апеляційне провадження 22-з/824/738/2025 (22-ц/824/5409/2025)
справа №755/11173/24
09 липня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Верланова С.М., Соколової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Борисевичем Даніїлом Володимировичем, про ухвалення додаткового судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 листопада 2024 року, постановлене під головуванням судді Гончарука В.П.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», третя особа: Профспілкова організація ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
встановив:
1. Короткий виклад обставин справи.
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про поновлення на роботі, у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" від 23 травня 2024 року №177/ос "Про припинення трудового договору із ОСОБА_1 "
Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління матеріально-технічного забезпечення ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту".
Стягнути з ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 травня 2024 року по день прийняття рішення у справі.
Стягнути судові витрати.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 08 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Борисевичем Д.В., задоволено. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 листопада 2024 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" від 23 травня 2024 року №177/ос "Про припинення трудового договору із ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління матеріально-технічного забезпечення ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту". Стягнуто із ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 травня 2024 року по 30 квітня 2025 року у розмірі 231 560,75 гривень з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів. Стягнуто із ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на користь держави судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 3 526,80 гривень. Стягнуто із ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на користь держави судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 5 290,20 гривень.
2. Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення.
06 травня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява адвоката Борисевича Д.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового судового рішення.
В обґрунтування поданої заяви вказує, що під час судового засідання 30 квітня 2025 року представником позивача - адвокатом Борисевичем Д.В. заявлено усне клопотання про подання доказів на підтвердження понесених судових витрат протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.
Вказує, що 03 червня 2024 року між позивачем та адвокатом Борисевичем Д.В. укладено договір про надання професійної правничої допомоги, відповідно до пункту 4.1 якого встановлено, що за послуги, що надаються адвокатом у відповідності із умовами договору клієнт сплачує адвокату гонорар. Вартість послуг є фіксованою та становить 30 000,00 гривень.
В ході надання правничої допомоги позивачу надано такі послуги:
- підготовка та направлення адвокатського запиту до ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ";
- підготовка позовної заяви до ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ";
- підготовка відповіді на відзив ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ";
- участь у трьох судових засіданнях по справі №755/11172/24 в суді першої інстанції;
- участь у двох судових засіданнях по справі №755/11172/24 в суді апеляційної інстанції.
02 травня 2025 року між позивачем та його представником укладено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання професійної правничої допомоги від 03 червня 2024 року.
Мотивуючи наведеним, просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути із ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 30 000,00 гривень.
3. Короткий зміст клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
06 травня 2025 року надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування подано клопотання вказує, що за змістом статей 137, 368 ЦПК України апеляційний суд може вирішити питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, що надавалась саме під час апеляційного розгляду справи.
Отже, стягнуто може бути в цьому випадку витрати, понесені під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Вказує на відсутність доказів оплати наданих послуг, що насправді свідчить про відсутність факту оплати між сторонами.
За наведених обставин уважає, що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.
4. Позиція учасників справи.
В судовому засіданні адвокат Борисевич Д.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав подану заяву, просив її задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки не повідомляв.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.
5. Позиція суду апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 3 вказаної статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
6. Фактичні обставини справи, установлені судом.
Установлено, що у позовній заяві позивач вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат які позивач очікував понести становить 30 000,00 гривень. У позовній заяві просив суд стягнути понесені судові витрати.
08 листопада 2024 року Дніпровським районним судом міста Києва від 08 листопада 2024 року ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову.
Із матеріалів справи убачається, що під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем не надано жодних доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.
30 квітня 2025 року судом апеляційної інстанції за результатом розгляду апеляційної скарги постанову, якою апеляційну скаргу задоволено.
В судовому засіданні адвокат Борисевич Д.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , зроблено заяву про стягнення судових витрат, докази понесення яких буде надано протягом 5 днів після ухвалення судового рішення (том 1 а.с. 230).
На підтвердження розміру судових витрат адвокатом до суду апеляційної надано копію договору про надання професійної правничої допомоги від 03 червня 2024 року, відповідно до пункту 4.1. якого сторони визначили, що за послуги, що надаються адвокатом у відповідності із умовами договору, клієнт сплачує адвокату гонорар. Вартість гонорару є фіксованою та становить 30 000,00 гривень (том 1 а.с. 242 зворот - 244).
02 травня 2025 року адвокатом Борисевич Д.В. та ОСОБА_1 підписано акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання професійної правничої допомоги від 03 червня 2024 року.
Із змісту підписаного акту убачається, що адвокатом надано такі послуги:
- підготовка та направлення адвокатського запиту до ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" / 1;
- підготовка позовної заяви до ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" / 1 ;
- підготовка відповіді на відзив ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" / 1;
- участь у судових засіданнях по справі №755/11172/24 в суді першої інстанції / 3;
- участь у судових засіданнях по справі №755/11172/24 в суді апеляційної інстанції / 2 (том 1 а.с. 241).
7. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі №554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі №520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини 1 та 2 статті 2 ЦПК України).
Апеляційний суд враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року в справі №285/5547/21, згідно яких, у випадку, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Вирішуючи питання про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, колегія суддів зазначає, що за час розгляду справи у суді першої інстанції ані позивачем, ані його представником доказів їх понесення не надано, отже у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для стягнення витрат за розгляд справи у суді першої інстанції.
Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, колегія суддів виходить із такого.
Установлено, що судове рішення судом апеляційної інстанції ухвалено 30 квітня 2025 року.
До заяви про ухвалення додаткового рішення від 05 травня 2025 року представником позивача додано: договір про надання професійної правничої допомоги від 03 червня 2024 року та акт приймання-передачі наданих послуг від 02 травня 2025 року.
Додані до заяви про ухвалення додаткового судового рішення матеріали свідчать про те, що докази, якими підтверджується розмір понесених позивачем судових витрат в суді апеляційної інстанції, зокрема, договір про надання професійної правничої допомоги, у якому визначено фіксовану вартість надання правничої допомоги, існували станом на час подання апеляційної скарги та прийняття постанови Київського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року, і позивач не був позбавлений об'єктивної можливості подати їх разом із апеляційною скаргою або до ухвалення апеляційним судом судового рішення.
У заяві про ухвалення додаткового рішення заявником не наведено обґрунтування поважності причин неподання таких доказів суду разом із апеляційною скаргою чи до ухвалення судового рішення апеляційним судом, що є підставою для відмови у її задоволенні.
Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої адвокатом Борисевичем Д.В., про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, оскільки зміст поданої заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання доказів, що підтверджують розмір судових витрат (договору та інших доказів) до закінчення судових дебатів у справі в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 133, 141, 246, 260, 261, 268, 270, 389 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Борисевичем Даніїлом Володимировичем, про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Повну ухвалу складено 16 липня 2025 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді С.М. Верланов
В.В. Соколова