цьому сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
17. Як наслідок, ураховуючи поінформованість ОСОБА_1 про даний процес, як і про дату, час та місце його здійснення, Суд при відсутності у особи з певних своїх причин та міркувань стійкого бажання приймати участь в цьому процесі, уважає таку поведінку останньої своїм особистим вільним користуванням власними правами на власний розсуд.
18. Більш того, Суд вважає, що ним виконано процесуальний обов'язок повідомлення Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду цієї справи.
19. Щодо суті вчинених правопорушень, оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись виключно законом і правосвідомістю Суд наголошує на тому, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в діях (бездіяльності) такої особи складу та події адміністративного правопорушення.
В) Щодо правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
20. Суд повторює, що статтею 6 Конвенції, кожному гарантоване право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
21. У згаданому контексті слід відмітити, що поняття “кримінальне обвинувачення» має “автономне» значення, котре не залежить від класифікації, що застосовується у внутрішньо-правових системах Держав-учасниць (“Блохін проти Росії» (Blokhin v. Russia) [ВП], § 179; “Адольф проти Австрії» (Adolf v. Austria), § 30). Таке тлумачення є дійсним як для визначення “кримінального» характеру обвинувачення, так і для моменту, з якого існує таке “обвинувачення».
22. Зокрема, у § 49 справи “Озтюрк проти Німеччини» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) зазначив, що Конвенція не суперечить здійсненню декриміналізації діянь поміж Держав-учасниць. Проте, якби держави мали повноваження виводити такі правопорушення за рамки Конвенції, то це могло б спричинити наслідки, несумісні з її предметом і метою.
23. Вихідну точку у встановленні того, чи має застосовуватись кримінально-правовий аспект статті 6 Конвенції, слід визначати за критеріями, перерахованими в рішенні ЄСПЛ у справі “Енгель та інші проти Нідерландів» (Engel and Others v. the Netherlands, §§ 82-83): внутрішньо-правова кваліфікація; характер правопорушення; суворість покарання, яке може бути застосоване до даної особи.
24. Застосовуючи згадані критерії до адміністративних правопорушень щодо порушення правил дорожнього руху, які караються штрафами, обмеженнями водійських прав, такими як зняття балів або призупинення чи скасування водійських прав (“Луц проти Німеччини» (Lutz v. Germany), § 182; “Шмауцер проти Австрії» (Schmautzer v. Austria); “Малідж проти Франції» (Malige v. France); “Марчан проти Хорватії» (Marиan v. Croatia); “Ігор Паскарі проти Республіки Молдова» (Igor Pascari v. the Republic of Moldova), §§ 20-23) можна дійти обґрунтованого висновку, що стосовно таких правопорушень діє кримінально-процесуальний аспект статті 6 Конвенції.
25. Підпункт а) частини третьої статті 6 Конвенції вказує на необхідність особливо ретельно повідомляти “обвинувачення» зацікавленій особі. Обвинувальний акт відіграє вирішальну роль у кримінальному переслідуванні: починаючи від його пред'явлення, особа, проти якої порушено кримінальну справу, є офіційно повідомленою про юридичну і фактологічну базу сформульованих проти неї обвинувачень (“Пелісьє та Сассі проти Франції» (Pelissier and Sassi v. France) [ВП], § 51; “Камасінський проти Австрії» (Kamasinski v. Austria), § 79).
26. Конвенційні норми визнають за обвинуваченим право бути поінформованим не лише про “причину» обвинувачення, тобто про матеріальні факти, висунені проти нього, і на яких ґрунтується обвинувачення, але й про “характер» обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (“Матточча проти Італії» (Mattoccia v. Italy), § 59; “Пенев проти Болгарії» (Penev v. Bulgaria), §§ 33 і 42).
27. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, Суд повторно зазначає, що підставою для притягнення будь-якої особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею адміністративного правопорушення.
28. Частиною першою статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
29. Суд наголошує, що з об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, зазначене у частині першій статті 130 КУпАП, може виражатися через три окремі діяння:
1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
30. За змістом положень статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
31. За змістом положень пунктів 6-7 Розділу І “Загальні положення» Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі також - Інструкція), затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі - заклад охорони здоров'я).
32. Згідно з пунктами 8-9 Розділу ІІ “Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
33. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, склавши протокол про адміністративне правопорушення від 21.06.2025 серії ЕПР1 № 368897, уповноважений орган висуває “обвинувачення» особі саме у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що є порушенням вимог пункту 2.9 (а) ПДР.
34. З дослідженого Судом запису відеофіксації обставин правопорушення (файл 00ZO000_00000220250621191435_0010.MP4, 03 хв 44 сек, що відповідає часовій позначці 2025/06/21 19:18:20) вбачається, що Водій проходить огляд на стан сп'яніння алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, результати якого додані до протоколу.
35. Водночас після проведення зазначеного огляду Водій був не згоден з результатами такого огляду, однак поліцейський інформує Особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, про неможливість його доставлення до найближчого закладу охорони здоров'я (файл 00ZO000_00000220250621212212_0012.MP4, 03 хв 48 сек, що відповідає часовій позначці 2025/06/21 21:26:01).
36. Як наслідок Суд визнає недопустимими доказами додаток до протоколу серії ЕПР1 № 368897 (результати тесту на стан алкогольного сп'яніння), акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 21.06.2025, та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.06.2025, оскільки їх було складено з порушенням порядку проведення огляду водія транспортного засобу на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, визначеного положеннями статті 266 КУпАП, а саме - після невисловленої незгоди Водієм з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, його подальший огляд не проводився у закладах охорони здоров'я.
37. За таких обставин, матеріали судової справи не містять належних і допустимих доказів, що Водій керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
38. Суд враховує, що у відповідності до статті 62 Конституції України, як норми прямої дії, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
39. У справі “Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» (Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain, § 77, 146) ЄСПЛ установив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої права та обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться в провину, всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
В інших своїх рішеннях ЄСПЛ указує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа “Коробов проти України», заява № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), § 161).
40. Відповідно, зважаючи на встановлені порушення порядку проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначеного положеннями статті 266 КУпАП, та визнання відповідних доказів недопустимими, Суд доходить висновку, що у діях Водія відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп'яніння.
41. Суд зазначає, що виходячи із загальних засад судочинства, визначених положеннями статті 129 Конституції України, він не має права перебирати на себе функцію обвинувача та у будь-який спосіб виправляти виявлені недоліки, зокрема перекваліфіковувати діяння чи іншим чином змінювати “обвинувачення».
42. Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
43. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
С) Щодо правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
44. Також Водієві інкримінується недотримання вимог пункту 12.1 ПДР, згідно із яким під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним та пункту 14.2 (б) ПДР, згідно із яким, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч, що потягло за собою пошкодження транспортних засобів із матеріальними збитками.
45. Суд зауважує, що положеннями статті 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, у тому числі, за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
46. Об'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає, серед іншого, у вчиненні будь-яких порушень правил дорожнього руху, за наслідком яких завдається матеріальна шкода.
47. Адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, є правопорушенням з матеріальним складом і є закінченим з моменту настання наслідку у виді матеріальної шкоди.
48. Вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що передбачені статтею 251 КУпАП:
- рапортом старшого інспектора-чергового відділенням поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області Дяченка М.В. стосовно надходження повідомлення на лінію 102 щодо скоєння ДТП 21.06.2025 о 18 год 53 хв в м. Бахмач по вул. Заводській, за змістом якого було встановлено, що водій транспортного засобу NISSAN, рухаючись по вул. Чернігівській в м. Бахмач при виконанні маневру обгону не впевнився, що транспортний засіб BMW, який рухався попереду, не ввімкнув лівий показчик повороту, в результаті чого між автоомбілями відбулося зіткнення;
- схемою місця ДТП, яка підтверджує місце розташування автомобіля на перехресті;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 21.06.2025, за змістом яких водій транспортного засобу BMW на перехресті вул. Чернігівська і вул. Заводська намагалася здійснити лівий поворот з вул. Чернігівська на вул. Заводська для чого увімкнула лівий показчик повороту і переконалася у відсутності транспортних засобів, яким її маневр міг би створити перешкоди. Однак, коли вона почала виконувати поворот ліворуч, то помітила як позаду на великій швидкості наближається автомобіль NISSAN. Водій транспортного засобу BMW намагалася уникнути зіткнення, однак відчула удар по її автомобілю;
- диском із відеозаписами події.
49. Відповідно, всі обставини вчиненого відображені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 368884 від 21.06.2025, який є документом, що в силу статті 251 КУпАП та в сукупності з іншими дослідженими доказами, засвідчує факт неправомірних дій Водія.
50. Таким чином, у діях Водія наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
VІІ. Накладення адміністративного стягнення.
51. Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП не встановлено.
52. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.
53. Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП, Суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують адміністративну відповідальність, Суд вважає за доцільне застосувати до громадянина ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн 00 коп (вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок), і є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як ним, так і іншими особами.
54. Підстави для застосування іншого, більш м'якого або більш суворого стягнення, відсутні.
55. Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір.
56. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 9, 23, 124, 130, 247, 276-285, 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд, -
1. Закрити провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
2. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
3. Призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн 00 коп (вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок).
4. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн 60 коп (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до виконання становить 3 (три) місяці з моменту набрання нею законної сили.
Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, такий штраф стягується у подвійному розмірі штрафу визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя
Бахмацького районного суду Сороколіт Євген Миколайович