Апеляційне провадження Доповідач - Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/10328/2025
м. Київ Справа № 761/16820/24
16 липня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Кафідової О.В.
суддів: Оніщука М.І.
Шебуєвої В.А.
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою представника позивача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тургенєвська 28А-30А» - Бойкова Олександра Сергійовича на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 січня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Мальцева Д.О. у цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тургенєвська 28А-30А» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів,-
07 травня 2024 року представник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тургенєвська 28А-30А» звернувся до Шевченківського районного в м. Києві суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів, у якому просив стягнути: з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тургенєвська 28А-30А» заборгованість по сплаті внесків у розмірі - 129 959 грн. 89 коп., 3% річних у розмірі - 12 035 грн. 55 коп., інфляційну складову боргу у розмірі - 58 193 грн. 94 коп. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що позивач Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тургенєвська 28А-30А» - здійснює управління житловим будинком АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 та машиномісця (паркомісця) № № НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1 , якому ОСББ «Тургенєвська 28А-30А» надає житлово-комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Відповідач користується житлово-комунальними послугами, але не вносить оплату за них, в результаті чого у неї виникла заборгованість, за період з 01.05.2020 року по 21.04.2024 року у розмірі 129 959, 89 грн. Таким чином, оскільки відповідач не виконує свої зобов'язання по сплаті житлово-комунальних послуг, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Крім того, так як відповідач своєчасно не сплачує внески на утримання будинку, на підставі положень ч.2 ст.625 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати за період з 01.01.2021 року по 31.03.2024 року у розмірі 58 193 грн. 94 коп. та 3% річних за період з 01.03.2021 року по 31.03.2024 року у розмірі 12 035, 55 грн.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 15 січня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тургенєвська 28А-30А» заборгованість по сплаті внесків у розмірі 129 959, 89 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тургенєвська 28А-30А» судовий збір у розмірі 1 965,20 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 15 січня 2025 року, 10 квітня 2025 року представник позивача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тургенєвська 28А-30А» - Бойков О.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення першої інстанції в частині відмови в стягненні 58 193 грн. 94 коп.- сума інфляційних збитків, 12 035 грн. 55 коп. - 3% річних за період часу з 01.03.2021 року по 31.03.2024 року та судового збору в сумі 1 062 грн. 80 коп. з ОСОБА_1 скасувати та ухвалити нове, яким в цій частині задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що посилаючись на постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020р. № 211, від 20 травня 2020р. № 392, від 22 липня 2020р. № 641, від 09 грудня 2020р. № 1236, судом першої інстанції не взято до уваги, що вказані постанови не унормовують стягнення 3% річних та інфляційних збитків, як і Указ Президента України № 64/2022 про введення воєнного стану чи укази про його продовження. Саме тому суд першої інстанції не вказує, які саме положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» він застосував, відмовляючи в стягненні 3% річних та інфляційних збитків з відповідача. Помилковим є і посилання суду на постанову Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».
Крім того, вказує, що помилковим застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022р. № 206 позивач вважає з таких підстав. Предметом позову в справі № 761/16820/24 є заборгованість співвласника з внесків, встановлених згідно рішення Загальних зборів позивача. Позов не містить жодної вимоги щодо стягнення вартості житлово-комунальних послуг. Це обумовлено тим, що співвласники уклали на житлово-комунальні послуги індивідуальні договори з виконавцями таких послуг або приєдналися до публічних аферт таких виконавців. В свою чергу внески ОСББ не віднесені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» до комунальних послуг.
В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується та апеляційним судом не переглядається.
У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 та машиномісця (паркомісця) № НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 371183840 від 25.03.2024 року та №371571193 від 27.03.2024 року.
В будинку за адресою АДРЕСА_1 створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тургенєвська 28А-30А», що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Рішенням Загальних зборів ОСББ від 07.11.2019 року з питання порядку денного №6 встановлено щомісячний внесок співвласників з 01 січня 2020 року: - для забезпечення витрат на управління Будинком в розмірі 10,5 грн. з 1 кв.м. загальної площі квартир та нежитлових приміщень; - до резервного фонду 1,3 грн. з 1 кв.м. загальної площі квартир та нежитлових приміщень; - до ремонтного фонду 1,3 грн. з 1 кв.м. загальної площі квартир та нежитлових приміщень; - до фонду відновлення систем протипожежної сигналізації та системи димовидалення в розмірі 0,6 грн. з 1 кв.м. загальної площі квартир та нежитлових приміщень; - для власників паркомісць щомісячний внесок в розмірі 500 грн. за одне паркомісце та 850 грн. - за подвійне паркомісце.
Оплата внесків здійснюється у безготівковій формі на поточний рахунок ОСББ «Тургенєвська 28А-30А» відповідно до наданих квитанцій до 20 числа поточного місяця.
Протоколом правління №28/12/2020 від 28 грудня 2020 року у зв'язку з поширенням протягом 2020 року гострої респіраторної хвороби COVID-19 і встановленням обмежувальних заходів на території України, прогнозом на подовження карантинних заходів у 2021 році, вирішено з 01 січня 2021 року знизити щомісячний внесок на утримання подвійного паркомісця і машиномісця) з 850,00 грн. до 500,00 грн., внести відповідні зміни в дохідну частину кошторису за статтею «Внески на утримання паркінгу».
Відповідно сума всіх внесків разом становить 13,70 грн. з 1 кв.м. загальної площі квартир та нежитлових приміщень, та внесок за паркомісце за наявності.
Рішенням Загальних зборів ОСББ від 07.11.2019 року з питання порядку денного №7 було затверджено Порядок сплати внесків.
Для самостійного забезпечення, утримання та експлуатації багатоквартирного будинку та прибудинкової території, відповідно до положень ч.ч.1,9 ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» «співвласники сплачують відповідні внески і платежі» у встановлених загальними зборами Об'єднання розмірах.
Аналогічні вимоги містить і Статут позивача.
У відповідності до вимог п. 2 розділу V Статуту, співвласник зобов'язаний: - Виконувати обов'язки, передбачені Статутом об'єднання; - Виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; - Своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески та платежі.
Однак відповідач, як власник квартири АДРЕСА_2 та машиномісця (паркомісця) № НОМЕР_1 , не виконуєте свій обов'язок по утриманню власного майна та не відшкодовує витрати ОСББ на утримання будинку.
Таким чином, як зазначає позивач у відповідача утворилась заборгованість з сплати внесків боржника, встановлених Загальними зборами та правлінням ОСББ, з урахуванням сплат в період з 01.05.2020 року по 21.04.2024 року, становить:129 959, 89 грн.
Розгляд справи здійснено судом першої інстанції в порядку загального позовного провадження.
Задовольняючи частково позов ОСББ «Тургенєвська 28А-30А» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що згідно розрахунку станом на день подання позову загальна сума заборгованості ОСОБА_1 , яка є власником квартири АДРЕСА_2 та машиномісця (паркомісця) № НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1 , перед позивачем по сплаті обов'язкових внесків становить 129 959, 89 коп.
Відповідачем не надано до суду доказів на спростування розрахунку заборгованості, наданого позивачем.
Звертаючись до суду із позовом, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 58 193,94 грн. - сума інфляційних збитків; 12 035, 55 грн. - 3,0 % річних, за період часу з 01.03.2021 р. по 31.03.2024 року.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, з 12 березня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на усій території України було встановлено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами), від 20 травня 2020р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», від 22 липня 2020р. № 641 «;Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
24 лютого 2022р. у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 год. 30 хв.
Враховуючи положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» та постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», з відповідними змінами, позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3,0 % річних та інфляційних втрат за період з 01.03.2021 по 31.03.2024 не ґрунтується на вимогах закону та не підлягає задоволенню.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції у оскаржуваній частині в межах доводів апеляційної скарги, не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, виходячи з такого.
Згідно з вимогами ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2023 року у справі № 401/983/23 (провадження № 61-12953св23) зазначив, про те, що предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (частина перша статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (частина друга статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Отже, тлумачення вказаних норм свідчить, що законодавець визначив, що не є предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини, які виникають між співвласниками та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскільки на відносини, які виникають між співвласниками та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення не поширюються норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки забезпечення потреб співвласників шляхом самозабезпечення не є житлово-комунальною послугою.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 зі змінами «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Соvid-19», з 12 березня 2020 року на всій території України запроваджено карантин.
Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» N?530-IX від 17.03.2020, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (Covid-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Починаючи з 24 лютого 2022 року та на час звернення з позовом до суду в Україні запроваджено воєнний стан, який неодноразово продовжено.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що висновок суду першої інстанції про необґрунтованість нарахування позивачем 3 % річних та інфляційні втрат, оскільки їх нарахування зупинено/призупинено є безпідставним.
Враховуючи те, що 3 % річних та інфляційні втрати були нараховані позивачем не на житлово-комунальні послуги, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» N?530-IX від 17.03.2020 року та постанова Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 не може бути застосована до спірних правовідносин.
Суд першої інстанції наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 58 193 грн. 94 коп. інфляційних втрат за період прострочення з 01 березня 2021 року до 31 березня 2024 року включно та 12 035 грн. 55 коп. - 3 % річних за період прострочення з 01 березня 2021 року до 31 березня 2024 року.
Основною функцією ОСББ є забезпечення реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та передбачених законом підстав для нарахування відповідачу 3 % річних та інфляційних втрат за спірний період, а саме, про стягнення: 58 193 грн. 94 коп. інфляційних втрат за період прострочення з 01 березня 2021 року до 31 березня 2024 року включно та 12 035 грн. 55 коп. - 3 % річних за період прострочення з 01 березня 2021 року до 31 березня 2024 року.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про неправильне застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції у оскаржуваній частині, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанцій у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат не відповідає фактичним обставинам справи, не ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і не може бути залишене без змін, а підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ст.382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з: нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції
Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України апеляційний суд, в зв'язку з ухваленням нового судового рішення, змінює розподіл судових витрат.
Згідно з ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч.3 ст. 142 ЦПК України, якщо позивач не підтримує своїх позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Враховуючи результат розгляду справи в апеляційному суді у оскаржуваній частині, апеляційний суд вбачає наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача понесених у даній справі в суді першої інстанції витрат на сплату судового збору в розмірі 3 028 грн. Також враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню стягненню на користь позивача з відповідача підлягає судовий збір у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 4 542 грн.
Керуючись ст. 255, 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника позивача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тургенєвська 28А-30А» - Бойкова Олександра Сергійовича - задовольнити.
Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 січня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних та в частині розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тургенєвська 28А-30А» (адреса: 01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 28А-30А, ЄДРПОУ 41348919), 12 035 грн. 55 коп. - 3 % річних за період прострочення з 01 березня 2021 року по 31 березня 2024 року та 58 193 грн. 94 коп. інфляційні втрати за період прострочення з 01 березня 2021 року по 31 березня 2024 року.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тургенєвська 28А-30А» (адреса: 01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 28А-30А, ЄДРПОУ 41348919) судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3 028 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тургенєвська 28А-30А» (адреса: 01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 28А-30А, ЄДРПОУ 41348919) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4 542 грн.
Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена до Верховного Суду.
Головуючий Судді: