15 липня 2025 року
м. Київ
справа № 520/11316/23
адміністративне провадження № К/990/12075/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Бучик А.Ю.,
суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 (суддя Бабаєв А.І.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2024 (колегія суддів: Любчич Л.В., Присяжнюк О.В., Спаскін О.А.) у справі № 520/11316/23 за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
1. У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУ ПФУ в Харківській області та ГУПФУ у м. Києві, в якому просив суд:
- визнати протиправним рішення ГУ ПФУ у Харківській області від 05.04.2023 № 930100823199 щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 56, 57 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII) згідно з довідкою № 10 від 17.03.2023;
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у м. Києві щодо перерахунку додаткової пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 49 Закону № 796-XII, у редакції 1991 року;
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у м. Києві щодо перерахунку пенсії зі збільшенням її на 1 відсоток заробітку за рік за кожний повний рік стажу роботи понад установлений понаднормовий стаж (20 років для чоловіків) відповідно до статті 56 Закону № 796-XII;
- зобов'язати ГУ ПФУ у м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 56, 57 Закону № 796-XII, згідно з довідкою № 10 від 17.03.2023, з дня звернення, а саме з 31.03.2023;
- зобов'язати ГУ ПФУ у м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію із збільшенням її на 1 відсоток заробітку за рік за кожний повний рік стажу роботи понад установлений понаднормовий стаж (20 років - для чоловіків), відповідно до статті 56 Закону № 796-XII, з дати призначення пенсії, а саме з 09.10.2004;
- зобов'язати ГУ ПФУ у м. Києві перерахувати та виплатити додаткову пенсію ОСОБА_1 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 49 Закону № 796-XII, у редакції 1991 року, з дати призначення пенсії, а саме з 09.10.2004;
- зобов'язати ГУ ПФУ у м. Києві перерахувати та виплатити компенсацію ОСОБА_1 втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (додаткової пенсії та 1 відсоток заробітку за рік за кожний повний рік стажу роботи понад установлений понаднормовий стаж) з дати призначення пенсії, а саме з 09.10.2004, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», за рахунок коштів ГУПФУ у м. Києві.
2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 відкрито спрощене провадження у справі.
3. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідачів та зобов'язання вчинити дії, які заявлені з 09.10.2004, залишено без руху. Надано позивачу термін десять календарних днів із дня отримання копії ухвали для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку.
4. На виконання вимог ухвали представник позивача подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій для обґрунтування зазначив, що 31.03.2023 позивач звернувся до пенсійних органів із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки № 10 від 17.03.2023 про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986- 1990 роках; про перерахунок додаткової пенсії у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком з дня призначення пенсії; перерахунок пенсії зі збільшенням її на 1 відсоток заробітку за рік за кожний повний рік стажу роботи понад установлений понаднормовий стаж (20-років для чоловіків) з дня призначення пенсії; перерахунок пенсії виключно виходячи із заробітків у м. Чорнобиль відповідно до довідки № 10 від 17.03.2023. Вказує, що до звернення до органу пенсійного фонду (31.03.2023) йому не було відомо, що вказані доплати та підвищення позивачу не нараховуються.
5. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовлено.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області, ГУПФУ у м. Києві про визнання протиправним рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у м. Києві щодо перерахунку додаткової пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 49 Закону № 796-XII в редакції 1991 року, з 09.10.2004 по 08.11.2022, визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у м. Києві щодо перерахунку пенсії зі збільшенням її на 1 відсоток заробітку за рік за кожний повний рік стажу роботи понад установлений понаднормовий стаж (20 років для чоловіків), відповідно до статті 56 Закону № 796-XII, з 09.10.2004 по 08.11.2022, зобов'язання ГУ ПФУ у м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію зі збільшенням її на 1 відсоток заробітку за рік за кожний повний рік стажу роботи понад установлений понаднормовий стаж (20 років - для чоловіків), відповідно до статті 56 Закону № 796-XII, з дати призначення пенсії, а саме з 09.10.2004 по 08.11.2022, зобов'язання ГУ ПФУ у м. Києві перерахувати та виплатити додаткову пенсію ОСОБА_1 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 49 Закону № 796-XII в редакції 1991 року, з дати призначення пенсії, а саме з 09.10.2004 по 08.11.2022 та зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати та виплатити компенсацію ОСОБА_1 втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (додаткової пенсії та 1 відсоток заробітку за рік за кожний повний рік стажу роботи понад установлений понаднормовий стаж) з дати призначення пенсії, а саме з 09.10.2004 по 08.11.2022, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», залишено без розгляду.
6. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 26.02.2024 залишив ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 без змін.
7. Не погоджуючись із судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
8. Верховний Суд ухвалою від 17.04.2024 відкрив касаційне провадження.
9. Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
10. У зв'язку з тим, що предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, залишаючи позовну заяву без розгляду, виходив з того, що позивач пропустив установлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) шестимісячний строк звернення до суду з вимогами про перерахунок пенсії за період з 09.10.2004 по 08.11.2022 та не навів поважних причин його пропуску. Про порушення своїх прав позивач мав можливість дізнатись у період, за який просить провести перерахунок, оскільки пенсія є щомісячною виплатою.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що інститут строку звернення до суду не може слугувати меті відмови у захисті порушеного права та меті легалізації триваючого порушення з боку держави.
Вказує, що додаткова пенсія, яка передбачена статтею 50 Закону № 796-XII, нараховується і виплачується з дня призначення пенсії, проте у розмірі меншому, ніж встановлено Законом № 796-XII, тому суди помилково застосовують строк звернення до суду як до ненарахованих виплат.
Також вважає нерелевантною практику - постанову Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 460/100/21, на яку послався суд апеляційної інстанції, оскільки у вказаній справі позивач не зверталась до суду із заявою про поновлення строку звернення до суду, на відміну від справи, що розглядається.
Вважає, що застосування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем права на отримання соціальних виплат, в той час, як здоров'я позивача з кожним роком погіршується у зв'язку із захворюваннями, які спричинені ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
14. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
15. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах сформульовано у КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
16. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
17. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
18. Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
19. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
20. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
21. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший, визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
22. При цьому поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї немає перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
23. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
24. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спричинене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
25. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
26. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась із позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
27. Верховний Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
28. Так, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 дійшла правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. А отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку тощо.
29. Колегія суддів не знаходить правових підстав відступати від запропонованого Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав підходу до розуміння положень 122 КАС України у справах з питань обчислення та перерахунку пенсій.
30. За таких обставин отримання позивачем рішення ГУ ПФУ у Харківській області від 05.04.2023 № 93010082319 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти через майже 19 років з моменту, коли отримав пенсію у меншому, на його думку, розмірі.
31. До того ж, як свідчать матеріали справи, звертаючись у березні 2023 року до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, позивач вже знав, що у період з 09.10.2004 розмір його пенсії обчислювався та виплачувався не у встановленому Законом № 796-XII розмірі.
32. Суд не приймає посилання позивача на положення статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки за змістом наведених норм строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, у спірних же правовідносинах суми пенсії не були нараховані пенсійним органом.
33. Також колегія суддів не погоджується з доводом касаційної скарги, що суд апеляційної інстанцій безпідставно послався на постанову Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 460/100/21, оскільки у наведеній справі спірним питанням також є застосування строків звернення до суду у спорі щодо доплат до пенсії, передбачених Законом № 796-ХІІ.
34. За таких обставин суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
35. Враховуючи указане, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з їх висновками.
36. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
37. Враховуючи результат касаційного перегляду, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2024 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий А. Ю. Бучик
Судді: Н.В. Коваленко
А.І. Рибачук