16 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 446/2042/24 пров. № А/857/13197/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Запотічний І.І.,
суддя Шинкар Т.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 04 березня 2025 року про повернення позовної заяви (суддя Котормус Т.І., м.Кам'янка-Бузька) у справі № 446/2042/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
03.09.2024 ОСОБА_1 (позивач) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (відповідач), в якому просив скасувати постанову серії ЕНА № 2308657 від 03.06.2024 про накладення адміністративного стягнення у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 у справі № 446/2042/24 скасовано ухвалу Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 18.11.2024 та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 24.02.2025 позовну заяву у справі № 446/2042/24 залишено без руху та надано п'ять днів, з моменту отримання вказаної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання зазначеної вище ухвали позивачем 27.02.2025 подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Ухвалою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 04.03.2025 у справі № 446/2042/24 позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення повернуто позивачу.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом, а наведені причини пропуску строку не є поважними, інших причин судом не встановлено, відтак позов підлягає поверненню.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду. Зазначає, що суд першої інстанції, під час постановлення оскаржуваної ухвали, повністю проігнорував рішення суду апеляційної інстанції у цій справі та навів ті ж самі мотиви, що вже були предметом судового перегляду.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У відповідності до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, ознайомившись із матеріалами справи та доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просив скасувати постанову серії ЕНА № 2308657 від 03.06.2024 про накладення адміністративного стягнення у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити; поновити пропущений строк звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 03.09.2024 поновлено позивачу пропущений строк звернення до суду, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
В подальшому судом першої інстанції встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.161 КАС України, тому ухвалою від 18.11.2024 таку заяву було залишено без розгляду з підстав, передбачених ч.4 ст.123, п.8 ч.1 ст.240 КАС України.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 у справі № 446/2042/24 скасовано ухвалу Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 18.11.2024 та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 24.02.2025 позовну заяву у справі № 446/2042/24 залишено без руху та надано п'ять днів з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання зазначеної вище ухвали позивачем 27.02.2025 подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Ухвалою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 04.03.2025 у справі № 446/2042/24 позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення повернуто позивачу.
Колегія суддів зазначає.
Частиною 1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили.
З урахуванням викладеного, до спірних правовідносин має застосовуватись десятиденний строк звернення до суду.
Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Аналогічні положення щодо можливості поновлення пропущеного строку містяться в абз. 2 статті 289 КУпАП, відповідно до якого, в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Статтею 123 КАС України врегульовано наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Так, згідно з ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Також відповідно до ч.4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції ухвалою від 03.09.2024 відкрив провадження у справі та поновив пропущений строк звернення з даним позовом до суду, тим самим визнавши наведені позивачем причини у заяві про поновлення пропущеного процесуального строку поважними.
Разом з тим, після прийняття Восьмим апеляційним адміністративним судом постанови від 05.02.2025 у справі № 446/2042/24 про скасування ухвали Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 18.11.2024 та направлення справи для продовження розгляду судом першої інстанції не було дотримано процесуальних норм КАС України.
Колегія суддів зауважує, що за результатами аналізу ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху від 24.02.2025 не вбачається жодних мотивів суду попередньої інстанції про те, чому висновок про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним.
У свою чергу, на виконання вищевказаної ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням на ідентичні причини пропуску процесуального строку, що були уже ним наведені і стали підставою для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутність будь-яких мотивів та обґрунтування суду першої інстанції щодо передчасності своїх висновків про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, за результатами яких було відкрито провадження у цій справі, призвело до порушення прав позивача, оскільки суд позбавив останнього можливості вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку.
Системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись правом подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України).
Таким чином, суд першої інстанції не надав позивачу можливості звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку, посилаючись на інші причини поважності пропущеного строку.
Окрім цього, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що провадження у даній справі відкрито ухвалою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 03.09.2024, яка є чинною і не скасованою, проте судом першої інстанції позовну заяву повернуто, а не залишено без розгляду, як того вимагають положення КАС України.
У справі «Беллє проти Франції» («Bellet v. France») Європейський суд з прав людини зазначив (ЄСПЛ), що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Також ЄСПЛ зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення Суду у справі "Жоффре де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992).
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, внаслідок чого було обмежено право позивача на захист своїх інтересів.
Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 308,312,315,320,321,325,328,329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 04 березня 2025 року про повернення позовної заяви у справі № 446/2042/24 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. І. Запотічний
Т. І. Шинкар