Справа № 472/291/25
Провадження №1-кп/472/66/25
16 липня 2025 року селище Веселинове
Миколаївської області
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря
судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду №2 с-ща Веселинове кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024150000001072 від 24.12.2024 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Кудрявцівка Веселинівського району Миколаївської області, освіта повна загальна середня, неодруженого, не працює, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 03.07.2024 року вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник - ОСОБА_6 ,
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 , будучи засудженим 03.07.2024 року Веселинівським районним судом Миколаївській області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, в невстановлений час та в невстановленому місці, придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою не менше ніж 17,751 г., який він приніс до свого домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_2 , для подальшого особистого вживання, без мети збуту.
В подальшому ОСОБА_3 вжив частину придбаного ним наркотичного засобу через саморобний пристрій для куріння, а частину залишив на території свого домоволодіння та зберігав для подальшого особистого вживання шляхом куріння, без мети збуту.
В результаті куріння ОСОБА_3 наркотичного засобу канабісу на фрагменті пластикової пляшки виникли нашаруванням екстракту канабісу, чим виготовив даний наркотичний засіб загальною масою в перерахунку на висушену речовину - 0,5496 г.
Отже, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, всупереч ст. 14 ЗУ "Про внесення змін до ЗУ "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" № 863 від 8.07.1999 року (зі змінами), а також ст. 2 ЗУ "Про заходи протидії незаконному збігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання -ними" № 62/95-ВР віл 15.02.1995 року (зі змінами), без мети збуту, незаконно придбав та зберігав з мотивів реалізації особистих потреб, з метою особистого вживання, наркотичний засіб, обіг якого обмежено "канабіс", приховуючи його у приміщенні свого домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_2 .
10.10.2024 року під час обшуку домоволодіння ОСОБА_3 , яке розташоване по АДРЕСА_2 , працівниками поліції було виявлено та вилучено: саморобний пристрій для куріння з нашаруванням наркотичного засобу - екстракту канабісу, масою в перерахунку на висушену речовину 0,5496 г. та наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, загальною масою в перерахунку на висушену речовину - 17,751 г.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю, суду показав, що дійсно в жовтні 2024 року, за декілкьа днів до обшуку в його домоволодінні, за с-щем Токарівка Вознесенського району Миколаївської області в балках знайшов кущі рослини коноплі, які зірвав і приніс до свого домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_2 . З цих кущів він висушив листя та виготовив наркотичний засіб - канабіс, який періодично вживав шляхом куріння через саморобний пристрій для куріння "бульбулятор", оскільки так йому легше справлятись з хворобою. Наркотичний засіб він зберігав в пакеті в літній кухні. При обшуку він добровільно видав працівникам поліції наркотичний засіб та саморобний пристрій для куріння.
Крім повного визнання вини, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, також підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:
- Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва (а.с. 42) від 07 жовтня 2024 року, якою надано дозвіл працівникам поліції на проведення обшуку в домоволодінні ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 .
- Протоколом обшуку від 10 жовтня 2024 року та відеозаписом обшуку на флеш-носії (а.с. 43-46), відповідно до яких слідчий СВ Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_7 провів обшук домоволодіння, яким встановив: об'єктом обшуку є територія домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . В ході обшуку ОСОБА_3 добровільно вказав про наявність саморобного пристрою для куріння, провівши групу слідчої дії на господарське подвір'я, де видав два фрагменти полімерної пляшки з нашаруванням темно-коричневого кольору, які поміщені до сейф-пакету WAR 1652765. В подальшому ОСОБА_3 самостійно провів учасників обшуку на територію присадибної ділянки (городу), де добровільно видав полімерний пакунок жовтого кольору із фрагментами речовини рослинного походження сіро-темного кольору, сухої на дотик, які поміщені до сейф-пакету EXP 0251934.
- Висновком експерта № CE19/115-24/20970-НЗПРАП від 19 листопада 2024 року (а.с. 51-54), відповідно до якого на внутрішніх поверхнях, наданих на експертизу в полімерному спец-пакеті № WAR1652765 фрагменті верхньої частини полімерної пляшки та фрагменті нижньої частини полімерної пляшки, виявлено нашарування екстракту канабісу, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Загальна маса екстракту канабісу у перерахунку на висушену речовину становить - 0,5496 г.
- Висновком експерта № CE19/115-24/20966-НЗПРАП від 18 листопада 2024 року (а.с. 59-64), відповідно до якого надана на експертизу речовина рослинного походження в спец-пакеті № ЕХР0251934 є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів. Маса канабісу у перерахунку на висушену речовину становить - 17,751 г.
- Постановою про визнання та долучення до справи речових доказів від 10 січня 2025 року та даними квитанції про прийом речових доказів до камери зберігання (а.с. 65-66), відповідно до якої старший слідчий СВ Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_8 визнав речовими доказами: саморобний пристрій для куріння з нашаруванням наркотичного засобу, обіг якого омбежено - екстракту канабісу, масою в перерахунку на висушену речовину 0,5496 г., який поміщено до спец-пакету № WAR1652765; наркотичний засіб - канабіс, загальною масою в перерахунку на висушену речовину - 17,751 г., який поміщено до спец-пакету № ЕХР0251934, які передано до кімнати зберігання речових доказів СПД №1 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області.
Отже, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до переконання, що:
- винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, доведена, і суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 309 КК України - тобто незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети їх збуту, особою, яка вчинил ці дії протягом року після засудження за ст. 309 КК України.
При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.
Згідно зі ст. 12 КК України вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий 03.07.2024 року вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
За даними виписки Комунального некомерційного підприємства "Одеський обласний центр соціально значущих хвороб" Одеської обласної ради від 24.08.2022 року ОСОБА_3 перебуває на диспансерному обліку у даній установі в зв'язку з захворюванням та проходить обстеження і лікування.
За даними інформації за підписом в.о. начальника Вознесенського районного сектору №1 філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_9 № 29/6/32-25 від 14.01.2025 року ОСОБА_3 перебуває на обліку з 09.08.2024 року - (а.с.91).
Відповідно до характеристики від 14.08.2024 року №05-03/1424 Веселинівської селищної ради, скарг щодо поведінки ОСОБА_3 від жителів селища та сусідів не надходило, до адміністративної відповідальності не притягувався.
Відповідно до досудової доповіді, складеної на обвинуваченого ОСОБА_3 , вбачається, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, а ризик небезпеки для суспільства як середній. На думку органу пробації виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства можливе.
На підставі наведеного, суд з урахуванням ступеня та характеру суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, пом'якшуючої обставини, даних про захворювання обвинуваченого, вважає, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.
Суд вважає, що підстав для застосування до обвинуваченого приписів ст. 75 КК України та призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу немає, виходячи з наступного.
Згідно з приписами частин 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Статтею 65 КК України визначено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують і обтяжують, згідно з положеннями статей 66, 67 КК.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини й захистом інтересів держави та суспільства.
Статті 65-73 КК України є кримінально-правовими нормами, що встановлюють загальні засади та правила призначення покарання.
Питання призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер кримінального правопорушення, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання тощо.
Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.
Судом враховано: характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК є нетяжким; наявність обставини, що пом'якшує покарання - щире каяття та відсутність обставин, які його обтяжують; особу обвинуваченого, який має постійне місце реєстрації та проживання, має повну загальну середню освіту, працездатний, але офіційно не працює, пільг не має, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, його захворювання, ту обставину, що обвинувачений раніше судимий за вчинення аналогічного злочину у сфері обігу наркотичних засобів.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що лише в разі ізоляції обвинуваченого від суспільства можливе виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так й іншими особами, у зв'язку з чим вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах, встановлених санкцією ч. 2 ст. 309 КК.
Вчинення обвинуваченим під час іспитового строку нового кримінального правопорушення виключає повторне його звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Таким чином, саме покарання у виді позбавлення волі буде необхідним й достатнім для досягнення його мети, яка полягає не тільки в карі, а й виправленні обвинуваченого та запобіганні вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а доводи сторони захисту не свідчать про наявність підстав для призначення покарання у виді штрафу з урахуванням вищевикладеного та тієї обствини, що обвинувачений не працює та не має доходів.
Крім того, суд зауважує, що ОСОБА_3 , будучи звільненим від відбування покарання з іспитовим строком (1 рік) за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, через короткий проміжок часу (приблизно через 3 місяці) після постановлення вироку вчинив нове кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 цієї ж статті. Указані обставини, на переконання Суду, свідчать про стійку направленість умислу обвинуваченого на вчинення кримінальних правопорушень, антисоціальну поведінку і небажання стати на шлях виправлення. Ураховуючи викладене, зважаючи на усі обставини, а також факт порушення ОСОБА_3 умов застосування ст. 75 КК за попереднім вироком, повторне його звільнення від відбування покарання у цьому конкретному випадку є неприпустимим.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
03.07.2024 року вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
У даному провадженні відповідно до встановлених судом фактичних обставин ОСОБА_3 вчинив злочин у жовтні 2024 року, тобто після постановлення вироку Веселинівського районного суду Миколаївської області від 03.07.2024 року, в період іспитового строку, а тому йому слід приначити покарання із застосуванням ст. 71 КК України, частково приєднавши невідбуту частину покарання у виді 6 місяців позбавлення волі відповідно до п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 , будучи раніше судимим за ч. 1 ст. 309 КК України, після засудження знову вчинив даний аналогічний злочин, в період відбуття іспитового строку відбування покарання, то суд дійшов висновку про неможливість звільнення ОСОБА_3 , на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання з випробуванням.
Речові докази у кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України, а саме:
- саморобний пристрій для куріння з нашаруванням наркотичного засобу, обіг якого обмежено - екстракту канабісу, масою в перерахунку на висушену речовину 0,5496 г., який поміщено до спец-пакету № WAR1652765; наркотичний засіб - канабіс, загальною масою в перерахунку на висушену речовину - 17,751 г., який поміщено до спец-пакету № ЕХР0251934, які передано до кімнати зберігання речових доказів СПД №1 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області, - необхідно знищити.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
За такого, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз № CE19/115-24/20970-НЗПРАП від 19 листопада 2024 року та № CE19/115-24/20966-НЗПРАП від 18 листопада 2024 року, розмір яких підтверджується довідками (а.с. 50, 58) та становить 3 581,55 гривень (1989,75 гривень + 1591,80 гривень).
Також, судом встановлено, що у даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався і підстав для його обрання суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368-371, 373-374, 376, 615 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 309 КК України - у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 71, ст.72 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання у виді 6 місяців позбавлення волі за попереднім вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області від 03 липня 2024 року (ч.1 ст.309 КК України) та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання - у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з дня його затримання в порядку виконання вироку.
Речові докази у даному кримінальному провадженні, а саме:
- саморобний пристрій для куріння з нашаруванням наркотичного засобу, обіг якого обмежено - екстракту канабісу, масою в перерахунку на висушену речовину 0,5496 г., який поміщено до спец-пакету № WAR1652765; наркотичний засіб - канабіс, загальною масою в перерахунку на висушену речовину - 17,751 г., який поміщено до спец-пакету № ЕХР0251934, які передано до кімнати зберігання речових доказів СПД №1 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь держави (отримувач: Миколаїв.ГУК/тг смт. Веселинове/ 24060300, код ЄДРПОУ: 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО: 899998, р/р: UA048999980313030115000014374) процесуальні витрати за проведення судових експертиз в розмірі 3 581 (три тисячі п'ятсот вісімдесят одна) гривня 55 (п'ятдесят п'ять) копійок.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався і підстав для його обрання суд не вбачає.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Веселинівський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору, а учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, - не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області ОСОБА_1