Справа №752/20429/24 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/3965/2025 Суддя - доповідач - ОСОБА_2
Ухвала
Іменем України
10 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №12024100010002431 від 16.08.2024 за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_6 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 10 березня 2025 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у м. Конотоп Сумської області, має вищу освіту, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, без офіційного місця роботи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 10 березня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 191 в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 191 в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 , ч. 4 ст. 191 КК України та призначено покарання:
за ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн.;
за ч. 1 ст. 191 КК України в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 у виді обмеження волі строком на 1 рік;
за ч. 3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік;
за ч. 3 ст. 191 КК України в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018 у виді обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, строком на 1 рік;
за ч. 4 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, строком на 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком, тривалістю 2 роки, та покладено на нього обов'язки, передбачені п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов представника потерпілого залишено без розгляду.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
Речові докази:
долучені представником потерпілого до матеріалів кримінального провадження копії документів, залишено в матеріалах кримінального провадження;
ноутбук «ASUS Р553М», ноутбук «Toshiba Satellite A300D», сумку «HP» з вмістом (зарядний пристрій ASUS, зарядний пристрій Toshiba, фотооб'єктив NIKON, фотоапарат NIKON з зарядним пристроєм, кабелем та акумуляторною батареєю), сумку червоного кольору, сумку чорного кольору, передано до камери зберігання речових доказів Голосіївського УП ГУНП у м. Києві (квитанція №009982 від 26.09.2024) - повернуто ОСОБА_7 .
Згідно вироку суду, у ОСОБА_7 , який працював на посаді оцінювача-експерта ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» та був матеріально відповідальною особою, у невстановлений час, але не пізніше 25 січня 2022 року виник умисел, направлений на привласнення грошових коштів, які перебували у його віданні у касі ломбардного відділення № 2 ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 20, шляхом внесення до офіційного документу, а саме договору фінансового кредиту та закладу майна до ломбарду завідомо неправдивих відомостей щодо здачі громадянами до товариства техніки.
25 січня 2022 року ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді оцінювача-експерта ломбардного відділення № 2 ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 20, будучи матеріально-відповідальною особою, знаючи про необхідність дотримання вимог посадової інструкції, з метою привласнення грошових коштів товариства, що перебували в його віданні, діючи умисно, оформив договір фінансового кредиту та закладу майна до ломбарду № 800-22002441, внісши до нього завідомо недостовірні відомості, а саме те що нібито громадянка ОСОБА_9 заклала до ломбарду ноутбук марки «ASUS Core i7-10750H 2.6ghz/ram 16gb/ssd512gb/GF RTX20708gb», однак фактично по вказаному договору предметом закладу був ноутбук марки «ASUS Р553М», серійний номер F4NXCV050684145, вартість якого відповідно до висновку експерта від 18.09.2024 станом на 25.01.2022 становить 2507,3 грн.
В подальшому ОСОБА_7 , діючи відповідно до наказу генерального директора ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» № 31-0421 ЗП від 07.04.2021 про затвердження у новій редакції внутрішніх правил надання фінансових послуг з надання фінансових кредитів, видав грошові кошти, що перебували у його віданні, ОСОБА_9 у сумі 17 000 грн, які в подальшому ОСОБА_7 привласнив на власну користь, чим спричинив ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» матеріальну шкоду на суму 14492,7 грн.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 191 КК України в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018, а саме привласнення чужого майна, яке перебувало у його віданні.
Крім того, у невстановлений час, але не пізніше 25 січня 2022 року, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на підроблення офіційного документу з метою його використання та привласнення грошових коштів ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН».
25 січня 2022 року ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді оцінювача-експерта ломбардного відділення № 2 ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 20, будучи матеріально-відповідальною особою, знаючи про необхідність дотримання вимог посадової інструкції, з метою привласнення грошових коштів товариства, що перебували в його віданні, діючи умисно, оформив договір фінансового кредиту та закладу майна до ломбарду № 800-22002441, вніс до нього завідомо недостовірні відомості, а саме те що нібито громадянка ОСОБА_9 заклала до ломбарду ноутбук марки «ASUS Core i7-10750H 2.6ghz/ram 16gb/ssd512gb/GF RTX20708gb», однак фактично по вказаному договору предметом закладу був ноутбук марки ASUS Р553М», серійний номер F4NXCV050684145.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України, а саме підроблення офіційного документа, який видається підприємством, який надає права, з метою його використання.
Крім того, у невстановлений час, але не пізніше 24 лютого 2022 року, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на привласнення грошових коштів, які перебували у його віданні у касі ломбардного відділення № 2 ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 20, шляхом внесення до офіційного документу, а саме договору фінансового кредиту та закладу майна до ломбарду, завідомо неправдивих відомостей щодо здачі громадянами до товариства техніки.
24 лютого 2022 року ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді оцінювача-експерта ломбардного відділення № 2 ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 20, будучи матеріально-відповідальною особою, знаючи про необхідність дотримання вимог посадової інструкції, з метою привласнення грошових коштів товариства, що перебували в його віданні, діючи умисно, повторно оформив договір фінансового кредиту та закладу майна до ломбарду № 800-22005729, внісши до нього завідомо недостовірні відомості, а саме те що нібито громадянка ОСОБА_9 заклала до ломбарду ноутбук марки «ASUS Core i7-10750H2.6ghz/ram 16gb/ssd512gb/GF RTX20708gb», однак фактично по вказаному договору предметом закладу був ноутбук марки «Toshiba Satellite A300D», серійний номер X8032223W, вартість якого відповідно до висновку експерта від 18.09.2024 станом на 24.02.2022 становить 2311,84 грн.
В подальшому ОСОБА_7 , діючи відповідно до наказу генерального директора ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» № 31-0421 ЗП від 07.04.2021 про затвердження у новій редакції внутрішніх правил надання фінансових послуг з надання фінансових кредитів, видав ОСОБА_10 фінансовий кредит - грошові кошти у сумі 17 000 грн, що перебували у його віданні, які в подальшому ОСОБА_7 привласнив на власну користь, чим спричинив ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» матеріальну шкоду на суму 14688,16 грн.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 191 КК України в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018, а саме привласнення чужого майна, яке перебувало у його віданні, вчинене повторно.
Крім того, у невстановлений час, але не пізніше 24 лютого 2022 року, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на повторне підроблення офіційного документу з метою його використання та привласнення грошових коштів ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН».
24 лютого 2022 року ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді оцінювача-експерта ломбардного відділення № 2 ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 20, будучи матеріально-відповідальною особою, знаючи про необхідність дотримання вимог посадової інструкції, з метою привласнення грошових коштів товариства, що перебували в його віданні, діючи умисно, повторно оформив договір фінансового кредиту та закладу майна до ломбарду № 800-22005729, вніс до нього завідомо недостовірні відомості, а саме те що нібито громадянка ОСОБА_9 заклала до ломбарду ноутбук марки «ASUS Core i7-10750H 2.6ghz/ram 16gb/ssd512gb/GF RTX20708gb», однак фактично по вказаному договору предметом закладу був ноутбук марки «Toshiba Satellite A300D», серійний номер X8032223W.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України, а саме підроблення офіційного документа, який видається підприємством, який надає права, з метою його використання, вчинене повторно.
Крім того, у невстановлений час, але не пізніше 10 травня 2022 року у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на привласнення грошових коштів, які перебували у його віданні у касі ломбардного відділення № 2 ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 20, шляхом внесення до офіційного документу, а саме договору фінансового кредиту та закладу майна до ломбарду, завідомо неправдивих відомостей щодо здачі громадянами до товариства техніки.
10 травня 2022 року ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді оцінювача-експерта ломбардного відділення № 2 ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 20, будучи матеріально-відповідальною особою, знаючи про необхідність дотримання вимог посадової інструкції, з метою привласнення грошових коштів товариства, що перебували в його віданні, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, оформив договір фінансового кредиту та закладу майна до ломбарду № 800-22007768, внісши до нього завідомо недостовірні відомості, а саме те що нібито громадянин ОСОБА_11 заклав до ломбарду фотооб'єктив марки «NIKON Nikkor AF-S 80-400mm f/4.5-5.6G ED VR», однак фактично по вказаному договору предметом закладу був фотооб'єктив марки «NIKON AF Nikkor 28-85 мм, 1:3, 5-4.5», вартість якого відповідно до висновку експерта від 18.09.2024 станом на 10.05.2022 становить 2293,71 грн.
В подальшому ОСОБА_7 , діючи відповідно до наказу генерального директора ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» № 31-0421 ЗП від 07.04.2021 про затвердження у новій редакції внутрішніх правил надання фінансових послуг з надання фінансових кредитів, видав ОСОБА_11 фінансовий кредит - грошові кошти у сумі 20845 грн., що перебували у його віданні, які в подальшому ОСОБА_7 привласнив на власну користь, чим спричинив ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» матеріальну шкоду на суму 18 551,29 грн.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України, а саме привласнення чужого майна, яке перебувало у його віданні, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Крім того, у невстановлений час, але не пізніше 10 травня 2022 року, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на повторне підроблення офіційного документу з метою його використання та привласнення грошових коштів ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН».
10 травня 2022 року ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді оцінювача-експерта ломбардного відділення № 2 ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 20, будучи матеріально-відповідальною особою, знаючи про необхідність дотримання вимог посадової інструкції, з метою привласнення грошових коштів товариства, що перебували в його віданні, діючи умисно, повторно оформив договір фінансового кредиту та закладу майна ломбарду № 800-22007768, вніс до нього завідомо недостовірні відомості, а саме те що нібито громадянин ОСОБА_11 заклав до ломбарду фотооб'єктив марки «NIKON Nikkor AF-S 80-400mm f/4.5-5.6G ED VR», однак фактично по вказаному договору предметом закладу був фотооб'єктив марки «NIKON AF Nikkor 28-85 мм, 1:3, 5-4.5»
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України, а саме підроблення офіційного документа, який видається підприємством, який надає права, з метою його використання, вчинене повторно.
Крім того, у невстановлений час, але не пізніше 24 травня 2022 року у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на привласнення грошових коштів, які перебували у його віданні у касі ломбардного відділення № 2 ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 20, шляхом внесення до офіційного документу, а саме договору фінансового кредиту та закладу майна до ломбарду, завідомо неправдивих відомостей щодо здачі громадянами до товариства техніки.
24 травня 2022 року ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді оцінювача-експерта ломбардного відділення № 2 ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 20, будучи матеріально-відповідальною особою, знаючи про необхідність дотримання вимог посадової інструкції, з метою привласнення грошових коштів товариства, що перебували в його віданні, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, оформив договір фінансового кредиту та закладу майна ломбарду № 800-22008872, внісши до нього завідомо недостовірні відомості, а саме те що нібито громадянин ОСОБА_11 заклав до ломбарду фотоапарат марки «NIKON D810», однак фактично по вказаному договору предметом закладу був фотоапарат марки «NIKON D100», вартість якого відповідно до висновку експерта від 18.09.2024 станом на 24.05.2022 становить 2677,59 грн.
В подальшому ОСОБА_7 , діючи відповідно до наказу генерального директора ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» № 31-0421 ЗП від 07.04.2021 про затвердження у новій редакції внутрішніх правил надання фінансових послуг з надання фінансових кредитів, видав ОСОБА_11 фінансовий кредит - грошові кошти у сумі 20500 грн., що перебували у його віданні, які в подальшому ОСОБА_7 привласнив на власну користь, чим спричинив ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» матеріальну шкоду на суму 17 822 грн.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України, а саме привласнення чужого майна, яке перебувало у його віданні, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Крім того, у невстановлений час, але не пізніше 24 травня 2022 року, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на повторне підроблення офіційного документу з метою його використання та привласнення грошових коштів ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН».
24 травня 2022 року ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді оцінювача-експерта ломбардного відділення № 2 ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 20, будучи матеріально-відповідальною особою, знаючи про необхідність дотримання вимог посадової інструкції, з метою привласнення грошових коштів товариства, що перебували в його віданні, діючи умисно, повторно оформив договір фінансового кредиту та закладу майна ломбарду № 800-22008872, вніс до нього завідомо недостовірні відомості, а саме те що нібито громадянин ОСОБА_11 заклав до ломбарду фотоапарат марки «NIKON D810», однак фактично по вказаному договору предметом закладу був фотоапарат марки «NIKON D100».
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України, а саме підроблення офіційного документа, який видається підприємством, який надає права, з метою його використання, вчинене повторно.
Не погоджуючись з рішенням суду, заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 10.03.2025 стосовно ОСОБА_7 змінити в частині призначеного додаткового покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України та в частині вирішення долі речових доказів у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Просить постановити ухвалу, якою вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.; за ч.3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік; за ч. 1 ст. 191 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) у виді обмеження волі строком на 1 рік; за ч. 3 ст. 191 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) у виді обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю, строком на 1 рік; за ч. 4 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю, строком на 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю, строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити від основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Речові докази по справі, а саме: ноутбук «ASUS Р553М», ноутбук «Toshiba Satellite A300D», сумку «НР» з вмістом (зарядний пристрій ASUS, зарядний пристрій Toshiba, фотооб'єктив NIKON, фотоапарат NIKON з зарядним пристроєм, кабелем та акумуляторною батареєю), сумку червоного кольору, сумку чорного кольору, які зберігаються в камери зберігання речових доказів Голосіївського УП ГУНП у м. Києві (квитанція №009982 від 26.09.2024) - конфіскувати у дохід держави.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що покарання, передбачене у ст. 55 КК України, полягає у позбавленні засудженого його суб'єктивного права на посаду, яку він обіймав, або на службову, професійну чи іншу спеціальну діяльність, якою він займався під час вчинення злочину, а також у тимчасовому обмеженні його правоздатності - можливості обіймати певні посади або займатися певною діяльністю протягом строку, встановленого вироком суду.
Покарання має формулюватись таким чином, щоб засуджений не мав права обіймати зазначені у вироку посади або займатися забороненою діяльністю в будь-якій галузі (сфері), а також був позбавлений можливості обіймати і такі посади або займатися також діяльністю, які за змістом (характером) і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов'язане вчинення злочину.
Як вбачається із обвинувачення, визнаного судом доведеним, між ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» та ОСОБА_7 14.05.2021 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Відповідно до умов якого, ОСОБА_7 бере на себе повну індивідуальну матеріальну відповідальність за забезпечення зберігання товарно-матеріальних цінностей, що передаються/передані у заставу або/та на зберігання Товариству, а також грошових коштів Товариства, що передаються Товариством до відокремленого підрозділу для проведення ломбардних операцій та надходять від клієнтів при погашенні ними зобов'язань за договорами ломбардних позик. Тобто ОСОБА_7 згідно договору несе повну індивідуальну матеріальну відповідальність в установленому порядку за товарно-матеріальні цінності та грошові кошти, які перебувають у його віданні на підставі і відповідно тих ТМЦ та грошових коштів, які передаватимуться йому в підзвіт, в майбутніх періодах протягом терміну дії трудового договору. Саме ці обставини обвинувачений використав для вчинення інкримінованого злочину. Отримані відповідно до укладеного договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність можливості, ОСОБА_7 реалізував з протиправною метою.
Однак, як вказує апелянт, суд першої інстанції, розглянувши кримінальне провадження, помилково заборонив обвинуваченому обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, внаслідок чого становище обвинуваченого було незаконно погіршено.
Так, чинним трудовим законодавством України передбачено декілька видів матеріальної відповідальності: обмежена, повна та підвищена.
Встановивши по відношенню до обвинуваченого заборону обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, без конкретизації виду такої відповідальності, місцевий суд проігнорував вимоги ст. 55 КК України та роз'яснення вищого суду. Фактично, буквальне тлумачення змісту резолютивної частини оскаржуваного вироку, вказує на заборону обвинуваченому обіймати посади, пов'язані з будь-яким видом матеріальної відповідальності. Оскільки необхідної конкретизації виду забороненої діяльності оскаржуваний вирок помилково не має. За таких обставин, місцевий суд незаконно позбавив обвинуваченого можливості працювати за наймом. Оскільки, перебуваючи у трудових відносинах, особа завжди несе той чи інший вид матеріальної відповідальності.
Для досягнення цілей кримінального покарання, визначених ст. 65 КК України, принциповим є позбавлення обвинуваченого права обіймати посади, чи займатись діяльністю, яка дозволяє вчиняти аналогічні інкримінованим злочини. У даному випадку, обвинувачений для привласнення чужого майна, яке перебувало у його віданні, використав можливості, які надавала посада, перебування на якій нерозривно пов'язане з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю.
Таким чином, на думку апелянта, за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, суд мав би призначити ОСОБА_7 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов'язаними тільки з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю.
Крім того, апелянт вказує, що всупереч вимогам п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України, місцевий суд ухвалив нелогічне та помилкове рішення про повернення обвинуваченому вилученого під час проведення обшуку майна, яке було безпосереднім предметом злочинного посягання та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а саме: ноутбук «ASUS Р553М», ноутбук «Toshiba Satellite A300D», сумку «HP» з вмістом (зарядний пристрій ASUS, зарядний пристрій Toshiba, фотооб'єктив NIKON, фотоапарат NIKON з зарядним пристроєм, кабелем та акумуляторною батареєю), сумку червоного кольору, сумку чорного кольору, яке було передано до камери зберігання речових доказів Голосіївського УП ГУНП у м. Києві (квитанція №009982 від 26.09.2024).
Так, відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Згідно з вимогами ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі. Відповідно до правила, встановленого ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до вимог п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України майно, що було предметом кримінального правопорушення, конфіскуються.
За таких обставин, апелянт зауважує, що повернення вказаного вище майна обвинуваченому є неприпустимим. Тобто, місцевий суд не застосував до обвинуваченого закон України, який підлягав обов'язковому застосуванню та істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, ухваливши помилкове рішення про повернення обвинуваченому предметів кримінального правопорушення.
Обвинувачений та представник потерпілого ПТ «Ломбард «Кредит Юніон», будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, а тому, з урахуванням ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено без участі обвинуваченого та представника потерпілого.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, колегія суддів дійшла висновку, що приходить до висновку що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно із ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 191 в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 191 в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018, ч. 4 ст. 191 КК України, а саме: у підробленні офіційного документа, який видається підприємством, який надає права, з метою його використання; у привласненні чужого майна, яке перебувало у його віданні; у підробленні офіційного документа, який видається підприємством, який надає права, з метою його використання, вчиненому повторно; у привласненні чужого майна, яке перебувало у його віданні, вчиненому повторно; та у привласненні чужого майна, яке перебувало у його віданні, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджуються наявними доказами, в їх сукупності, які за згодою учасників судового провадження досліджувались у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, в апеляційній скарзі прокурора не оскаржуються, як і кваліфікація дій обвинуваченого, а тому згідно із ч. 2 ст. 394 КПК України апеляційному перегляду не підлягають.
Як не оскаржується прокурором і правильність призначеного ОСОБА_7 основного покарання за кожним зі злочинів.
Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про неврахування судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_7 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, обставини справи та положення ст. 55 КК України, то колегія суддів вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.
Так, за змістом положень ст. 55 КК України, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання має на меті недопущення вчинення даною особою в подальшому злочинів з використанням певної посади чи в результаті зайняття певною діяльністю, тобто є певним превентивним заходом. Таким чином покарання, передбачене у ст. 55 КК України, полягає у позбавленні особи його суб'єктивного права на посаду, яку він обіймав, або на службову, професійну чи іншу спеціальну діяльність, якою він займався під час вчинення злочину, а також у тимчасовому обмеженні його правоздатності - можливості обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Рішення суду про позбавлення такого права має бути чітко і ясно сформульоване в резолютивній частині вироку для того, щоб не виникало жодних сумнівів під час його виконання. Якщо в санкції статті Особливої частини КК України визначено характер посади або вид (рід) діяльності, то формулювання покарання у вироку має точно відповідати змісту цієї санкції. Якщо ж покарання у санкції зазначене в загальній формі (наведене у формулюванні, що використовується у ст. 55 КК України), суд повинен конкретизувати правову заборону і точно зазначити (описати, окреслити) у вироку характер та коло тих посад або вид (рід) тієї діяльності, права обіймати які чи займатися якою він позбавляє обвинуваченого, та щоб відповідно до положень ст. 43 Конституції України не допускалось довільне обмеження права кожного на працю.
Як вбачається з обвинувачення визнаного судом доведеним, між ПТ «Ломбард «Кредит Юніон» в особі генерального директора ОСОБА_12 та ОСОБА_7 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, відповідно до якого на зазначеного працівника покладається повна індивідуальна матеріальна відповідальність з незабезпечення збереження (схоронності) ввірених йому матеріальних та грошових цінностей Товариства, грошових коштів, обладнання, устаткування, торгового іншого інвентарю та інших матеріальних цінностей. Тобто ОСОБА_7 згідно із договором несе повну індивідуальну матеріальну відповідальність в установленому порядку за товарно-матеріальні цінності та грошові кошти. І саме ці обставини ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді оцінювача-експерта ПТ «ЛОМБАРД «КРЕДИТ ЮНІОН» з індивідуальною матеріальною відповідальністю, використав для привласнення чужого майна.
Разом з тим, суд першої інстанції призначив ОСОБА_7 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, що не відповідає змісту та меті додаткового покарання, визначеного санкцією ст. 191 КК України, оскільки таке додаткове покарання не лише тимчасово обмежило ОСОБА_7 можливості займатися діяльністю чи обіймати посади, які дозволяють вчинити аналогічні злочини нерозривно пов'язані з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю, а й істотно розширило перелік посад, обіймання яких перебуває під забороно, чим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через його суворість.
З огляду на викладене та враховуючи характер злочину, вчиненого обвинуваченим, колегія суддів вважає, що для досягнення цілей покарання, визначених у ч.2 ст. 65 КК України, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, буде позбавлення ОСОБА_7 права обіймати посади чи займатися певною діяльністю, яка дозволяє вчинити аналогічні злочини, а саме додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю, у зв'язку з чим вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 10 березня 2025 року підлягає зміні в частині призначення додаткового покарання.
Між тим, доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне вирішення питання щодо долі речових доказів, колегія суддів вважає безпідставним.
Так, ст. 100 КПК України визначено порядок вирішення питання про долю речових доказів.
В апеляційній скарзі прокурор вказує, що при вирішенні питання про речові докази, а саме ноутбук «ASUS Р553М», ноутбук «Toshiba Satellite A300D», сумку «HP» з вмістом (зарядний пристрій ASUS, зарядний пристрій Toshiba, фотооб'єктив NIKON, фотоапарат NIKON з зарядним пристроєм, кабелем та акумуляторною батареєю), сумка червоного кольору, сумка чорного кольору, суд мав керуватися приписами п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України.
За змістом п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Отже, як на підставу для конфіскації вказаних речових доказів у дохід держави прокурор посилається на норми, які регулюють вирішення питання про долю речових доказів майна, що було предметом кримінального правопорушення.
З матеріалів кримінального провадження слідує, що постановою слідчого від 20.09.2024 визнано речовими доказами ноутбук «ASUS Р553М», ноутбук «Toshiba Satellite A300D», сумку «HP» з вмістом (зарядний пристрій ASUS, зарядний пристрій Toshiba, фотооб'єктив NIKON, фотоапарат NIKON з зарядним пристроєм, кабелем та акумуляторною батареєю), сумка червоного кольору, сумка чорного кольору.
Як вбачається із пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення та встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи, зазначене майно не є предметом інкримінованого йому кримінального правопорушення. Обвинувачений ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за привласнення чужого майна, яке перебувало у його віданні, а саме грошових коштів ПТ «Ломбард «Кредит Юніон».
Згідно із заявою представника потерпілого ПТ «Ломбард «Кредит Юніон» обвинувачений відшкодував у повному обсязі заподіяння збитки, у зв'язку з чим останні відмовились від пред'явленого цивільного позову про стягнення з обвинуваченого 75345 грн. в рахунок відшкодування завданої обвинуваченим майнової шкоди.
Жодного обґрунтування того, що зазначене майно, яке не є предметом інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, має бути конфісковано в дохід держави, апеляційна скарга не містить.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції про необхідність повернення зазначений вище речових доказів у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 , а тому прохання апеляційної скарги прокурора в цій частині задоволенню не підлягає.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 10 березня 2025 року підлягає зміні в частині призначення додаткового покарання, у зв'язку з чим апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 376, ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 10 березня 2025 року у кримінальному провадженні №12024100010002431 від 16.08.2024 щодо ОСОБА_7 - змінити в частині призначеного за ч.3 ст. 191 та ч.4 ст. 191 КК України додаткового покарання.
Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.;
за ч.3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік;
за ч. 1 ст. 191 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) у виді обмеження волі строком на 1 рік;
за ч. 3 ст. 191 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) у виді обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю, строком на 1 рік;
за ч. 4 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю, строком на 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю, строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити від основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
__________ _______________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3