16 липня 2025 року
м. Київ
справа №200/8413/24
адміністративне провадження № К/990/21972/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів -Білак М. В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2025 року
у справі № 200/8413/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , яка полягала у ненарахуванні та невиплаті індексації-різниці відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за період з 16.04.2020 по 27.11.2022 (включно);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування індексації-різниці відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, в сумі 3 814,53 гривень щомісячно за період з 16.04.2020 по 27.11.2022 (включно), з відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, при цьому скласти, оформити належним чином та надати до Військової частини НОМЕР_2 відомість виплати індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 на підставі наданих відомостей виплатити індексацію грошового забезпечення в сумі 3 814,53 гривень щомісячно за період з 16.04.2020 по 27.11.2022 (включно), обчислену відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- визнати протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 , які полягали в визначенні розміру підйомної допомоги за 2020 рік, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 - 2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована індексація;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 скласти, оформити належним чином та надати до Військової частини НОМЕР_2 відомість доплати підйомної допомоги за 2020 рік, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 - 2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки, які обчислити з урахуванням належної індексації у складі місячного грошового забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 на підставі наданих Військовою частиною НОМЕР_1 відомостей виплатити підйомну допомогу за 2020 рік, грошову допомогу для оздоровлення за 2020 - 2022 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки, які обчислені з місячного грошового забезпечення, у складі якого врахована належна індексація, враховуючи раніше виплачені суми.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2025 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року у справі № 200/8413/24 - скасовано в частині вирішення позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування і виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період проходження військової служби з 16.04.2020 по 27.11.2022, а провадження в справі в цій частині - закрито.
В решті рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року у справі № 200/8413/24 - залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України).
25 червня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява про виконання ухвали суду разом з касаційною скаргою у новій редакції.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (у зв'язку з настанням обставин, які унеможливлюють розгляд справи) визначено наступний склад колегії суддів: Мацедонська В.Е. 9головуючий-суддя), Білак М. В., Мельник-Томенко Ж.М.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Так скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України та зазначає, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права (Наказу №280) та порушив норми процесуального права (вимоги статей 9, 90, 319 КАС України), та не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки), від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21 та від 10 квітня 2024 року у справі №200/564/23.
Суд зазначає, що в разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, необхідно указати конкретну норму права (пункт, частина, стаття), яка застосована судом без урахування висновку Верховного Суду.
Слід зазначити, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) у чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов'язковим є взаємозв'язок усіх чотирьох умов.
Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається норма права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду із зазначенням дати її прийняття та номеру справи; обґрунтування подібності правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
При цьому необхідно виходити з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.
Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанції у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
При цьому, обов'язковою умовою є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду та у якій подається касаційна скарга).
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Разом з тим, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.
За результатом аналізу касаційної скарги суд зазначає, що скаржник посилається на постанови Верховного Суду, які в ухвалі Верховного Суду від 16 червня 2025 року було відхилено з огляду на некоректне визначення підстав, адже у частині права позивача на отримання індексації-різниці суд закрив провадження. В обґрунтування суд зазначив, що вбачає наявність підстав для закриття провадження у справі в частині вирішення позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування і виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період проходження військової служби з 16.04.2020 по 27.11.2022, оскільки спір у цій справі у відповідній частині виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду судів у іншому судовому провадженні. Підстав касаційного оскарження з посиланням та обґрунтуванням порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права (п. 4 ч. 1 ст. 238, ст. 319 КАС України) скаржником не наведено.
При цьому Суд також відхиляє посилання скаржника на неправильне застосування норми матеріального права, а саме Наказу №280, де у цій частині суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позову до Військової частини НОМЕР_2 , з огляду на те, що скаржник не зазначає постанови Верховного Суду, у яких викладено висновок щодо застосування цієї ж норми, який не враховано судом апеляційної інстанції.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
З огляду на те, що станом на дату постановлення цієї ухвали скаржником не усунені недоліки касаційної скарги у визначений строк, касаційна скарга підлягає поверненню.
За приписами частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику у зв'язку з неусуненням недоліків касаційної скарги у визначений судом строк.
Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі № 200/8413/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
Ж. М. Мельник-Томенко