Справа № 308/23240/23
1-кп/308/162/25
08 липня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4
особи, стосовно якої вирішується питання про застосування
примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023071170000802 від 05 листопада 2023 року про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 Кримінального кодексу України,-
05 листопада 2023 року о 08 годині 35 хвилин громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у кімнати затриманих спеціального приміщення спеціального режиму ВІПС «Оноківці», що розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Тімірязева, буд. №145, почав нецензурно висловлюватись в бік працівника правоохоронного органу, а згодом, будучи особою, що страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії безперервно-прогредієнтного типу перебігу з дефектом особистості, психічний стан якого позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, як у період вчинення кримінального правопорушення так і по теперішній час, тобто будучи неосудним, раптово штовхнув на ліжко старшого сержанта ОСОБА_4 , який являється працівником правоохоронного органу та виконує службові обов'язки пов'язані з контролем дотримання режиму по утриманню затриманих осіб в спеціальному приміщенні та насів на нього зверху на передню частину грудної ділянки при цьому почав наносити множинні удари, руками затиснутими в кулаки в ділянку обличчя, лоба та скроню голови, чим перешкодив працівнику правоохоронного органу виконати свої службові обов'язки. Потерпілий ОСОБА_4 намагався захищатись та прикрив руками обличчя, у відповідь не наносив жодного удару. В результаті умисних дій гр. ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_4 було спричинено легкі тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, забійних ран правої скроневої ділянки, верхньої губи справа, крайового перелому основної фаланги 5-го пальця правої кисті без зміщення, забійних саден обличчя, забою та забійних саден лівої гомілки, лівобічної параорбітальної гематоми.
Вказаними діями на території розташування ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України громадянин ОСОБА_5 перешкодив нормальній діяльності правоохоронного органу - НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України та завдав шкоди авторитету Державній прикордонній службі України.
У судовому засіданні прокурор, підтримав клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру зазначаючи, що є всі законні підстави застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_5 , оскільки його хвороба не дозволяла і не дозволяє йому усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Дане кримінальне провадження було розглянуте у присутності ОСОБА_5 , як особи відносно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, з участю захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , тим самим суд забезпечив його право на рівність у процесуальних правах, згідно вимог ст. 10 КПК України та права на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В судовому засіданні ОСОБА_5 вину у вчиненні вказаного суспільно-небезпечного діяння не визнав. Зазначив, що все почалося з наміру перетнути кордон. На пропускному пункті його затримали, не зважаючи на те, що він мав паспорт. Через це був засмучений, ображений. О третій годині привезли до ІТТ, завели, дали постільну білизну. О 5-6 годині дали поїсти, після чого помив за собою посуд і повернувся до кімнати, переночував. На ранок заступив до роботи ОСОБА_4 . ОСОБА_5 ходив по кімнаті не знав чим себе зайняти і натиснув на кнопку від якої в коридорі увімкнулося червоне світло. Подумав, що можливо почалася пожежа і почав стукати у двері і кричати. Прийшов ОСОБА_4 , він був дуже спокійний, сказав щоб ОСОБА_5 заспокоївся і розповів, що він воював і бачив смерть. На що ОСОБА_5 посміхнувся, а ОСОБА_4 можливо вирішив, що над ним насміхаються. Після чого ОСОБА_5 взяв його руку через віконце у дверях та приклав до себе, щоб той відчув як у нього б'ється серце. ОСОБА_4 сказав, щоб заспокоївся і більше не натискати на кнопку. На що ОСОБА_5 сказав, що буде намагатися, ОСОБА_4 наполегливо сказав, щоб не натискав кнопку, тому вирішив пожартувати і почав знову натискати на кнопку. Нічого не відбувалося. Потім прийшов ОСОБА_8 і почав розповідати, що він воював з такими як ОСОБА_5 .
Потім ОСОБА_5 вирішив помиритися і попросив у ОСОБА_4 сигарету, щоб було за що подякувати ОСОБА_4 .
Потім прийшов ОСОБА_4 і сказав йти снідати і потім помити за собою посуду, сказав це в наказному тоні, що не сподобалося ОСОБА_5 . На що останній відповів, що тоді він снідати не буде. Через деякий час ОСОБА_4 повернувся і приніс сигарету, показав її, а потім сховав, насміхався над ОСОБА_5 . На що ОСОБА_5 сказав, що він такі не курить.
Потім повернувся ОСОБА_4 , наполягав, щоб ОСОБА_5 йшов снідати і мив за собою посуд. Сказав, що дасть сигарету ОСОБА_5 після того як той помиє посуд.. Після цього пішов снідати, подивився на їжу і сказав, що не буде їсти.
Кондратенко перший вдарив. На цей удар ОСОБА_5 не відреагував продовжував лежати і ОСОБА_4 вдруге вдарив. ОСОБА_5 встав і різко підійшов до нього, від чого ОСОБА_4 відійшов і ОСОБА_5 вирішив, що той налякався і більше не буде його бити. І повернувся на ліжко. ОСОБА_4 знов підійшов і вдарив його. ОСОБА_5 , не відреагував, йому стало боляче і він застогнав від болю, дуже розлютився. ОСОБА_4 вдарив в четвертий раз, після чого ОСОБА_5 повалив його на ліжко і почав наносити удари в голову,обличчя, наніс біля десяти ударів. ОСОБА_4 почав звати на допомогу, називав жіноче ім'я. Після цього ОСОБА_5 зупинився, відійшов від ліжку і наказав ОСОБА_4 вийти. ОСОБА_4 вийшов, а ОСОБА_5 взяв його головний убір і кинув йому в руки. Після чого ОСОБА_5 знов ліг на ліжко. Потім, хвилини через 2-3 заходив високий хлопець і спитав, що ОСОБА_5 накоїв. Після чого вийшов.
Більше ніхто не приходив, не бив.
Зазначив, що розуміє, що дратися це погано, і з його боку і з боку ОСОБА_4 .. Але ніхто не постраждав. З 2018 року він уникає конфліктів.
Потім приїхала поліція, якій ОСОБА_5 показав, як все було. Вважав, що ситуація на його користь. Він насміхався, робив вигляд, що спить, але це їх злило. Зараз би так не вчинив. Зазначив, що було образливо, що його почали били. Сказав, що вони з ОСОБА_4 самі розберуться. Далі не пам'ятає, як опинився в коридорі. Хтось сказав йти їсти, але він подився на їжу і відмовився.
Зазначив, що ОСОБА_4 наніс йому чотири удари, бив не по обличчю, а у скроневу частину, де не залишається слідів.
Дії ОСОБА_4 сприймав як загрозу своєму життю, оскільки той бив його в голову.
Зазначив, що захищався, не міг вибігти, оскільки перебував у закритому приміщені, в ізоляторі. О наслідках не замислювався, діяв інстинктивно. Перебував у стані оборони. Не заперечує, що нонасив удари потерпілому.
Зазначив, що не потребує лікування, вже тривалий час лікується, його стан покращився, можливе буде продовжувати лікування вдома.
Захисник ОСОБА_7 , а потім і захисник ОСОБА_6 , заперечували проти клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру.
Захисник ОСОБА_6 зазначив, що ОСОБА_5 діяв у стані самооборони, оскільки дії потерпілого сприймав як загрозу для свого життя. Звернув увагу, що ОСОБА_5 був незаконно затриманий начебто для встановлення особи, при тому, що він при собі мав паспорт. Перша експертиза проводилася за постановою слідчого, а не слідчого судді. Потім була проведена повторна експертиза. Також зазначив, що ОСОБА_5 не перебуває в розшуку, не притягувався до адміністративної відповідальності, фактично за місцем проживання характеризується позитивно. Крім того, ОСОБА_5 намагається дотримуватися законів. Його бабуся сказала, як розвився ОСОБА_5 , що з ним не було проблем, позитивно характеризується. Але в якийсь момент це трапилося. ОСОБА_5 повністю розповів як відбувалися події, діяв в умовах оборони, це був самозахист, він намагався уникнути конфлікту, не бажав спричинити шкоду потерпілому. Нажаль при самозахисту був вимушений нанести певні удари потерпілому. Також вивчаючи висновок експерта, анамнези, медичну документацію, можна зробити висновок, ОСОБА_5 за своє життя намагався на спричиняти шкоди людям, він не є агресивним, він налаштований допомагати людям, працював тренером, допомагав людям. ОСОБА_5 майже два роки перебував на лікуванні у відповідному закладі, лікар зазначає, що він сприймає лікування позитивно. ОСОБА_5 розуміє, що все життя прийдеться приймати ліки.
Звернув увагу, що ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки, слідкує за подіями в країні, та міцні сімейні зв'язки. Тому просить до висновку експерта про те, що ОСОБА_5 потребує госпіталізації поставитися критично. ОСОБА_5 не є суспільно-небезпечною особою. В разі застосування примусових заходів медичного характеру, просив застосувати найменш обтяжуючий, тобто госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Сукупність зібраних та досліджених по кримінальному провадженню доказів свідчить про те, що вищевказане суспільно-небезпечне діяння вчинено саме ОСОБА_5 доводиться наступними доказами.
Із протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 05.11.2023 року вбачається, що від ОСОБА_4 надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_5 , близько 08-35 год наніс тілесні ушкодження під час виконання службових обов'язків та перебування на службі.
05.11.2023 направлено повідомлення про виявлення кримінального правопорушення (протиправного діяння, що містить ознаки злочину), а саме про здійснення нападу та нанесення тілесних ушкоджень інспектору прикордонної служби 2 категорії-контролеру групи тримання старшому сержанту ОСОБА_4 під час виконання службових обов'язків 05.11.2023 об 08-40 год.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №013927 від 04.11.2023, о 07-45 год. 45 хв. 04 листопада 2023 був виявлений прикордонним нарядом «Вартовий шлагбауму» та затриманий складом чергових пункту пропуску на відстані 250 м. від лінії державного кордону в районі 299 прикордонного знаку Ужгорода околиці ОСОБА_5 , який в умовах воєнного стану вчинив спробу незаконного перетину державного кордону України в Словацьку Республіку в пішому порядку поза пунктом пропуску.
Відповідно до протоколу про адміністративне затримання від 04.11.2023, у зв'язку з вчиненням правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, о 07-45 год. 45 хв. 04 листопада 2023 був виявлений прикордонним нарядом «Вартовий шлагбауму» та затриманий складом чергових пункту пропуску на відстані 250 м. від лінії державного кордону в районі 299 прикордонного знаку Ужгорода околиці ОСОБА_5 , який в умовах воєнного стану вчинив спробу незаконного перетину державного кордону України в Словацьку Республіку в пішому порядку поза пунктом пропуску.
Відповідно до протоколу особистого огляду, огляду речей і документів від 04.11.2023, у ОСОБА_5 під час огляду виявлено та вилучено для тимчасового зберігання паспорт громадянина України НОМЕР_2 та паспорт громадянина України для виїзду за кордон СС719399.
Відповідно до Витягу із книги особового складу віпс «Оноківці», Результатам виконання плану охорони державного кордону/здійснення прикордонного контролю, посадової інструкції інспектора прикордонної служби 2 категорії контролера групи тримання відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б), ОСОБА_4 05.11.2023 з 08-00 год. виконував службові обов'язки пов'язані з контролем дотримання режиму по утриманню затриманих осіб в спеціальному приміщенні.
Відповідно до протоколу огляду предмету, а саме записів з камер відео спостереження з кімнати для затриманих, за адресою: АДРЕСА_2 та дослідженого в судовому засіданні зазначеного відеозапису, відповідно до якого, на початку відеозапису зображене приміщення кімнати для затриманих, в якому по праву сторону знаходяться вхідні двері, ближче до об'єктиву камери розташовані три ліжка та елемент четвертого ліжка, по ліву сторону в лівому верхньому куті наявна вбиральня, відразу біля стіна навпроти об'єктиву камери наявна шафа, поруч з якою знаходиться стіл. На першому відео, з часовою позначкою 00:00:16, через двері входить потерпілий ОСОБА_4 , одягнутий у військову форму, маючи на голові одягнуту кепку. Об 00:00:17 (часова позначка першого відеозапису) потерпілий ОСОБА_4 зупинився по ліву сторону третього від стени ліжка, поблизу нього на підлозі знаходяться кросівки. Об 00:00:31 (часова позначка першого відеозапису) потерпілий ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стоять навпроти третього ліжку від стіни. Об 00:00:42 (часова позначка першого відеозапису) потерпілий ОСОБА_4 покидає кімнату. Об 00:00:45 (часова позначка першого відеозапису) потерпілий ОСОБА_4 повертається в кімнату і прямує до ліжка, поруч з яким знаходяться кросівки. Об 00:00:59 (часова позначка першого відеозапису) між потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виникає фізична сутичка. Об 00:01:02 (часова позначка першого відеозапису) під час сутички між потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , де останній товкнув на ліжко потерпілого ОСОБА_4 та знаходився поверх нього. В подальшому ОСОБА_5 відходить від ліжка, після чого потерпілий ОСОБА_4 виходить з кімнати. На другому відео файлі, об 00:00:03 (часова позначка другого відеозапису) ОСОБА_5 вслід бере одну кросівку та кидає вслід за потерпілим ОСОБА_4 , в напрямку виходу з кімнати. Об 00:00:03 (часова позначка другого відеозапису) потерпілий ОСОБА_4 заходить до кімнати, зупиняється біля третього ліжка та пробувши 8 секунд вийшов з кімнати. Об 00:00:47 (часова позначка другого відеозапису) до кімнати заходять три особи чоловічої статі, зупиняється біля третього ліжка та пробувши 4 секунд виходять з кімнати.
Постановою про призначення судово-медичної експертизи від 08.11.2023 слідчим СВ відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області призначено судово-медичну експертизу.
Відповідно до Висновку судово-медичного експерта №441, де встановлено, що при судово-медичній експертизі ОСОБА_4 , 1979 року народження, на тілі виявлено наслідки тілесних ушкоджень у вигляді рубців в ділянці верхньої губи справа та в правій тім'яній ділянці волосистої частини голови справа, а також накладеної гіпсової лонгети на ділянку правої верхньої кінцівки від кінчиків пальців до середньо-верхньої третини правого передпліччя.
Згідно даних медичної документації, в нього виявлено:ЗЧМТ, струс головного мозку, забійні рани правої скроневої ділянки, верхньої губи, лівобічну пара орбітальну гематому, крайовий перелом основної фаланги 5-го пальця правої кисті без зміщення, забійні садна обличчя, забій та забійні садна лівої гомілки. Виникли вищевказані тілесні ушкодження внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, які могли бути затиснуті в кулак руки та обуті ноги сторонньої люди, не виключено за обставин, про які повідомляє потерпілий.
По давності виникнення вищевказані тілесні ушкодження, згідно даних медичної документації, вкладаються в час події, яка мала місце 05.11.2023.
Тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струс головного мозку, забійних ран правої скроневої ділянки, верхньої губи, крайового перелому основної фаланги 5-го пальця правої кисті без зміщення потребують лікування строком більше 6-ти але менше 21-го дня і за цією ознакою згідно з пунктом 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
Тілесні ушкодження у вигляді забійних саден обличчя, забою та забійних саден лівої гомілки, лівобічної параорбітальної гематоми мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цією ознакою згідно з пунктом 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Малоймовірно виникнення описаних тілесних ушкоджень внаслідок вільного падіння потерпілого з висоти власного зросту.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення від 05.11.2023, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затриманий працівниками поліції відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області 05.11.2023 о 14год. 18 хв.
Також під час з'ясування питання чи мало місце суспільно небезпечне діяння, чи вчинено воно ОСОБА_5 судом було допитано потерпілого ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 05.11.2023 заступив на зміну. Відповідно до графіку запросив ОСОБА_5 на сніданок, та повідомив, що після себе треба буде помити посуд, однак останній відмовився. Далі по графіку було прибирання приміщення. ОСОБА_5 нервував, попросив сигарету. Коли приніс ОСОБА_5 сигарету, останній сказав, що не така. Після чого потерпілий вийшов з кімнати, потім повернувся і підійшов до ліжка, на якому лежав ОСОБА_5 , насміхався і почав махати руками, спочатку потерпілий вирішив, що ОСОБА_5 шуткує. Потім потерпілий почав захищатися, але ОСОБА_5 не бив, потім останній зненацька повалив потерпілого на ліжко і почав бити. Потерпілий вдарився головою та почав втрачати свідомість, звати на допомогу. Після чого ОСОБА_5 заспокоївся. Потім прийшов наряд. Крім того, потерпілий пояснив, що він є інвалідом ІІІ групи, має втрату працездатності 5%, права рука не працює приблизно на 70 відсотків, були пошкоджені нерви осколками. На лікарняному провів 51 добу.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , суду пояснив, 05.11.2023 був на вихідному, близько 08:35- 08:40 год. подзвонила ОСОБА_11 і сказала що потрібна допомога, побили ОСОБА_4 , приблизно об 09-00 прибув, побачив у нього гематоми, садна, зламаний палець. Надав йому допомогу, потім приїхала поліція, надав покази поліції і відвіз ОСОБА_4 до травмпункту. ОСОБА_5 також оглядав на час його поміщення до установи, жодних подряпин останній не мав. Після події ОСОБА_5 не оглядав, але він не скаржився на стан здоров'я.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , суду пояснила, що 05.11.2023 виконувала наказ про охорону державного кордону, була старшою зміни прикордонного наряду, ОСОБА_4 помічник.
О 08:07 год. отримали наказ про охорону державного кордону і прибули в спец приміщення, після цього дала завдання ОСОБА_4 завдання здійснювати харчування затриманих. Приблизно о 08:35 ОСОБА_4 зайшов в режимний блок з метою харчування затриманої особи. Свідок перебувала в кабінеті чергового офіцера, здійснювала відеоспостереження, почула шум, вийшла, почула як ОСОБА_4 попросив її викликати групу швидкого реагування. Було здійснено виклик через службовий телефон. Приблизно об 08:42-08:43 прибула група реагування. ОСОБА_4 надали первинну допомогу, о 09 год. прибув фельдшер. ОСОБА_4 був в крові, у ОСОБА_5 не було тілесних ушкоджень. Безпосередньо подію не бачила.
Зазначила, що попередня зміна повідомила, що є проблемний затриманий, треба за ним дивитися.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 вчинив суспільне-небезпечне діяння, передбачене ч.2 ст. 345 КК України, тобто умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Щодо твердження ОСОБА_5 , про вчинення таких дій в стані необхідної оборони, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Право на необхідну оборону виникає лише за наявності для цього певної підстави (юридичного факту). Такою підставою є лише вчинення особою суспільно-небезпечного діяння. Правомірна поведінка, яка навіть пов'язана із заподіянням шкоди іншій особі, не є підставою для необхідної оборони з боку цієї особи. Не породжує права на необхідну оборону і провокація суспільно небезпечного посягання, тобто дії особи, якими вона умисно викликає з боку іншої особи суспільно небезпечне посягання з метою заподіяння їй шкоди начебто у стані необхідної оборони. Скоєне в таких випадках треба розглядати як реалізацію єдиного злочинного наміру щодо вчинення певного навмисного злочину. Тим більше не може бути визнана такою, що перебуває у стані необхідної оборони, особа яка вчиняє протиправні дії. Посягання має бути реальним, а не існувати лише в уяві того, хто захищається. Правомірний захист право охоронюваних інтересів у стані необхідної оборони визначається низкою ознак, передбачених ст. 36 КК України, які характеризують: мету захисту; характер поведінки того, хто захищається; спрямованість (об'єкт) заподіяння шкоди; своєчасність захисту і його спрямованість.
З досліджених доказів, зокрема відеозапису, показів свідків та потерпілого, які є логічними, послідовними та узгоджуються між собою, судом встановлено відсутність неправомірної поведінки та відсутність реального посягання з боку потерпілого ОСОБА_4 . На підставі наведеного, суд приходить до висновку про відсутність необхідної оборони в діях ОСОБА_5 .
Постановою про призначення судово-психіатричної експертизи від 20.11.2023 слідчим СВ відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області призначено судово-психіатричну експертизу.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 346 від 23.11.2023 (амбулаторної) встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає психічним захворюванням у вигляді Параноїдної шизофренії безперервно-прогредієнтного типу перебігу з дефектом особистості. Психічне захворювання позбавляло ОСОБА_5 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння (05 листопада 2023) розуміти значення своїх дій та керувати ними та позбавляє у теперішній час. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру - примусового лікування у спеціальному закладі з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом. Знак алкогольної та наркотичної залежності ОСОБА_5 не виявляє.
Постановою слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області змінено порядок досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023071170000802 від 05.11.2023 та продовжено його з правилами передбаченими главою 39 КПК України, про кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2023 змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на запобіжний захід у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, визначено заклад для поміщення підозрюваного ОСОБА_5 для надання йому психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку - Дніпровська філія «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», 49006, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Алексєєнко Надії, буд. 84.
За клопотанням сторони захисту ухвалою суду від 22.04.2024 призначено проведення судово-психіатричної експертизи.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 500-К від 16.09.2024 (амбулаторної) встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння 05.11.2023, виявляв і в теперішній час виявляє хронічний психічний розлад у формі шизофренії параноїчної. Зазначений хронічний психічний розлад позбавляв іспитованого здатності усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними у період часу 05.11.2023, що відноситься до інкримінованого йому діяння. За своїм психічним станом іспитований у теперішній час також не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. За своїм психічним станом іспитований потребує застосування до нього примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
За клопотанням сторони захисту ухвалою суду від 20.03.2023 призначено проведення додаткової судово-психіатричної експертизи.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 230-К від 14.05.2025 (амбулаторної), встановлено, що за своїм станом іспитований ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потребує застосування до нього примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до спеціального закладу з надання психіатричної допомоги. Вид примусового лікування в спеціальному закладі з надання примусового лікування згідно ст. 94 КК України відноситься до компетенції суду. Питання щодо того чи становить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний час небезпеку до суспільства, виходить за межі компетенції експерта.
В судовому засіданні стороною захисту заявлено клопотання про визнання недопустимим доказу, а саме висновку судово-психіатричного експерта № 346 від 23.11.2023, на що суд зазначає наступне. Як на підставу визнання доказу недопустимим сторона захисту покликається на те, що такий отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, без дозволу суду. Зазначає, що експертиза проведена на підставі постанови слідчого слідчого відділення ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, ОСОБА_5 не надавав згоду на проведення такої експертизи, призначення експертизи відбулося без повідомлення сторони захисту. Покликається на ст. 12 ЗУ «Про психіатричну допомогу», ст. 42, ч.3 ст. 242 КПК України.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що експертиза проведена на підставі постанови слідчого, що відповідає вимогам ч.1, ч.2 ст. 242 КПК України. Посилання сторони захисту на ЗУ «Про психіатричну допомогу» є недоречним, оскільки надання психіатричної допомоги та проведення судової психіатричної допомоги не є тотожними поняттями та регулюються різними нормативно-правовими актами. Відтак клопотання сторони захисту про визнання зазначеного доказу недопустимим не підлягає до задоволення.
В судовому засіданні було допитано в якості свідка бабу ОСОБА_5 - ОСОБА_12 , яка пояснила, що ОСОБА_5 ріс нормальною людиною, дуже порядний, завжди всім допомагав і сусідам і незнайомим людям. Ніколи нікого не ображав, нічого не крав, міг лише якщо його ображають дати у відповідь. Він спортсмен, не п'є, не смалить і всіх друзів відучив від цих звичок. Не розуміє, чого його вважають соціально небезпечним. Зазначила, що потребує його допомоги по господарству, буде контролювати його лікування, буде за нього відповідати. Також пояснила, що ОСОБА_5 раніше двічі лікувався в Херсонській психіатричній лікарні, після виписки йому були призначені ліки, але він не приймав їх належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до п. 1 ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Відповідно до ст.503 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.
У відповідності до ч. 2 ст. 513 КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Оскільки в ході судового розгляду встановлено факт вчинення ОСОБА_5 суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, в стані неосудності, ОСОБА_5 потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання.
Враховуючи обставини справи, характер вчиненого та наслідки, позицію потерпілого, характеристику ОСОБА_5 , висновки експерта, а також те, що тривалий час перебуває на лікуванні, суд приходить до висновку про застосування до ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги - Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (49006, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Алексєєнко Надії, буд. 84) в умовах, що виключають його небезпечну поведінку до набрання ухвалою законної сили залишити без змін
Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати відсутні.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 19, 93, 94 КК України, ст. 100, 124, 174, 503, 512, 513 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про застосування до ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру, задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги - Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (49006, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Алексєєнко Надії, буд. 84) в умовах, що виключають його небезпечну поведінку до набрання ухвалою законної сили залишити без змін.
Речові докази у справі: оптичний носій DVD-R диск з емблемою «Verbatim» 4,7 Gb 16х120 min, та надписом «Відповідно до розпоряджень від 17.11.23 №28/12107/23-вх про надання даних 2 відеозаписи загальним розміром 63 194 666 байт» - залишити зберігати при матеріалах кримінальної справи.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ужгородський міськрайонний суд Закрпатської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошено 11 липня 2025 року о 16 год. 30 хв.
Головуючий суддя ОСОБА_1