16 липня 2025 року
м. Київ
справа № 160/6559/25
адміністративне провадження № К/990/29877/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2025 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі №160/6559/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про виплату компенсації за неотримане речове майно,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточненого позову), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01 січня 2024 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01 січня 2024 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункт 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2025 року відмовлено військовій частині НОМЕР_1 в клопотанні про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху та надано строк 10 днів з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року відмовлено військовій частині НОМЕР_1 в продовженні строку для усунення недоліків та повернуто апеляційну скаргу заявнику.
08 липня 2025 року військова частина НОМЕР_1 засобами поштового зв'язку звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2025 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі №160/6559/25.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Згідно з частиною третьою статті 55 КАС України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Із матеріалів касаційної скарги вбачається, що останню підписано тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 .
При цьому документів, що підтверджують його повноваження, з урахуванням вимог статей 55, 59 КАС України, до касаційної скарги не долучено.
З огляду на викладене, право ОСОБА_3 на підписання та подання касаційної скарги як тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 не підтверджено.
Згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
За таких обставин, Суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Враховуючи вимоги пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись статтями 3, 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2025 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі №160/6559/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про виплату компенсації за неотримане речове майно - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Кашпур