Справа № 296/7610/25
1-кс/296/3525/25
Іменем України
про продовження застосування запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою
14 липня 2025 рокум. Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області, капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України у кримінальному провадженні №12025060610000250 від 15.05.2025, -
До слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області, капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12025060610000250 від 15.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні №12025060610000250 від 15.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Слідством встановлено, що 7 травня 2025 року у вечірній час, близько 20 год., гр. ОСОБА_4 , разом зі своєю знайомою ОСОБА_8 , за місцем мешкання останньої, яке розміщене на території Громадської Організації «Садівницьке товариство Соколовське» Березівської сільської ради, Житомирського району Житомирської області, тов. «Троянда» ділянка №173, розпивали спиртні напої в приміщенні спальної кімнати вказаного будинку. В процесі чого між ними, на побутовому ґрунті, відбувся конфлікт, в ході якого у останнього виник злочинний умисел направлений на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 .
З цією метою, ОСОБА_4 , перебуваючи у зазначеній кімнаті будинку за вказаною адресою, взяв до рук ніж, який знаходився на тумбі вказаної кімнати, та з метою заподіяння смерті, правою рукою наніс не менше двох ножових поранень в життєво важливу частину тіла - ліву ділянку шиї, пошкодивши сонну артерію, в результаті чого ОСОБА_8 померла на місці.
Після цього ОСОБА_4 покинув будинок, залишивши ніж, яким наносив тілесні ушкодження на ліжку потерпілої та протягом декількох наступних днів приховував факт вбивства.
Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, кваліфіковані за ч. 1 ст.115 КК України.
15.05.2025 о 18.40 год. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
16.05.2025 ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
16.05.2025 ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира справа №296/5291/25 відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 15.07.2025.
Поряд з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, орган досудового розслідування вважає, що у кримінальному провадження існують ризики, передбачені п.п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлюють необхідність продовження застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Орган досудового розслідування переконаний, що ОСОБА_4 усвідомлюючи, що він підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, за який передбачено безальтернативне покарання - позбавлення волі на тривалий період часу, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та або суду.
Усвідомлюючи вказані факти, бажаючи уникнути негативних наслідків кримінально-правового та цивільно-правового характеру, підозрюваний може ухилятися від органу досудового розслідування та суду..
Ризик знищення, приховування, спотворення речових доказів (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Органом досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 , після вчинення умисного вбивства ОСОБА_8 , в період з 07.05.2025 по 14.05.2025 продовжував відвідувати місце вчинення злочину де міг знищувати речі, на яких могли залишитись біологічні сліди підозрюваного і потерпілої.
Водночас, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити речі, документи та речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки знаряддя вчинення кримінального правопорушення на даний час достеменно не встановлено, у зв'язку з тим, що не завершено проведення експертного дослідження вилучених предметів. При застосуванні більш м'якого запобіжного заходу ряд речових доказів, які наразі не виявлені органом досудового розслідування, можуть бути знищені підозрюваними.
Ризики незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України)
Орган досудового розслідування, з урахуванням встановлених на даний час обставин і фактів об'єктивно вважає, що підозрюваний ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджання всебічному, повному та неупередженому встановленню обставин вчиненого злочину, може вчиняти спроби протиправного впливу на учасників кримінального провадження будь- яким шляхом для зміни (відмови) від показів останніх, так-як частина свідків вказаного кримінального правопорушення перебувають у товариських, родинних та дружніх відносинах з підозрюваним і проживають неподалік населеного пункту, в якому проживає підозрюваний.
Окрім того, органом досудового розслідування на даний час не встановлено повного кола осіб, яким відомі обставини вчиненого злочину.
З огляду на викладене, враховуючи наявність принципу безпосередності дослідження показань учасників кримінального процесу, сторона обвинувачення вважає, що підозрюваний може вчиняти спроби впливу на учасників кримінального провадження з метою неможливості використання в суді в якості доказів показань останніх.
Також наявні підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом переховування від органу досудового розслідуванні, оскільки не має сталих соціальних зв'язків.
Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Орган досудового розслідування вказує, що вказаний ризик, зокрема, обґрунтовується характером кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується підозрюваному, та заходами, вжитими підозрюваним для приховування слідів вчиненого злочину. Окрім того підозрюваний є неодноразово судимим за вчинення цілого ряду кримінальних правопорушень, у т.ч. пов'язаних із застосуванням насильства.
Прокурор ОСОБА_9 в судовому засіданні подане клопотання підтримав та просив його задовольнити. Прокурор наголосив на продовженні існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не здатен їм запобігти.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 не заперечували проти продовження дії запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою, без визначення застави.
Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання, та додані до нього докази, слідчий суддя дійшов наступного.
Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Стаття 177 КПК України встановлює мету і підстави застосування запобіжних заходів.
Так ч.1 ст.177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. 4 ст. 194 КПК України).
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Порядок продовження строку тримання під вартою визначений ст. 199 КПК України, частиною 3 якої передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Під час судового розгляду встановлено, СУ ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025060610000250 від 15.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
В ході досудового слідства встановлено причетність до злочину громадянина ОСОБА_4 якому 16.05.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
16.05.2025 ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира справа №296/5291/25 відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 15.07.2025.
Підставою застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню.
З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчим суддям слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Слідчий суддя вважає, що підозра ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, є обгрунтованою "поза розумним сумнівом" та підтверджується:
- протоколом огляду місця події від 15.05.2025;
- протоколом огляду трупа від 15.05.2025;
- протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які в своїх показах підтверджують обставини вчинення кримінального правопорушення від 15.05.2025;
- протоколом обшуку від 15.05.2025;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.05.2025;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 15.05.2025.
Відповідно до ч. 3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
16.05.2025 ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира справа №296/5291/25 відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 15.07.2025.
Постановою Керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_15 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025060610000250 від 15.05.2025 продовжено о 16.08.2025.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Щодо ризиків на які посилається прокурор.
У поданому клопотанні слідчий вказав на наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4,5 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного ОСОБА_4 :
- переховуватися від органів досудового розслідування або суду;
- знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають значення для встановлення обставин злочину;
-незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинення інших кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України слідчий суддя враховує, зокрема, суть та характер злочину у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , що відноситься до особливо злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до 15 років.
Щодо можливості переховування (ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України)
Слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою ( на що також посилався захисник під час розгляду даного клопотання) , проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
При цьому, також враховую правову позицію ЄСПЛ викладену в рішенні у справі "Харченко проти України" від 10.02.2011 року є, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес (захист прав потерпілого) який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим оскільки тяжкість покарання значно збільшує ймовірність ризику переховування перебуваючи за межами державного кордону України.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є особливо тяжким та містить безальтернативну санкцію - позбавлення волі на тривалий період часу.
Усвідомлюючи вказані факти, бажаючи уникнути негативних наслідків кримінально-правового та цивільно-правового характеру, підозрюваний може ухилятися від органу досудового розслідування та суду.
Ризик передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_4 , після вчинення умисного вбивства ОСОБА_8 , в період з 07.05.2025 по 14.05.2025 продовжував відвідувати місце вчинення злочину де міг знищувати речі, на яких могли залишитись біологічні сліди підозрюваного і потерпілої.
Водночас, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити речі, документи та речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки знаряддя вчинення кримінального правопорушення на даний час достеменно не встановлено, у зв'язку з тим, що не завершено проведення експертного дослідження вилучених предметів. При застосуванні більш м'якого запобіжного заходу ряд речових доказів, які наразі не виявлені органом досудового розслідування, можуть бути знищені підозрюваними.
Ризики передбаченіп. 3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України на думку слідчого судді також продовжують існувати так з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджання всебічному, повному та неупередженому встановленню обставин вчиненого злочину, підозрюваний може вчиняти спроби протиправного впливу на учасників кримінального провадження будь- яким шляхом для зміни (відмови) від показів останніх, так-як частина свідків вказаного кримінального правопорушення перебувають у товариських, родинних та дружніх відносинах з підозрюваним і проживають неподалік населеного пункту, в якому проживає підозрюваний. Окрім того, органом досудового розслідування на даний час не встановлено повного кола осіб, яким відомі обставини вчиненого злочину.
З огляду на викладене, враховуючи наявність принципу безпосередності дослідження показань учасників кримінального процесу, слідчий суддя вважає, що підозрюваний може вчиняти спроби впливу на учасників кримінального провадження з метою неможливості використання в суді в якості доказів показань останніх.
Також наявні підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом переховування від органу досудового розслідуванні, оскільки не має сталих соціальних зв'язків.
Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що вказаний ризик, зокрема, обґрунтовується характером кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується підозрюваному, та заходами, вжитими підозрюваним для приховування слідів вчиненого злочину. Окрім того підозрюваниймає репутацію раніше судимої особи в тому числі і щодо застосування насильства. Так останнього разу він засуджени 24.03.2025 Житомирським районним судом за ч.2 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу 1700,00 грн
За приписами ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів
Отже слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню, так як підозра відносно ОСОБА_4 обґрунтована та ризики, що встановлені при обранні запобіжного заходу не зменшилися та існують і надалі.
Щодо альтернативного запобіжного заходу.
За приписами ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Так, слідчий суддя, суд згідно п.2 ч.4 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Отже, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 не визначити розмір застави, оскільки підозрюваний підозрюється у вчиненні злочину який спричинив загибель людей.
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.
Постановою Керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_15 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025060610000250 від 15.05.2025 продовжено о 16.08.2025, отже підозрюваний може утримуватися під вартою не довше ніж до 16.18.2025, що менше ніж 60 днів .
Отже за результатами розгляду клопотання слідчий суддя приймає рішення про задоволення клопотання слідчого, погодженого з прокурором.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 184, 193-194, 196-197, 199, 205, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стром до 16.08.2025 включно, без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали оголошено 16.07.2025 о 16-50 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1