Справа № 463/4162/25
Провадження № 2/463/1486/25
про залишення позову без розгляду
16 липня 2025 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді - Грицка Р.Р.,
з участю секретаря судового засідання - Романської І.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Львові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТОП1», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» про зобов'язання до вчинення дій,
позивач звернулася в суд з позовною заявою до відповідачів, відповідно до якої просить визнати відсутність заборгованості ОСОБА_1 перед відповідачами ТОВ «ФК «Технофінанс» та ТОВ «ФК «ТОП1», що нарахована за неукладеним договором позики «ТОП Вибір» № 3531812222-271582 від 30.11.2024 року, та зобов'язати відповідачів списати заборгованість, нараховану за таким договором; зобов'язати відповідачів ТОВ «ФК «Технофінанс» та ТОВ «ФК «ТОП1» вчинити дії для виключення ТОВ «Українське бюро кредитних історій» інформації щодо заборгованості ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за неукладеним договором позики «ТОП Вибір» № 3531812222-271582 від 30.11.2024 року.
Позовна заява поступила до суду 06.05.2025 року.
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 07.05.2025 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.
14 травня 2025 року відповідачем ТзОВ «Фінансова компанія «ТОП1» в особі уповноваженого представника Тофан М.В. подано відзив на позовну заяву.
20 травня 2025 року відповідачем ТзОВ «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС» в особі уповноваженого представника Дутка В.В. подано відзив на позовну заяву.
22 травня 2025 року представником позивача - адвокатом Брикар О.М. подано відповідь на відзив.
28 травня 2025 року відповідачем ТзОВ «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС» в особі уповноваженого представника Дутка В.В. подано заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 26.06.2025 року підготовче засідання відкладено на 16.07.2025 року у зв'язку із неявкою учасників процесу.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Брикар О.М. у підготовче судове засідання 16.07.2025 року повторно не з'явилися, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили, клопотання про розгляд справи без їхньої участі та/або відкладення розгляду справи не подали.
Представники відповідачів ТзОВ «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС» та ТзОВ «Фінансова компанія «ТОП1» у підготовче судове засідання 16.07.2025 року повторно не з'явилися, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. При цьому, останніми подані заяви про розгляд справи без їхньої участі.
Третя особа ТзОВ «Українське бюро кредитних історій» у підготовче судове засідання 16.07.2025 року повторно не забезпечило участь уповноваженого представника, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, пояснення чи клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки учасники процесу у підготовче судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу 16.07.2025 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи передбачені ст.223 ЦПК України.
В розумінні положень п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку в разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та її представник 26.06.2025 року та 16.07.2025 року повторно не з'явилися у підготовче судове засідання без поважних причин, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, заяви про розгляд справи у їх відсутності не подали.
Підстави вважати неявки позивача та її представника з поважних причин у підготовче судове засідання, відсутні. Сторона позивача доказів, які б підтверджували поважність причин неявки у судові засідання призначені на 26.06.2025 року та 16.07.2025 року не надала.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач чи її представник направляли на адресу суду заяву про розгляд справи без їх участі.
Суд також зазначає, що сприяв позивачу у дотриманні принципу змагальності сторін надаючи додатковий час для подання доказів, надання письмових пояснень та можливості забезпечення правовою допомогою (представником), чим остання і скористалась, проте не забезпечила його участі у судових засіданнях.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відтак, суд не вбачає жодних обставин, які перешкоджали позивачу з'явитися у судові засідання особисто або забезпечити явку свого представника та вжити заходів щодо участі у розгляді даної справи. Жодних підтверджуючих доказів про неможливість з'явитися у судові засідання призначені на 26.06.2025 року та 16.07.2025 року, суду не представлено.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Так, системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведене кореспондується із правовими висновками, викладеними ряді у постанов Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, зокрема у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, у справі № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Враховуючи вищенаведене, оскільки позивач повторно не з'явилася у підготовче судове засідання без поважних причин, не забезпечила явку свого представника та не вжила заходів щодо участі у розгляді даної справи, тому суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без розгляду.
При цьому, суд зазначає, що залишення позову без розгляду не порушує та не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду.
Керуючись ст.ст.223, 257, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТОП1», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» про зобов'язання до вчинення дій - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс», місцезнаходження: 49005, м.Дніпро, вул.Глобинська,2, офіс 207/2, ЄДРПОУ 43868852.
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТОП1», місцезнаходження: 49044, м.Дніпро, Крутогірний узвіз,1, ЄДРПОУ 44059032.
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій», місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського,1Д, ЄДРПОУ 33546706.
Суддя Грицко Р.Р.