16.07.2025 Справа №607/14356/25 Провадження №3/607/5662/2025
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Вийванко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої в АДРЕСА_1 , працюючої вихователем у дитячому садочку №17, реєстраційний номер облікової картки платника податків,
за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
27.06.2025 о 20 год 20 хв, неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи електросамокатом здійснила наїзд на припаркований транспортний засіб «Ауді» номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні ушкодження, після чого місце події залишила, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124; 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, однак не досягнула шістнадцятирічного віку, з якого наступає адміністративна відповідальність, а тому, до адміністративної відповідальності притягується її матір ОСОБА_1 , яка вчинила адміністративне правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
ОСОБА_1 , роз'яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП та положення ст. 63 Конституції України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення визнала та щиро розкаялася. Пояснила, що дитина отримала стрес, а тому покинула місце події. Заподіяні збитки власнику транспортного засобу «Ауді» повністю відшкодовано.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов'язані з порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Диспозиція ст. 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов'язані з залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Диспозиція ч. 3 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов'язані з вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 , у вчиненні даного адміністративного правопорушення доведена належними та допустимими доказами, які досліджені у судовому засіданні, а саме, даними, які містяться в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення серії ВАД № 286439 від 04.07.2025, де викладені обставини вчинення нею адміністративного правопорушення; диском із відеозаписом вчинення даного адміністративного правопорушення; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 27.06.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 від 27.06.2025.
Інших доказів та доводів, які б спростовували вищевказані дані та обставини про вчинене адміністративне правопорушення, при розгляді справи не встановлено.
За даних обставин, суд вважає, що в діяннях ОСОБА_2 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та ст. 122-4 КУпАП, тобто залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, а тому, його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, тобто невиконання батьками обов'язків щодо виховання дітей, а саме, вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу, а тому, її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення.
Згідно ст. 23 КУПАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно винна у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, за що передбачена адміністративна відповідальність, але з урахуванням обставин справи, суд вважає застосувати ст. 22 КУпАП, яка передбачає можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, а адміністративну справу за ч. 3 ст. 184 КУпАП - закрити, оскільки діяння, вчинене ОСОБА_1 містило в собі усі юридичні і суб'єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, її дії суб'єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, при цьому, суд врахував щире каяття правопорушниці, ту обставину, що вона усвідомила протиправність своєї поведінки та є підстави вважати, що в подальшому не буде скоювати правопорушень, а також, відсутність обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 2 ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП та звільнити її від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП за малозначністю, оголосивши їй усне зауваження, а провадження у справі закрити.
Керуючись ст. 22, ч. 1 ст. 184, ст. 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та звільнити її від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяО. М. Вийванко